Рішення № 137487689, 26.05.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/1284/26

Провадження № 2/947/1410/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 року Київський районний суд м. Одеси у складі

головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (код ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Засобами системи «Електронний суд» з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №21.05.2024-100001976 від 21.05.2024 у розмірі 26240 гривень, до суду звернувся ТОВ «Споживчий Центр».

Позовні вимоги мотивовано тим, що 21.05.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №21.05.2024-100001976, відповідно до умов якого позивачем відповідачу було надано кредит у сумі 8000 грн. строком на 112 днів, з обов`язком повернути вказані кошти разом з нарахованими відсотками, розмір яких було узгоджено сторонами. Позивач виконав свою частину договору і надав відповідачу кошти. Проте відповідач умови договору не виконує, кошти не повертає, внаслідок чого станом на 24.12.25 утворилась заборгованість у сумі 26240,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 8000 грн.; заборгованість по процентам 13440 грн., комісія ( пов`язана з наданням кредиту) 800,00 грн., неустойка 4000 грн. тому позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Через автоматизований розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Київського районного суду м.Одеси Луняченко В.О.

Ухвалою судді від 20.02.26 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження про що повідомлено учасників справи.

Представник позивача у позові зазначив про можливість розглядати справу за його відсутністю.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи. Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 21.05.2024 року уклали Кредитний договір (оферти) № 21.05.2024-100001976, відповідно до умов якого Позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 21.05.2024, на строк, вказаний в заявці.

Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору. Відповідно до умов кредитного договору № 21.05.2024-100001976 від 21.05.2024 року Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту - 21/05/2024; 2. Сума Кредиту: 8000 грн. 00 коп. 3. Строк, на який надається Кредит - 112 днів з дати його надання. 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 09.09.2024; 5. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 6. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1.24% = (11078.93 / 8000)/112 ? 100%. 7. Проценти (економічна сутність плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку. 8. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія", економічна сутність плата за надання Кредиту) 10% від суми Кредиту та дорівнює 800 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту 13. Неустойка: 80 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Позичальнику в той же день перераховано кошти у розмірі 8000 грн.

У частині першій статті 509 ЦК України зазначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив нарахування відсотків за користування кредитними коштами у межах строку дії кредитного договору, розрахунок яких було здійснено на підставі боргу по тілу кредиту, що підтверджується наданим до суду розрахунком, який не спростований відповідачем, як і не спростовано відсутність його волевиявлення на погодження вказаної процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 24.12.25 заборгованість відповідача перед ТОВ «Споживчий центр» становить 26240 грн., що складається з: Тіла кредиту - 8000 грн. Процентів - 13440 грн. Комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 800 грн. Неустойки - 4000 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

В ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

В Законі України «Про електронний цифровий підпис» зазначено, що електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 року № 223 «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів» передбачено, що одним із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби пластикові банківські картки, які емітовані у установленому законодавством порядку та використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором, платіжна картка містить обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального платіжного засобу.

Судом встановлено, що відповідач погодився на умови кредитного договору шляхом підписання його своїм електронним підписом, проте умови договору споживчого кредиту №21.05.2024-100001976 від 21.05.2024 своєчасно і в повному обсязі не виконував, позику не повернув.

Згідно Правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 02.04.2025 у справі № 199/4657/18, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватись будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника, тож вимога про стягнення комісії в розмірі 800 грн, пов`язаної з наданням кредиту суперечить положенням ст. 11, ч.5 ст.12 Закону України « Про споживче кредитування».

Крім того, нарахування позивачем неустойки у розмірі 4000 грн., суперечить також іншим положенням цивільного законодавства.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. При цьому виключення зі змісту Законі України «Про споживче кредитування» норм щодо заборони стягнення під час воєнного стану з боржника неустойки за невиконання позикових (кредитних) зобов`язань немає правового значення, оскільки якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України (п. 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021року у справі №334/3161/17).

Таким чином, факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та частково обґрунтованими, а тому суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає частковому задоволенню а саме у розмірі 21440,00 гривень, що складається з: тіла кредиту 8000 грн., процентів 13440 грн; у стягненні неустойки у розмірі 4000 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) у розмірі 800,00 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги частково задоволено, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача понесений судовий збір пропорційно до задволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833) задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ( м.Київ, 01032 вул. Саксаганського,133 А, код ЄДРПОУ 37356833 МФО 305299 р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за Кредитним договором №21.05.2024-100001976 від 21.05.2024 у розмірі 21440,00 ( двадцять одна тисяча чотириста сорок грн.. 00 коп. ) гривень, що складається з: тіла кредиту 8000 грн. Процентів 13440 грн.

У стягненні комісії ( пов`язаної з наданням кредиту) у розмірі 800 грн. та неустойки у розмірі 4000 грн.- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м.Київ, 01032 вул. Саксаганського,133 А, код ЄДРПОУ 37356833 МФО 305299 р/р НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1979,28 гривень.

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 05.06.26

Суддя: В. О. Луняченко