Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 454/1866/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Струс Т. В. ,
за участю секретаря Синевської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з викликом сторін в м.Сокалі, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся в суд та просить стягнути з відповідача 79963,1грн. заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
Свої вимоги мотивує наступним.
29.12.2024 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за допомогою веб-сайту укладено електронний кредитний договір №1490-1057, згідно якого відповідач отримала кредит в сумі 13000грн., строк кредитування 365 днів, базовий період- 18 днів, комісія за видачу кредиту 15 % від суми кредиту, знижена % ставка- 1,00% в день, стандартна % ставка: - 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору; - 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору.
Також додатковою угодою №1 від 06.01.2025 року до договору про відкриття кредитної лінії №1490-1057 від 29.12.2024 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 10000грн.
Також додатковою угодою №2 від 31.01.2025 року до договору про відкриття кредитної лінії №1490-1057 від 29.12.2024 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 9100грн.
Також додатковою угодою №3 від 01.02.2025 року до договору про відкриття кредитної лінії №1490-1057 від 29.12.2024 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 4000грн.
Також додатковою угодою №4 від 02.02.2025 року до договору про відкриття кредитної лінії №1490-1057 від 29.12.2024 року кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3800грн.
Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Банком виконано зобов`язання по договору в повному обсязі, так як надано відповідачу кредит у визначеному розмірі.
В порушення вищевказаних вимог, відповідач своєчасно не повернув банку грошові кошти для погашення заборгованості, але частково здійснив оплату в рахунок погашення заборгованості шляхом здійснення платежів, зазначених у розрахунку заборгованості.
Станом на 27.03.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 79963,10грн., з яких: 16900 грн.- заборгованість за кредитом; 40778,10грн.- заборгованість за нарахованими процентами; 19750грн.- заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК; 2535грн.- заборгованість по комісії.
З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №1490-1057 в сумі 79963,10грн., а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання, у якому просив розгляд справи проводити у його відсутності, позов підтримує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, відзиву на позов суду не подав.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Із паспорту споживчого кредиту про укладення кредитного договору, заявки та квитанції встановлено, що відповідачу надано кредит.
29.12.2024 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за допомогою веб-сайту укладено електронний кредитний договір №1490-1057, згідно якого відповідач отримала кредит в сумі 13000грн., строк кредитування 365 днів, базовий період- 18 днів, комісія за видачу кредиту 15 % від суми кредиту, знижена % ставка- 1,00% в день, стандартна % ставка: - 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору; - 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору.
Надалі сторони уклали низку додаткових угод до договору про відкриття кредитної лінії №1490-1057 від 29.12.2024 року, відповідно до яких кредитодавцем було надано відповідачу додаткові кредитні кошти, а саме: - згідно з додатковою угодою №1 від 06.01.2025 року 10000грн; - згідно з додатковою угодою №2 від 31.01.2025 року 9100грн; - згідно з додатковою угодою №3 від 01.02.2025 року 4000грн; - згідно з додатковою угодою №4 від 02.02.2025 року 3800грн.
Згідно розрахунку заборгованість станом на 27.03.2026 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 79963,10грн., з яких: 16900 грн.- заборгованість за кредитом; 40778,10грн.- заборгованість за нарахованими процентами; 19750грн.- заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК; 2535грн.- заборгованість по комісії.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином відповідач зобов`язаний повернути борг позивачу, а останній вправі вимагати його стягнення.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо нарахування заборгованості за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України в розмірі 19750грн. суд зазначає наступне.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки проценти річні згідно ст. 625 ЦК України нараховані у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.
Щодо вирішення вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 2535грн., яка визначена умовами кредитного договору, і є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику, суд покликається на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Як встановлено ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.
За таких обставин, умови договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 2535грн., є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави визнати ОСОБА_1 боржником за цим платежем.
Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вбачає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача вказану вище заборгованість за тілом кредиту та відсотками, та відмовити у стягненні заборгованості за процентами річних на підставі ст.625 ЦК та комісії у зв`язку з відсутністю правових підстав для цього, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають: 16900грн.- заборгованість за кредитом; 40778,10грн.- заборгованість за нарахованими процентами, що разом становить 57678,1грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1920,92грн., що становить 72,13% від суми задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1490-1057 від 29.12.2024р. в розмірі 57678,1грн., з яких: 16900грн.- заборгованість за кредитом; 40778,10грн.- заборгованість за нарахованими процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 1920,92грн. судового збору.
В задоволені решти вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ:38548598, місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: Т. В. Струс
Судове рішення № 137485445, Сокальський районний суд Львівської області було прийнято 17.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 454/1866/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: