Постанова № 137487021, 17.06.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/4719/26

Провадження №: 3/336/2042/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Худіна О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, ст. 124 КУпАП, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП судом не встановлений, громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

08.05.2026 о 15:30 годині м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, 54 водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував ТЗ «Mazda 6» днз НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки ТЗ та у лікаря нарколога у медичному закладі відмовився на місці зупинки ТЗ. Про повторність попереджений, чим порушив п.2.9.а водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 Про Правила дорожнього руху.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 08.05.2026 о 15:30 годині м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, 54 водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував ТЗ «Mazda 6» днз НОМЕР_2 , не впевнився в безпечності, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на автомобіль «Peugeot Partner» днз НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був припаркований. В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження чим завдано матеріальних збитків, травмованих немає. Чим порушив п.10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 інші порушення ПДР, за що передбачена відповідальність згідно зі ст.124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав свою провину в повному обсязі, крім того просив не застосовувати санкцію статті оплатне вилучення транспортного засобу, просить об`єднати справи в одне провадження та надати розстрочення штрафу терміном на 6 місяців. Додатково на підтвердження своєї позиції скерував до суду відповідну заяву.

Так, протоколи про адміністративне правопорушення по зазначеним справам складені відносно однієї й тієї ж особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи зазначену обставину, відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду адміністративних справ, суддя дійшла висновку про те, що необхідно об`єднати вищезазначені справи в одне провадження.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданням провадження про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП, орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та ін.

Так, відповідно до пункту 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена нею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, крім того ОСОБА_1 вже притягався протягом року за ст. 130 КУпАП, тож відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Дослідивши матеріали справи, суддя встановила, що ОСОБА_1 , вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, що полягає в порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, а саме, п. 10.1, якими передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:

- протоколам про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 660638 від 08.05.2025, який відповідає вимогам чинного законодавства, складений уповноваженою особою та в якому розкрито обставини вчиненого правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 2 КУпАП;

- протоколам про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 660655 від 08.05.2025.

- схемою місця ДТП від 08.05.2026; ОСОБА_4 , ОСОБА_3 від 08.05.2026;

- фото таблицею з місця ДТП

- актом на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження.

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижуються увагу та швидкість реакції від 08.05.2026;

- рапортом інспектора поліції взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Запорізькій області ДПП від 08.05.2026;

- документальною інформацією згідно бази даних підсистеми «Адмінпрактика», а саме інформаційно телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України;

- відеозаписом з місця скоєння правопорушення, який підтверджує обставини викладені в протоколі.

Відповідно до довідки інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, згідно бази даних підсистем «Адмінпрактика», а саме інформаційно телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має повторності за ст. 130 КУпАП відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя №336/9201/25 від 10.11.2025, яка набрала законної сили 21.11.2025, посвідчення водія здане на збереження.

Протоколи про адміністративні правопорушення за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства.

Вказані протоколи складені з дотриманням вимог ст. 254-256 КУпАП, містять всі необхідні для розгляду справи відомості, передбачені вищевказаною статтею, та суттєвих недоліків не має. Достовірність відомостей, зазначених у протоколах, сумнівів не викликають.

Порушень з боку поліцейських при оформленні вищевказаних протоколів про адміністративні правопорушення та інших матеріалів не вбачається.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, під час провадження у справі відсутні і не встановлені.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, під час провадження у справі відсутні і не встановлені.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

В даному випадку ОСОБА_1 , відмовився від проходження медичного огляду та на місці зупинки щодо стану сп`яніння, що підтверджується відеозаписом з місця правопорушення та місця складення протоколів, на якому зафіксовано факт відмови останнього від проходження огляду на стан сп`яніння.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 130 КУпАП.

Сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Факт відмови водія ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння 08.05.2026 підтверджений наявними і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 , у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розглядаючи такі справи і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на вказані випадки, необхідно звернути увагу, що виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).

Зокрема, в даному випадку можна врахувати, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.

Адміністративне правопорушення передбачене статтею 130 КУпАП може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.

У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, дані про особу, ступінь його вини, майновий стан, суд дійшов висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, визначеному цією статтею, а саме двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування на строк 3 (три) роки.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Отже, нормами КУпАП передбачено лише розгляд питання про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, тоді як розстрочка сплати штрафу передбачена законом.

Згідно статті 304 КУпАП, питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.

Керуючись ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 33, 36, 40-1, 130, 283, 284, 287 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одному провадженні справи про адміністративні правопорушення: №336/4719/26, пр.3/336/2042/2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та №336/4722/26, пр.3/336/2043/2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками скоєння правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Визначити єдиний номер справи - №336/4719/26, пр.3/336/2042/2026.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч. 2 ст. 130КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за ст. 124, ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому вигляді становить 34000 (тридцяти чотирьох тисяч) гривень, в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виплату суми штрафу у розмірі 34 000,00 гривень строком на 6 (шість) місяців, встановивши його сплату рівними щомісячними частинами по 5667,00 гривень, починаючи з дня набрання постановою законної сили.

Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у виді штрафу зупинити до закінчення строку розстрочки.

Після сплину строку, на який розстрочено виконання постанови, у разі несплати штрафу особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, постанову звернути до примусового виконання у загальному порядку.

Штраф сплачується за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001 Код класифікації доходів бюджету: 21081300

Судовий збір сплачується за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ):37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету:22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Суддя Олена Худіна

Строк пред`явлення виконавчого документ «_____»_______20___року

Постанова набрала законної чинності «_____»_______20___року

Дата видачі «_____»_______20___року