Ухвала суду № 137487290, 18.06.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/454/21

Провадження №1-в/951/8/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника Тернопільського районного сектору №6 філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Тернопільського районного сектору №6 філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку відносно засудженого:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Козова, Козівського району Тернопільської області, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, непрацевлаштованого, засудженого вироком Козівського районного суду Тернопільської області від 09.06.2021 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 Кримінального кодексу України (далі КК України),

ВСТАНОВИВ:

Начальник Тернопільського районного сектору №6 філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_7 звернувся до Козівського районного суду Тернопільської області із поданням про звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку.

В обгрунтування подання вказано, що на виконанні у відділі перебуває вирок Козівського районного суду Тернопільської області від 09.06.2021, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 263 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт. Вирок суду набрав законної сили, разом з тим ОСОБА_6 до його виконання не приступив, оскільки 15.06.2021 перетнув кордон України в сторону Республіки Польща та не повернувся на територію України, а тому ОСОБА_6 не був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт. Після постановлення вироку ОСОБА_6 нових кримінальних чи адміністративних правопорушень не вчинив. Вирок не виконано. На теперішній час сплив строк давності обвинувального вироку, перебіг давності виконання вироку не зупинявся та не переривався, тому в силу положення п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України, просить вирішити питання про звільнення засудженого від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку.

У судовому засіданні представник Тернопільського районного сектору №6 філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_3 подання про звільнення засудженого від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку підтримала в повному обсязі з мотивів наведених у ньому, просила задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення подання не заперечив, вважає, що наявні підстави для звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку.

Засуджений ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань суду не подавав.

За вказаних обставин, враховуючи вимоги частини п`ятої статті 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), неявка засудженого у судове засідання не є перешкодою для проведення судового розгляду за його відсутності.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали подання, суд встановив такі обставини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 535 КПК України судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції. Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов`язок виконати судове рішення.

При цьому особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов`язку застосовувати правообмеження, які входять до його змісту, сама до себе, оскільки це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.

Водночас засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже унеможливлює виконання покарання.

Строк виконання обвинувального вироку, за винятком випадків, передбачених ч. 6 ст. 80 КК України, має певний термін, після спливу якого держава не може застосовувати обмеження до особи за цим вироком.

Частинами 1, 2 статті 80 КК України передбачено звільнення особи від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та імперативні строки, сплив яких є підставою для звільнення засудженої особи від відбування призначеного їй цим вироком покарання, крім покарання у виді довічного позбавлення волі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строк два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Громадські роботи відповідно до ст. 51 КК України є менш суворим видом покарання, ніж обмеження волі.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 КК України перебіг давності виконання обвинувального вироку зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину (ч. 4 ст. 80 КК України).

Будь-яких інших умов та обмежень для застосування цих положень КК України не містить.

Ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом і питання його вирішення належить до компетенції суду, а отже цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми, оскільки ухилення від відбування покарання, відповідно до ч. 2 ст. 389 КК України, є кримінальним правопорушенням.

Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Виходячи зі змісту вказаних правових норм, умовами звільнення засудженого від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку є: 1) закінчення строку виконання обвинувального вироку, який визначений конкретними часовими межами, 2) відсутність обвинувального вироку суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання; 3) невчинення протягом строків давності виконання вироку нового злочину.

Вироком Козівського районного суду Тернопільської області від 09.06.2021 ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 263 КК України та призначено йому покарання у виді 120 (сто двадцять) годин громадських робіт. Вказаний вирок набрав законної сили 09.07.2021.

З матеріалів особової справи №01/2025 вбачається, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.06.2021 перетнув державний кордон України на виїзд з України в напрямку Республіка Польща через пункт пропуску Шегині. Відомості щодо перетину ОСОБА_6 державного кордону на в`їзд в Україну в період з 15.06.2021 по 03.06.2026 матеріали особової справи не містять.

Передбачений ч. 1 ст. 80 КК України строк давності виконання вироку Козівського районного суду Тернопільської області від 09.06.2021 закінчився 09.07.2023.

Матеріали провадження не містять відомостей щодо притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України. Наявність лише факту невиконання засудженим покарання у виді громадських робіт не свідчить про його ухилення від відбування цього покарання.

Відповідно до інформації УІАП ГУНП в Тернопільській області, сформованої станом на 08.05.2026, ОСОБА_6 нового кримінального правопорушення до закінчення строку давності виконання вироку не вчиняв.

Згідно зі ст. 152 Кримінально-виконавчого кодексу України однією з підстав звільнення від відбування покарання для органів виконання покарання є закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.

Таким чином, відсутні законодавчо визначені перешкоди для звільнення від відбування покарання ОСОБА_6 у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку на підставі ч. 1 ст. 80 КК України.

Ураховуючи, що з дня набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_6 минуло більше двох років, до закінчення строку давності виконання вироку засуджений нового кримінального правопорушення не вчинив, фактів ухилення від виконання вироку не встановлено, тому засудженого слід звільнити від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Керуючись статтею 80 КК України, статтями 535, 537, 539 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Подання начальника Тернопільського районного сектору №6 філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку відносно засудженого ОСОБА_6 задовольнити.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , звільнити від відбування покарання, призначеного вироком Козівського районного суду Тернопільської області від 09.06.2021 у виді громадських робіт, у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області протягом семи днів із дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1