Ухвала суду № 137487722, 17.06.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/44663/25

Провадження № 1-кс/947/8543/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 року м. Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , в режимі відео конференції - захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погодженого з прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025164480000499 від 25.09.2025 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Одеса, громадянку України, неодружена, зі слів має на утриманні двох дітей 13 та 15 років, фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , без місця зареєстрованого місця проживання, раніше судиму:

- 02.03.2026 Київським районним судом м. Одеса за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 рік.

якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання

16 червня 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив продовжити строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025164480000499 від 25.09.2025 року відносно до підозрюваного ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025164480000499 від 25.09.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.

24.04.2026 слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси підозрюваній ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.06.2026 року.

Керівником Київської окружної прокуратури міста Одеси строк досудового розслідування продовжено до 23.07.2026.

Прокурор зазначив, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , що на його думку, обумовлює необхідність продовження строку дії зазначеного запобіжного заходу.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.

2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання та послалася на можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

2.3. Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника.

ІІІ. Мотиви слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, надані прокурором матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею

24.04.2026 слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси підозрюваній ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.06.2026 року.

Керівником Київської окружної прокуратури міста Одеси строк досудового розслідування продовжено до 22.07.2026.

3.4. Оцінка обґрунтованості підозри

Зміст повідомлення про підозру

23.04.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.

Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне збагачення, діючи таємно, з метою здійснення протиправної діяльності, вирішила збувати наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс, особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено плодове тіло грибів, що містить псилоцибін, 4ММС (4метилметкатинон), 4СМС (1 (4хлорфеніл)2(метиламіно)пропан1он), PVP (1феніл2піролідин1ілпентан1он) на території м. Одеси.

Так, в невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, продовжуючи реалізацію злочинного умислу ОСОБА_4 умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбала наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс, особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено плодове тіло грибів, що містить псилоцибін, 4-ММС (4-метилметкатинон), PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), 4-СМС (1-(4-хлорфеніл)-2-(метиламіно)пропан-1-он), які почала незаконно зберігати при собі з метою подальшого збуту.

Надалі, 11.12.2025 року у період часу з 17:28 по 19:04 год. під час проведення обшуку в приміщенні квартири АДРЕСА_2 співробітниками поліції виявлено та вилучено наркотичні засоби та психотропні речовини, а саме: наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс, масою у висушеному стані 3,51 г, та 39,19 г, що знаходився в скляній банці та в полімерному пакеті із застібкою, загальною масою 42,7 г; особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено плодове тіло грибів, що містить псилоцибін, загальною масою 17,445 г, що є великими розмірами, та знаходились в двох полімерних пакетах; наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон, кількісним вмістом 0,0105 г, що знаходився у фрагменті таблетки; особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено 4-ММС (4-метилметкатинон), кількісним вмістом 3,867 г., та 25,169 г, що знаходилась в двох полімерних пакетах, загальною масою 29,036 г., що є особливо великим розмірам; особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісним вмістом 1,172 г, що знаходилась у полімерному пакеті та у полімерному пакеті з застібкою; особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено 4-СМС (1-(4-хлорфеніл)-2-(метиламіно) пропан-1он), кількісним вмістом 0,120 г., що знаходилась у полімерному пакеті з застібкою, які ОСОБА_4 незаконно придбала у невстановленої досудовим слідством особи з метою збуту, а потім незаконно зберігала за місцем свого мешкання в приміщенні квартири АДРЕСА_2 з метою подальшого збуту.

Крім того, 02.04.2026 ОСОБА_4 , діючи повторно та з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, незаконно придбала особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яка містилася у 1 згортку, який почала незаконно зберігати при собі з метою подальшого збуту.

Надалі, 02.04.2026 приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно збула оперативному закупному ОСОБА_8 , особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісним вмістом 0,085 г, яка містилась у 1 згортку, за що отримала грошову винагороду у розмірі 500 гривень.

Окрім того, 22.04.2026 ОСОБА_4 , діючи повторно та з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, незаконно придбала особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яка містилася у 1 згортку, який почала незаконно зберігати при собі з метою подальшого збуту.

Надалі, 22.04.2026 приблизно о 13 годині 49 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно збула оперативному закупному ОСОБА_8 , особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісним вмістом 0,289 г, яка містилась у 1 згортку, за що отримала грошову винагороду у розмірі 500 гривень.

Щодо обґрунтованості підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема: протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 18.11.2025, протокол обшуку від 11.12.2025, протокол допиту ОСОБА_10 від 11.12.2025, висновок експерта від 06.01.2026 №СЕ-19/116-25/31341-НЗПРАП, висновок експерта від 06.01.2026 №СЕ-19/116-25/31328-НЗПРАП, висновок експерта від 07.01.2026 №СЕ-19/116-25/31326-НЗПРАП, висновок експерта від 08.01.2026 №СЕ-19/116-25/31334-НЗПРАП, висновок експерта від 24.01.2026 №СЕ-19/116-25/31340-НЗПРАП, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 09.02.2026, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 20.03.2026, протокол огляду грошових купюр від 02.04.2026, протокол огляду закупника та вручення грошових купюр від 02.04.2026, протокол отримання добровільно наданого предмету від 02.04.2026, протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 03.04.2026, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 03.04.2026, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 03.04.2026, висновок експерта від 08.04.2026 №СЕ-19/116-26/8549-НЗПРАП, протокол обшуку від 22.04.2026, протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 22.04.2026, протокол допиту свідка ОСОБА_14 22.04.2026, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 22.04.2026, протокол огляду грошових купюр від 22.04.2026, протокол огляду закупника та вручення грошових купюр від 22.04.2026, протокол отримання добровільно наданого предмету від 22.04.2026, протокол затримання особи у вчиненні злочину, висновок експерта від 23.04.2026 №СЕ-19/116-26/10385-НЗПРАП та інші доказами у сукупності.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч. 3 ст. 307 КК України.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до в тому числі до особливо тяжких, а саме ч. 3 ст. 307 КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

Підозрювана не має обмежень щодо перетину кордону.

Підозрювана офіційно не працевлаштована, не має власного житла. Не надала будь-яких документів щодо міцних соціальних зв`язків.

Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв`язків може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.

3.6 Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється

ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Крім того ОСОБА_4 ніде офіційно не працевлаштована, не має постійного місця роботи.

Також, ОСОБА_4 має не зняту та непогашену судимість, оскільки вона засуджена 02.03.2026 Київським районним судом м. Одеса за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду на строк 1 рік.

3.7. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні

Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:

- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;

- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.

3.8. Щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу

З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов`язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності продовження до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.9. Щодо визначення розміру застави

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що а також ступінь встановлених ризиків, а також враховуючи що ризики частково зменшились, то слідчий суддя приходить до висновку, що застава в розмірі 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_4 обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов`язків

У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме: не відлучатися із м. Одеса без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Зазначені обов`язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з врахуванням зменшення розміру застави підлягає частковому задоволенню.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погодженого з прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025164480000499 від 25.09.2025 року відносно ОСОБА_4 задовольнити частково.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою до 23 липня 2026 року включно в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 599 040 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сорок ) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 , слід негайно звільнити з - під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення вказаної застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 , на строк до 23 липня 2026 року включно обов`язки, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України., а саме:не відлучатися із м. Одеса без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1