Рішення № 137486851, 18.06.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/430/26

Провадження № 2/302/314/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі судді Повідайчика О.І., за участі секретаря судового засідання Куруц В.І.,

розглянувши в залі судових засідань за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2026 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (далі - ТОВ «ФК «Позика», позивач) до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява обґрунтована тим, що 12 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі - ТОВ «Селфі Кредит», кредитодавець) та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Кредитний договір № 1953168 (далі - кредитний договір, договір). На підставі цього договору кредитодавець перерахував відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 4800 грн. 28 серпня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Позика» був укладений Договір факторингу №28082025 (далі - «Договір факторингу»), відповідно до якого цього дня відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 1953168 від 12 грудня 2024 року. Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором - його заборгованість перед позивачем склала 20975,99 грн, із яких: сума основного боргу за кредитом становить 4799,99 грн; сума нарахованих процентів становить 9744 грн; сума комісій становить 0 грн; сума штрафних санкцій становить 6432 грн. Звернувшись із цим позовом ТОВ «ФК «Позика» просить стягнути з ОСОБА_1 вказану суму заборгованості та суму понесених судових витрат.

Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02 квітня 2026 року було відкрито провадження в справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою судді від 21 квітня 2026 року, через повернення на адресу суду, без вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження, суд постановив продовжити розгляд справи з повідомленням сторін.

19 травня 2026 року представник відповідача - адвокат Рішко С.І. подав до суду відзив на позовну заяву. Враховуючи, що зазначений відзив подано з пропущенням установленого судом строку - останній прийнято судом і долучено до справи не як заяву по суті, а як письмове пояснення учасника щодо позову. В зазначеному відзиві представник позивача заперечує проти задоволення позову в цілому. Зазначає, що матеріалами справи не доводиться факт укладення кредитного договору й не підтверджується отримання відповідачем кредиту на його підставі, а також перехід права вимоги від кредитодавця до позивача. Водночас представник не заперечує сплату відповідачем на користь позивача грошових коштів у сумах 2 340,00 грн та 672,01 грн, проте не погоджується з порядком зарахування їх позивачем в рахунок погашення заборгованості. Заявляє про незаконність нарахування неустойки, яке суперечить положенням цивільного законодавства та відсутність підстав для її стягнення. Стверджує про непропорційність визначеного розміру процентів за користування кредитом, справедливою сумою яких може бути така, яка не перевищує тіла кредиту. Заявляє про недоведеність понесення витрат на професійну правничу допомогу, яка надавалась фізичною особою-підприємцем, а також про її неспівмірність наданим послугам. Співмірною сумою уважає - 1 500,00 грн.

27 травня 2026 року позивачем подано відповідь на відзив, якою заперечуються доводи представника відповідача, викладені у відзиві. Позивач стверджує, що договір було укладено в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, при реєстрації в якій позичальником було надано свої персональні дані. Договір у електронній формі укладено відповідно до положень діючого законодавства, позичальник ознайомився з його змістом і погодився з умовами правочину. Заявляє, що факт видачі кредиту в безготівковій формі підтверджується листом ТОВ «Пейтек», який містить повні відомості щодо транзакції. Стверджує про правильність нарахування процентів у відповідності до умов договору та відповідно до діючого законодавства. Заявляє про погодження сторонами умови договору щодо нарахування неустойки та наявність підстав для її стягнення внаслідок порушення зобов`язання відповідачем. Пояснює, що перехід права вимоги здійснено відповідно до вимог закону, що підтверджується наявними матеріалах справи доказами. Заявляє про обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу, розмір якої відповідає ринковій вартості.

В судове засідання учасники повторно не з`явились, представники сторін подали заяви про розгляд справи без їх участі в судовому засіданні.

Явка учасників справи обов`язковою судом не визнавалась.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи позиції сторін, суд вирішив провести розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності, суд установив такі фактичні обставини й дійшов таких висновків.

12 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Кредитний договір № 1953168 на таких умовах. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 2 600,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту - 364 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього Договору. У Споживача відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених за Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Товариство, за наявності у нього всіх необхідних можливостей, засобів і ресурсів, в тому числі з урахуванням оцінки кредитоспроможності Споживача, може направити Споживачу пропозицію щодо продовження строку кредиту/збільшення суми кредиту. Якщо Споживач погоджується з запропонованими умовами продовження строку кредиту/збільшення суми кредиту, Споживачу в Особистому кабінеті/Мобільному застосунку «Selfie Credit», стає доступним до укладання правочин щодо зміни строку кредиту/збільшення суми кредиту, за Договором. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що направлення Товариством вказаних пропозицій Споживачу є правом Товариства, а не обов`язком та залежить від можливостей Товариства та/або оцінки кредитоспроможності Споживача. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Додатковою угодою від 17.12.2024 до Договору № 1953168 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 12.12.2024 сторони домовились збільшити суму кредиту на 2 200,00 гривень, в зв`язку з чим пункт 1.2. договору виклали в такій редакції: «1.2. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4 800 гривень. Тип кредиту - кредит. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору в редакції Додаткової угоди від 17.12.2024 20:41:30.

В пункту 7.1. Договору зазначено, що він укладається за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом Споживача та направлений Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в Товаристві та/або з використанням інших електронних даних та каналів комунікації, що будуть забезпечувати перевірку Товариством автентичності Споживача. Код доступу/інші електронні дані можуть надсилатися у вигляді смс-повідомлень або з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо, в тому числі з використанням роботизованого функціоналу таких месенджерів (ботів) або через здійснення телефонного дзвінка, IVR, повідомлення на електронну пошту, тощо. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту Товариства.

Відповідно до п. 7.4. Договору цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи з відтиском печатки, що відтворений шляхом електронного копіювання, в Особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Електронний підпис Товариства створюється на Договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим Сторонами в укладеному Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що створений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі, в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Telegram або з використанням роботизованого функціоналу месенджерів (ботів), тощо). Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. На укладений між Сторонами Договір накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, далі по тексту Договору - оригінальний примірник Договору. У випадках дозволених законодавством, на укладений між Сторонами Договір може бути накладено електронний підпис уповноваженого працівника Товариства, що базується на сертифікаті відкритого ключа, виданого кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Отже, перед укладенням зазначеного договору, на номер мобільного телефону позичальника, зареєстрований у його особистому кабінеті в ІКС Товариства, було надіслано одноразовий ідентифікатор - код підтвердження A425, за допомогою якого було здійснено авторизацію позичальника та підписання договору між первісним кредитором та відповідачем.

В пункті 10. Договору зазначено персональні дані відповідача, зокрема: паспорт серія ВР, номер НОМЕР_1 , виданий МІЖГІРСЬКИМ РВ УМВС УКРАЇНИ В ЗАКАРПАТ.ОБЛ., 30.05.2011 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , номер телефону - НОМЕР_3 , електронна пошта - НОМЕР_3 , а сам договір підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису із використанням одноразового ідентифікатора - A425 12.12.2024 23:05:04, що в інформаційно-комунікаційній системі зафіксовано як / ОСОБА_1 /

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані їй позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч.2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч.3-6,8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч.12 ст.11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Суд констатує, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт реєстрації та авторизації відповідача в інформаційно-комунікаційній системі позикодавця шляхом надання йому сукупності власних персональних відомостей, серед яких зокрема й щодо платіжного засобу - банківської картки.

Відтак суд висновує, що сторонами було підписано кредитний договір та додаткову угодую Відповідачем договір підписано одноразовим ідентифікатором A425, додаткову угоду одноразовим ідентифікатором K356.

З листа ТОВ «Пейтек» вих. № 20250828-81 від 28.08.2025 18:12:07 вбачається, що останнім було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: на суму 2600,00 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 42ce4ab2-66a3-4ed1-a3d4-9c6fa05a5187 Номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» - b1f35a4591a5a79c2dae5658ecd639a5 Session ID - 028615770065 Сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua Код авторизації - 530030 Банк-еквайр - АТ «ПУМБ» Дата і час створення - 2024-12-12 23:06:10 Дата і час прийняття в роботу - 2024-12-12 23:06:12 Дата і час виконання - 2024-12-12 23:06:13 Призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5168745028827324.

З листа ТОВ «Пейтек» вих. № 20250828-82 від 28.08.2025 18:12:09 вбачається, що останнім було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»: на суму 2200.00 грн. Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - ced255c9-937d-4593-9633-11121dbf56f0 Номер транзакції в системі ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» - 6cd7986fa732f259f1c328b860bda7fc Session ID - 028713662257 Сайт торгівця - http://selfiecredit.com.ua Код авторизації - 469040 Банк-еквайр - АТ «ПУМБ» Дата і час створення - 2024-12-17 20:42:05 Дата і час прийняття в роботу - 2024-12-17 20:42:07 Дата і час виконання - 2024-12-17 20:42:08 Призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5168745028827324.

Зазначеними доказами підтверджується факт виконання кредитодавцем взятих на себе зобов`язань відповідно до кредитного договору та додаткової угоди. Водночас зазначеними доказами додатково підтверджується факт укладення зазначених правочинів між сторонами.

З наведених підстав, а також враховуючи визнання представником відповідача факту виконання довірителем кредитного договору, й беручи до уваги не надання ними відмінної редакції правочинів - суд відхиляє заперечення сторони відповідача факту укладення договору й додаткової угоди.

У зв`язку з виконанням позикодавцем умов кредитного договору між сторонами виникли зобов`язальні відносини.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Зміна суб`єктного складу внаслідок укладення договору факторингу не впливає на зміну зобов`язань боржника та не порушує його права.

Згідно з умовами Договору факторингу №28082025 від 28.08.2025р. ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступлено право вимоги за Договором №1953168 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 12.12.2024 на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА», відповідно ТОВ «ФК «ПОЗИКА» набуло права вимоги до Відповідача.

Факт відступлення права вимоги підтверджується договором факторингу №28082025 від 28.08.2025, платіжною інструкцією №6054373 від 28.08.2025, якою доводиться здійснення оплати за договором факторингу №28082025 від 28.08.2025, витягом з Додатку №1 до Договору факторингу №28082025 від 28.08.2025. Договір факторингу №28082025 від 28.08.2025 разом із Реєстром боржників складає єдиний Договір (всі Додатки та Додаткові угоди до Договору складають його невід`ємну частину). Суд уважає, що зазначені докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження відступлення права вимоги за ними.

Окремо суд зауважує, що відповідачем не надано доказів виконання ним зобов`язань за кредитним договором з часу відступлення права вимоги на користь первісного кредитора.

З`ясовуючи розмір основного боргу суд бере до уваги, що сторонами взаємно визнано факт проведення відповідачем на користь кредитодавця грошових коштів у сумах 2 340,00 грн - 16.01.2025 та 672,01 грн - 06.02.2025.

Зважаючи на те, що кредитодавцем, з чим погодився і позивач, частина вказаних коштів була зарахована як погашення неустойки суд вважає за доцільне першочергово перевірити правомірність і правильність її нарахування.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: 6.4.1. у розмірі 390,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 6.4.2. у розмірі 78,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Суд уважає слушними й обґрунтованими доводи представника відповідача - адвоката Рішка С.І. про відсутність правових підстав для нарахування й стягнення штрафних санкцій за кредитним договором виходячи з такого.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві й перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом № 2102-IX від 24.02.2022 із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 20.10.2025, № 40/2026 від 12.01.2026, № 342/2026 від 27.04.2026 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, дія якого продовжена до 07 серпня 2026 року.

З врахуванням наведеного вимоги в частині стягнення неустойки не ґрунтуються на вимогам закону, а тому задоволенню не підлягають, відтак у задоволенні позову в частині стягнення неустойки слід відмовити.

Перевіряючи обґрунтованість позову в частині розміру основного боргу та нарахованих процентів суд виходить із такого.

Пунктом 1.4. Договору встановлено періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (іменується - Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до Договору. Відповідно до 1.5.1. договору стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Згідно з п. 3.1. договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Період з дати отримання кредиту до першої сплати грошових коштів відповідачем у сумі 2 340,00 грн, тобто з 12 грудня 2024 року по 16 січня 2025 року (з врахуванням виключення з цього періоду 26.12.2024 за рішенням кредитодавця) становить 35 календарних днів, а розмір процентів нарахований кредитодавцем за цей період становить 1 548,00 грн. Відтак залишок суми - 792,00 грн (2 340,00 грн - 1 548,00 грн) повинен бути зарахований як погашення основного боргу, який внаслідок цього з наступного дня зменшився до 4 008,00 грн.

В період з 17 січня 2025 року по 06 лютого 2025 року (21 день) розмір процентів склав 4 008,00 грн х 21 день х 1% = 841,68 грн, а тому сплата 06.02.2025 суми 672,01 грн не впливала на зміну розміру основного боргу позаяк відповідно до чинних умов договору, з врахуванням положень чинного законодавства, мала бути спрямована на погашення процентів. Водночас суд ураховує, що кредитодавцем було зараховано з вказаної суми 0,01 грн у погашення основного боргу, внаслідок чого такий зменшився до 4 007,99 грн.

На підставі наведеного суд висновує, що обґрунтованою й доведеною є сума основного боргу в розмірі 4 008,00 грн, відтак у цій частині позов підлягає до задоволення.

З`ясовуючи питання нарахування процентів суд враховує, що розмір і строк нарахування процентів визначені за взаємною згодою сторін, у межах діючого законодавства.

Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд бере до уваги, що позивачем нараховано проценти за період з дати видачі кредиту до 27 серпня 2025 року.

Розмір процентів за період з 07 лютого 2025 року по 27 серпня 2025 року (202 дні) становить 8096,16 грн (4 007,99 грн х 202 дні х 1%).

Відтак загалом, у межах періоду, за який позивач нарахував проценти з 17 січня 2025 року по 27 серпня 2025 року (за вирахуванням періоду з 12 грудня 2024 по 16 січня 2025 року за який сплачено проценти) їх розмір складає 8 937,84 грн (841,68 грн + 8096,16 грн).

Суд бере до уваги, що відповідачем було сплачено 06.02.2025 суму, з якої позикодавцем 672,00 грн були зараховані як погашення неустойки. Встановивши відсутність підстав нарахування штрафу, яке суперечить вимогам законодавства, суд висновує, що з врахуванням узгодженого сторонами й установленого п. 5.6. кредитного договору порядку зарахування коштів вказану суму слід зарахувати як сплату нарахованих за користування кредитом процентів. За таких обставин обґрунтованим є розмір нарахованих процентів 8 265,84 грн (8 937,84 грн - 672,00 грн), в цій частині право вимоги перейшло від кредитодавця до позивача, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Частково задовольняючи позов, суд зауважує, що доводи представника відповідача - адвоката Рішка С.І. щодо неукладення відповідачем кредитного договору, неотримання останнім кредитних коштів, неукладення договору факторингу, надмірного розміру нарахованих процентів, з посиланням на відповідні положення законодавства і практику їх застосування були почуті. Водночас вказані доводи суд відхиляє, оскільки вони спростовуються наведеними в цьому рішенні установленими обставинами на підставі наявних в матеріалах справи доказів, які судом визнані належними, допустимими й достовірними та визнані достатніми для вирішення спору. Оцінка зазначених доказів здійснена судом у системному взаємозв`язку з визнаними представником відповідача обставинами щодо часткового виконання кредитного договору та за відсутності доказів, які б їх спростовували. Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо надмірного розміру процентів зауважуючи на тому, що їх розмір був погоджений між сторонами кредитного договору у межах встановлених законом обмежень. Водночас сторонами було узгоджено й строк дії договору, тривалість якого нормами законодавства не обмежується й визначається виключно за волевиявленням учасників правочину. При цьому зауважує, що нараховані проценти за період кредитування не є заходом відповідальності за невиконання зобов`язання, а також не є компенсацією за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання в порядку ст. 625 ЦК України. Відтак, з врахуванням положень діючого законодавства сума нарахованих процентів не може бути зменшена судом.

На підставі викладеного суд доходить висновку про задоволення позову частково та стягнення з відповідача на користь позивача суми 12273,83 грн, з яких: 4 007,99 грн - основного боргу та 8 265,84 грн - нараховані проценти. Решту позовних вимог суд визнає необґрунтованою й безпідставною, відтак у їх задоволенні слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача інших судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами

Згідно з положенням пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат береться до уваги:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За підсумовуючим аналізом наведених правових норм, суд дійшов висновку, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи позивачем долучено договір № 39493634/03 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року; додаткову угоду № 1953168 від 17 березня 2026 року до договору №39493634/03 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року; копію детального опису робіт (надання послуг) від 17 березня 2026 року; копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги (виконання робіт, надання послуг) від 17 березня 2026 року відповідно до яких фізична особа-підприємець Горобей Руслана Геннадіївна надала позивачу правову допомогу загальна вартість якої становить 6 000,00 грн. Водночас позивачем додано до матеріалів справи копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України, якими доводиться, що Горобей Руслана Геннадіївна має статус адвоката та має право займатись адвокатською діяльністю.

Представник відповідача - адвокат Рішко С.І. заявив про неспівмірність таких витрат, обґрунтованим розміром яких уважає суму 1 500,00 грн, а також про відсутність підстав для їх стягнення, зважаючи на те, що згідно поданих на відшкодування витрат - правнича допомога в справі надавалась фізичною особою-підприємцем, а не адвокатом.

Позивач заперечив проти доводів сторони відповідача та зауважив про наявність у матеріалах справи всіх необхідних доказів надання правничої допомоги, наявність у виконавця послуг статусу адвоката та відповідність вартості послуг ринковій вартості.

Перевіряючи доводи сторін щодо співмірності витрат суд виходить з такого.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову та фінансового стану обох сторін.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги всі обставини справи в сукупності, зокрема види й обсяги наданої правової допомоги, техніку оформлення позовної заяви щодо викладення обставин справи, їх аргументацію, ціну позову, суд дійшов висновку, що обґрунтованим і співмірним може уважатися розмір судових витрат у розмірі, який не перевищує суму 1 500,00 грн.

Водночас суд зауважує, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до судових витрат, пов`язаних з розглядом справи законодавець відносить витрати на професійну правничу допомогу, а не будь-які юридичні послуги, які були отримані/спожиті сторонами у зв`язку з судовим спором. З положень вказаної правової норми в системному взаємозв`язку з приписами статті 137 ЦПК України слідує, що витрати на юридичні послуги надані стороні в справі іншою особою ніж адвокат не є витратами на професійну правничу допомогу та не підлягають відшкодуванню за результатами розгляду справи.

При цьому суд зауважує, що наявність у особи статусу адвоката не виключає можливості здійснення нею господарської діяльності як фізичною особою підприємцем й не надає оцінку відмінності вказаних статусів у аспекті обліку доходів і витрат, податкового обліку та щодо сплати податків.

Водночас належить звернути увагу на такому.

Відповідно до ст. 50 ЦК України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. При цьому підприємницька діяльність є самостійною, ініціативною діяльністю, яка спрямована на отримання прибутку.

Згідно з положеннями ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом є фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Визначення статусу адвоката, видів і порядку здійснення адвокатської діяльності, гарантій, відповідальності тощо регламентовані, зокрема, Конституцією України, ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики, затвердженими установчим З`їздом адвокатів України 17.11.2012.

При наданні юридичних послуг під час здійснення підприємницької діяльності сторони, керуються нормами цивільного законодавства, власними інтересами та вільні у визначенні змісту договору й установленні відповідальності за порушення умов договору.

Адвокат, при наданні послуг з професійної правничої допомоги, не має на меті отримання прибутку, отримує за надані послуги плату у виді гонорару та зобов`язаний при здійсненні діяльності дотримуватись, зокрема, Присяги, положень профільного закону й Правил адвокатської етики, за порушення яких може нести відповідальність. Такі вимоги установлені законодавцем, серед іншого, мають на меті забезпечення належної якості професійної правничої допомоги.

Суд зауважує, що з наданих позивачем документів слідує, що правова допомога та юридичні послуги йому були надані під час здійснення підприємницької діяльності, а не адвокатом у виді професійної правничої допомоги під час здійснення адвокатської діяльності, її умовами не передбачено виплати гонорару, а виконавець послуг під час їх надання не підпадає під дію законодавства про адвокатуру й Правил адвокатської етики.

Окремо суд зауважує, що всі процесуальні документи підписані й подані керівником позивача в порядку само представництва, адвокат Горобей Р.Г. не здійснювала представництва позивача в суді. Відтак, не ставлячи під сумнів реальність отримання позивачем юридичної допомоги в цій справі, суд констатує, що зазначеними доказами не підтверджується факт понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до приписів цивільного процесуального законодавства.

З врахуванням наведеного суд не відносить зазначені витрати до судових і доходить висновку про відсутність підстав для відшкодування на користь позивача витрат, понесених на отримання юридичної допомоги, та, вирішуючи питання розподілу судових витрат, залишає їх за відповідачем.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог. Судом стягнуто з відповідача на користь позивача суму 12 273,83 грн із заявлених до стягнення 20 975,99 грн, що становить 59%. Відтак з відповідача належить стягнути на користь позивача на часткове відшкодування понесених ним судових витрат на сплату судового збору - 1 570,82 грн (2 662,40*59/100 = 1 730,56 грн).

Керуючись ст. 12, 13, 133, 137, 141, 258, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634; місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари Київської області, 07406; IBAN: НОМЕР_4 в ПуАТ «КБ «АКОРД БАНК», МФО: 380634) заборгованість за Кредитним договором № 1953168 від 12.12.2024 у сумі 12 273,83 грн (дванадцять тисяч двісті сімдесят три гривні 83 коп.) та на часткове відшкодування понесених судових витрат зі сплати судового збору суму 1 570,82 грн (одна тисяча п`ятсот сімдесят гривень 82 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. І. Повідайчик