Рішення № 137486759, 16.06.2026, Кривоозерський районний суд Миколаївської області

Справа №479/483/26

Провадження №2/479/641/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючої судді Репушевської О.В.;

за участі: секретаря судового засідання Рябощук О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №479/483/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Другий відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зміну способу стягнення аліментів,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа Другий відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі

Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління

Міністерства юстиції України

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовними вимогами до відповідача про зміну способу стягнення аліментів на утримання їх спільної дитини. В обґрунтування вимог зазначила, що 17 вересня 2018 року Кривоозерським районним судом Миколаївської області за судовим наказом стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , 2017 року народження, у твердій грошовій сумі в розмірі 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11 вересня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Станом на день звернення до суду матеріальне становище відповідача змінилось, так як відповідач проходить військову службу та отримує грошове забезпечення військовослужбовця, тому позивач просить судовим рішенням змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 17 вересня 2018 року, та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , 2017 року народження, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач в судове засідання не з`явилась, згідно заяви позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимоги.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 , що підтверджено даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Кривоозерської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області 11 січня 2018 року (а.с.10).

Судовим наказом Кривоозерського районного суду Миколаївської області 18 вересня 2018 року стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 вересня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на виконанні у Другому відділі ДВС у Первомайському районі Миколаївської області (а.с.13).

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 01 березня 2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.11).

Відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , має стабільний дохід, даний факт підтверджується відповіддю на запит №329895897 від 16 квітня 2026 року до Державної податкової служби України, де зазначено майновий стан і джерело доходів боржника (а.с.14-15).

Відповідно до положень ч.2 ст.51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно положень ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" - кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Положення ст.7 СК України зазначає, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Зі змісту положень ст.141 СК України слідує, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно положень ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ст.184 СК України, тверда грошова сума - це відповідна (фіксована) сума коштів на утримання дитини, яка не є одноразовим платежем, а твердою грошовою сумою, визначеною судом на утримання дитини до її повноліття. Частина 2 цієї статті передбачає, що визначений судом у твердій грошовій сумі розмір аліментів, підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно положень ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до положень ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зміна способу стягнення (з частки на тверду суму або навпаки) є фактично зміною розміру аліментів, оскільки це змінює механізм їх обчислення та кінцевий розмір виплат.

Таким чином, за положень ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а спосіб стягнення аліментів змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до положень ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Неповнолітньому сину сторін на теперішній час виповнилося 8 років, а тому він має потреби у достатньому матеріальному забезпеченні. Загальновідомою є та обставина, що економіко-фінансова обстановка у державі є нестабільною та такою, де постійно має місце підвищення вартості життя. Хоч держава і визначила мінімально прожитковий мінімум, але такий за високих цін на товари споживання є далеко не достатнім для дітей відповідного віку.

Крім того, суттєво збільшився розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років в період часу з 11 вересня 2018 року, на день ухвалення Кривоозерським районним судом рішення про стягуваних аліментів, коли прожитковий мінімум на неповнолітнього сина сторін тоді віком до 6 років був встановлений в розмірі 1492,00 грн., до теперішнього часу, коли прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років встановлено в розмірі 3512 грн.. Ця обставина є також загальновідомою, а тому не підлягає доказуванню.

Отже, розмір аліментів, визначений судовим наказом від 11 вересня 2018 у розмірі 746 грн. щомісячно є недостатнім для утримання дитини та забезпечення їй належного рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Ті обставини, що з віком потреби дітей зростають, що в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду, лікування та відпочинку, є загальновідомими та також не потребують доказування.

Суд враховує, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку із чим певним чином з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного. Вказана правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у справі за №565/2071/19 від 16 вересня 2020 року.

Отже, постійні зміни співвідношення розміру аліментів у твердому розмірі з прожитковим мінімумом, інфляція грошових коштів, проблеми, що виникають із застосуванням щомісячної індексації цього розміру, дійсно свідчать про те, що визначення аліментів на дитину у частці від заробітку (доходу) батька буде сприяти захисту інтересів сина сторін по справі.

Положенням п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за №14 "Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що "в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом за №3477 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі".

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч.3 ст.181 СК України). Так, ст.192 СК України тільки вказує на можливість зміни, раніше встановленого розміру аліментів, за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів, шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів, шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України - зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Правова позиція ВСУ у справі за №143цс 13 від 05 лютого 2014 року).

Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце, як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.

Відповідно до положень ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, максимально враховуючи інтереси дитини, керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а тому змінює спосіб стягнення аліментів, що вже стягуються за судовим наказом Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 18 вересня 2018 року, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з твердої грошової суми, на 1/4 частку заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, оскільки визначений спосіб стягнення аліментів відповідає положенням законодавства та інтересам дитини, її рівню життя, фізичному, моральному, культурному, духовному і соціальному розвитку.

Сплата аліментів у зазначеному розмірі здатна, на думку суду, забезпечити необхідний життєвий процес та розвиток хлопчика.

Задовольняючи вимоги позивача саме в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, суд враховує матеріальне становище відповідача - платника аліментів, який є військовослужбовцем, отримує певний дохід і здатен, на думку суду, утримувати сина у вказаному розмірі.

В той же час, суд зауважує, що розмір аліментів, визначений цим рішенням, не вважається незмінним. Так, в разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів (ч.1 ст.192 СК України).

Сплата аліментів при визначеному новому способі проводиться з дня набрання рішення законної сили (п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року за №3 "Про застосування судами окремих норм сімейного кодексу при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів").

На підставі ст.141 ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання до суду вказаного позову, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь держави судового збору в розмірі 1331,20 грн..

Керуючись ст. ст. 7, 180, 182-184, 141, 150, 192 СК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 223, 258 -259, 265, 268, 274-279, 354 355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Другий відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зміну способу стягнення аліментів, - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються за судовим наказом Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 17 вересня 2018 року, у справі за №479/916/18, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11 вересня 2018 року і до 29 грудня 2035 року, на 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Після набрання рішення у даній справі законної сили судовий наказ, виданий Кривоозерським районним судом Миколаївської області у справі за №479/916/18 відкликати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 1331,20 грн..

Відповідно до положень ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено - 16 червня 2026 року

Суддя :