Ухвала суду № 137486905, 16.06.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/5940/26

Провадження №1-кс/333/1898/26

УХВАЛА

Іменем України

16 червня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

скаржника адвоката ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

02.06.2026 року до Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. В обґрунтування скарги зазначено, що 19.02.2026 року ОСОБА_4 на електронну пошту Територіального управління Державного бюро розслідувань у м.Мелітополі направлено повідомлення про злочин, вчинений, на його думку, військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачений ч.1 ст.364 КК України. ДБР неналежним чином вивчено зміст Повідомлення, що призвело до прийняття хибних висновків про те, що «повідомлення не містить достатніх даних, які б, у розумінні ст.214 КПК України могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення та бути підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР». Так, ДБР у Відповіді зазначає, що «За змістом звернення, викладені у ньому обставини ґрунтуються переважно на власному сприйнятті подій та незгоді з процесуальними діями службових осіб, не містять конкретних даних про мету одержання неправомірної вигоди або іншу особисту заінтересованість службових осіб, не містять належного обґрунтування настання істотної шкоди у розумінні кримінального закону та фактично стосуються процесу оформлення адміністративного правопорушення, законність якого підлягає перевірці судом у межах відповідної адміністративної справи». Водночас, залишено поза увагою ту частину Повідомлення, щодо вчинення по відношенню до ОСОБА_4 військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 можливого психологічного тиску з метою отримання статистики по оформленню адміністративних матеріалів за ч.3 ст.172-20 КУпАП, до відання яких віднесено складання адміністративних матеріалів за вказаною статтею КУпАП. Тобто, ОСОБА_4 прямо зазначив у чому полягає склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тобто, питання щодо наявності або відсутності в діях військових службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, повинно вирішуватись на стадії досудового розслідування, і у разі встановлення даного факту повинно було оформлено належним процесуальним документом, відповідно до ст. 284 КПК України.

Скаржник, у судовому засіданні підтримав скаргу в повному обсязі та наполягав на її задоволенні. Додатково пояснив, що наразі постанова Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 29.04.2026 року щодо притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності оскаржується в апеляційному порядку, адже останній вживав алкогольні напої коли не знаходився на службі.

Представник ТУ ДБР, розташованого в м.Мелітополі (з дислокацією в м.Мелітополі та м.Запоріжжі), будучи повідомленим судом своєчасно та належним чином про час та місце розгляду скарги, у судове засідання, не з`явився. Через канцелярію суду надав листа за яким зазначено, що за результатами розгляду звернення ОСОБА_4 (вх. №25533кп/мл26 від 20.02.2026) щодо можливих неправомірних дій службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийнято рішення про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, про що останньому направлено письмову відповідь за вих. №2553зкп/мл-26/17-1-3025/26 від 30.03.2026, в якій грунтовно викладено підстави прийняття зазначеного рішення. Так, 20.02.2026 на електронну адресу ТУ ДБР у м. Мелітополі надійшло звернення ОСОБА_4 , в якому він повідомляв про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зміст звернення зводиться до того, що 13.02.2026 ОСОБА_4 було запропоновано підписати протокол про адміністративне правопорушення серії ДНЗ № 77, складений за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у зв`язку з чим заявник вважає, що зазначені дії були вчинені з метою отримання статистичних показників та є зловживанням службовим становищем. В той же час, розглядом звернення встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДНЗ № 77 від 13.02.2026 складено старшим офіцером підрозділу організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку в гарнізонах ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до вимог ст.ст.254- 256 КУпАП за ч.3 ст.172-20 КУпАП щодо військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 , який 12.02.2026 перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради від 12.02.2026 №482. Встановлено, що відповідно до постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2026 (у справі №333/1793/26) ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Таким чином, законність складання протоколу підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Тобто факт перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного сп`яніння встановлено судом як доведений. Твердження ОСОБА_4 щодо психологічного тиску з боку військовослужбовців ЗВ ВСП у ЗСУ з метою отримання його підпису у протоколі є суб`єктивною оцінкою подій, яка не підтверджена жодними об`єктивними даними. Натомість факт вчинення ним адміністративного правопорушення встановлений у судовому порядку. За таких обставин викладені у повідомленні доводи про зловживання службовим становищем фактично спрямовані на уникнення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Повідомлення ОСОБА_4 ґрунтується виключно на його власному сприйнятті подій та незгоді з процесуальними діями службових осіб ВСП у ЗСУ, не містить конкретних даних про мету одержання неправомірної вигоди або іншу особисту заінтересованість військовослужбовців, не містить даних про заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам у розумінні кримінального закону, а фактично стосується процесу оформлення адміністративного правопорушення, законність якого підтверджена судовим рішенням. За такого представник ТУ ДБР просив слухати скаргу за його відсутності, у задоволенні скарги відмовити.

Враховуючи викладене, з урахуванням вимог ч.3 ст.306 КПК України та строків розгляду таких скарг, суд вбачає за можливе у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті за відсутності суб`єкта оскарження.

Дослідивши скаргу та додані до неї документи, матеріали надані представником ТУ ДБР, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з такого.

Матеріалами справи встановлено, що 19.02.2026 року до ТУ ДБР, розташованого в м.Мелітополі, від ОСОБА_4 надійшло повідомлення про вчинення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

Листом ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополь, від 30.03.2026 року на адресу, вказану у повідомленні про злочин, повідомлено заявника про результати розгляду його заяви.

Положеннями частини 1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Приписи ст.214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч.5 ст.214 КПК України).

Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.

Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».

Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Згідно ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Частиною другої цієї норми передбачено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначений ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.

При цьому, виходячи зі змісту ст.214 КПК України повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, прокурор.

Згідно наявних в матеріалах справи даних, 19.02.2026 року до ТУ ДБР, розташованого в м.Мелітополі, від ОСОБА_4 надійшло повідомлення про вчинення військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України. В повідомленні зазначено про протиправність дій військовослужбовців ВСП щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП. Так, вказані службові особи застосували до нього психологічний тиск задля підписання якихось документів. Крім того, складання вказаного протоколу є намаганням притягти його двічі за одне й те саме правопорушення, адже 12.02.2026 року вже було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

За результатами розгляду вказаного повідомлення про злочин заявнику листом ТУ ДБР, розташованого у м.Мелітополь, від 30.03.2026 року надано відповідь про відсутність у повідомленні достатніх даних, які б у розумінні ст.214 КПК України могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення та бути підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР. В обґрунтування зазначено, що наведені у повідомлені доводи стосуються обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також незгоди з його змістом, порядком оформлення та отриманими поясненнями. Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України обов`язок внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань виникає лише за наявності у заяві чи повідомленні об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Як роз`яснено у практиці Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, підставою для початку досудового розслідування є не будь-яка заява, а лише така, яка містить конкретні та достатні відомості про подію кримінального правопорушення, що дозволяють зробити обґрунтований висновок про можливу наявність його ознак. За змістом звернення, викладені у ньому обставини ґрунтуються переважно на власному сприйнятті подій та незгоді з процесуальними діями службових осіб, не містять конкретних даних про мету одержання неправомірної вигоди або іншу особисту заінтересованість службових осіб, не містять належного обґрунтування настання істотної шкоди у розумінні кримінального закону та фактично стосуються процесу оформлення адміністративного правопорушення, законність якого підлягає перевірці судом у межах відповідної адміністративної справи. Таким чином, наведені доводи підлягають оцінці судом під час розгляду адміністративної справи, оскільки стосуються допустимості доказів, порядку складання протоколу та достовірності відомостей, внесених до нього.

На думку слідчого судді таке рішення відповідає вимогам ст.214 КПК України, оскільки повідомлення про вчинення кримінального правопорушення не містить об`єктивних даних, які б свідчили про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, у повідомленні про злочин по суті оскаржується процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП. Вказані у повідомленні обставини перевіряються під час розгляду відповідних матеріалів справи у суді. Зазначення про застосування психологічного тиску з метою підписання ОСОБА_4 окремих документів з матеріалів справи про адміністративне правопорушення жодним чином не впливає на можливість чи неможливість подальшого спрямування відповідного протоколу про адміністративне правопорушення з матеріалами до суду з відміткою про відмову від підписання. Крім того, суд враховує, що з постанови Комунарського районного суду м.Запоріжжя слідує, що відносно ОСОБА_4 було проведено медичне обстеження щодо перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння. Також слід врахувати, що склад кримінального правопорушення, передбачений ч.1 ст.364 КК України, є матеріальним. Однак, в повідомленні про злочин не розкривається у чому, на думку заявника, виявляється істотність шкоди завданої військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 під час складання матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, слідчий суддя доходить висновку, що підстави для внесення відомостей за даною заявою до ЄРДР та відповідно зобов`язання уповноваженої особи ТУ ДБР вчинити такі дії відповідно до ст.214 КПК України, відсутні.

Відповідно до ч.1ст.307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.303, 306-307 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст ухвали суду складено 17.06.2026 року.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя ОСОБА_1