Рішення № 137486460, 13.05.2026, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1526/26

Провадження № 2/488/1989/26

РІШЕННЯ

Іменем України

13.05.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд міста Миколаєва

у складі головуючого судді Щеглової Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Скочко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплової енергії,

ВСТАНОВИВ:

ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 28 644,98 грн., з яких: 27 341,31 грн. основного боргу за послуги з постачання теплової енергії, 1297,44 грн. абоненського обслуговування, 5,98 грн. сума, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції, 0,25 грн. три відсотки річних та 3328,00 грн. судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" здійснював постачання теплової енергії до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у період з 2021 до 2024 року, що підтверджується нарядами на підключення будинку до теплових мереж на початку опалювального сезону, рішеннями виконавчого комітету Миколаївської Міської Ради про початок опалювальних періодів 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024, про закінчення опалювальних сезонів 2021-2022, 2022-2023, 2023-202, а також наказами ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" про початок опалювальних періодів 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024, про закінчення опалювальних сезонів 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024, прийнятих на підставі рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 468662670 від 18.03.2026, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

Представник позивача зазначив, що фактичним доказом постачання теплової енергії на об`єкт споживача є наряди на підключення до централізованого опалення та накази про закінчення опалювального періоду на підставі рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради про закінчення опалювального сезону.

Зазначив, що відповідно п. 13 Постанови КМУ № 1022 надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

На офіційному сайті ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" в мережі Інтернет розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Відповідно до п. 2 Договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом року з дати набрання чинності та враховується щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не поступає заява однієї з сторін про відмову від діючого договору (https://nikoblteplo.com.ua/content/ukladennya-pereukladennva-dogovoriv).

ОКП "Миколаївоблтеплоенерго", як виконавець послуг, в опалювальні періоди надавав теплову енергію для опалення квартири боржника та свої зобов`язання виконав належним чином в повному обсязі. Боржник користувався послугою з постачання теплової енергії, але, незважаючи на неодноразові вимоги, добровільно погасити борг не бажає, чим завдає підприємству матеріальної шкоди.

Щодо нарахування абонентської плати та плати за обслуговування внутрішньо будинкової системи позивач вважав за доцільне зазначити наступне ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води). Пунктом 32 Договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Внаслідок невиконання відповідачем - боржником зобов`язання по сплаті за послуги з постачання теплової енергії виникла заборгованість за період з 01.11.2021 до 31.10.2024, яка складає 27 341,31 грн., а також заборгованість за абонентське обслуговування 1297,44 грн., що підтверджено розрахунком основного боргу.

Посилаючись на вказані обставини, а також те, що відповідач у добровільному порядку не сплачує за надані комунальні послуги, позивач був змушений звернутися в суд з цим позовом.

Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 06.04.2026 відкрито провадження у зазначеній справі, справа призначена до розгляду по суті, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Копію ухвали надіслано сторонам.

Одночасно запропоновано відповідачам у 5 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Корабельного районного суду міста Миколаєва, заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та у 15 денний строк відзив на позов і клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

За адресою реєстрації відповідача направлявся конверт з ухвалою про відкриття провадження, поштове відправлення 04.05.2026 повернулося з відміткою "вручено члену сім`ї", а 23.04.2026 відповідач особисто отримала копію ухвали суду про відкриття провадження та позовну заяву, про розписалася в матеріалах справи.

06.05.2026 відповідач, через канцелярію суду, надала відзив на позовну заяву, в якому з вимогами позову не погодилася і заявлені вимоги не визнає. Зазначила, що позивач посилається на накази про початок опалювального сезону, проте вони не є підтвердженням якості послуги. Фактичні показники в журналі обліку за адресою Рибна 1-А свідчать про порушення температурного графіка. Інспектор позивача при складанні актів-претензій (додаються) неправомірно відмовлявся фіксувати температуру подачі, що свідчить про спробу приховати порушення умов Договору. Інспектору було вказано, що приміщення обогрівається електронагрівними пристроями, а не батареями. В періоди з 2020-2021 позивач взагалі не реагували на наші звернення щодо неякісного опалення.

19.05.2026 представник позивача, через систему "Електронний суд", надіслав відповідь на відзив, в якому вказав, що позивачем, на виконання вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Порядку № 1145 та Порядку № 127, було здійснено перерахунок вартості наданої послуги за відповідний день, а саме 25.11.2019. У подальшому на адресу позивача претензій щодо неналежної якості наданих послуг або викликів для проведення перевірки якості/кількості комунальних послуг від відповідача не надходило.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін,.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

На підставі рішення Миколаївської міської ради № 1078 від 26.05.2006 ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» з 01.06.2006 визнано виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а також проведення розрахунків із населенням та бюджетними організаціями міста. ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» здійснював постачання теплової енергії в опалювальні періоди 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024, до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою КМУ від 08.09.2021 № 1022 затверджено зміни, що вносяться до Постанови від 21.08.2019 № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії". Ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії та індивідуальним і колективним споживачем який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до ст. 67 Житлового Кодексу Української PCP, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Відповідно до ст. 68 Житлового Кодексу Української PCP наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

З 01.05.2019 введено в дію Закон України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 № 2189. На підставі п. 3 ч. 2 ст. 6 вказаного Закону позивач є виконавцем послуги з постачання теплової енергії. Стаття 12 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" передбачає що, надання послуги з постачання теплової енергії здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про житлово комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору

Положеннями статті 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що обов`язком відповідача є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії. На відповідача було покладено обов`язок укладення договору про надання населенню послуг з централізованого опалення із позивачем, однак боржники неодноразово ухилилася від його укладення.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що зобов`язання виникають з дій осіб, які породжують цивільні права та обов`язки. Обов`язок сплатити вартість спожитої теплової енергії випливає з самого факту користування тепловою енергією.

В період, за який відповідачу нарарахована заборгованість, а саме з 01.11.2021 до 31.10.2024, згідно з наданою позивачем відповіддю з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 468662670 від 18.03.2026, відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Отже, пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.

Відповідач є фактичним користувачем послуг, які надаються позивачем. Доказів у протилежне суду не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Окрім того, пунктом 32 Договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Позивач надавав відповідачу послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у період з 01.11.2021 до 31.10.2024, що підтверджується нарядами на підключення будинку до теплових мереж на початку опалювальних сезонів, наказами про початок та закінчення опалювального періоду, а також наданим позивачем основного розрахунку суми боргу відповідача.

Особа, яка є власником майна зобов`язана брати участь у витратах по утриманню будинку. Однак, відповідач своїх зобов`язань по сплаті за надані послуги не виконувала, а тому за нею утворилася заборгованість за вказаний період у загальному розмірі 28 644,98 грн.

Заборгованість складається з основного боргу за спожиті послуги з теплової енергії з 01.11.2021 до 31.10.2024 в розмірі 27 341,31 грн., а також заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 1297,44 грн., 5,98 грн. - сума, на яку підлягає збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 0,25 грн. - 3% річних, що разом з основною сумою боргу та абонентського обслуговування становить 28 644,98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, види зобов`язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Як зазначив Верховний Суд України у правовій позиції, викладеній від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15, положення, передбачене пунктом 10 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово - комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування до таких правовідносин правових норм, установлених у статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами. Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово - комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 19 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 (зі змінами та доповненнями) споживач теплової енергії вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Статями 68, 162 Житлового кодексу України визначено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань і одностороння зміна умов договору не допускається.

Положеннями ст. ст. 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку що відповідачем ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

За такого, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 28 644,98 грн.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3328,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 274-279,279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиті послуги з теплової енергії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" (р/р НОМЕР_2 , АТ "ВСТ Банк", МФО 307123, ЄДРПОУ: 31319242, адреса: м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а) суму основного боргу за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 27 341 (двадцять сім тисяч триста сорок одна) гривня 31 копійка та абоненське обслуговування у розмірі 1297 (одна тисяча двісті дев`яносто сім) гривень 44 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" (р/р НОМЕР_2 , АТ "ВСТ Банк", МФО 307123, ЄДРПОУ: 31319242, адреса: м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а) суму, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції у розмірі 5 (п`ять) гривень 98 копійок та три відсотки річних у розмірі 0 (нуль) гривень 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" (р/р НОМЕР_2 , АТ "ВСТ Банк", МФО 307123, ЄДРПОУ: 31319242, адреса: м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-а) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення суду в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повне рішення суду складено 22 травня 2026 року.

Суддя Я.В. Щеглова