Рішення № 137485124, 18.06.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/4287/26

Провадження №: 2/336/3470/2026

18.06.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Звєздової Н.С., за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

без участі сторін, -

ВСТАНОВИЛА:

Представник позивача адвокат Левицька Ю.В., через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулась до суду з означеним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконавчий напис № 11511, вчинений 05.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт-Капітал» заборгованості у розмірі 15 849,00 гривень.

Позов обґрунтовує тим, що вказаний виконавчий напис нотаріуса вчинений з порушенням ст.ст. 80, 87, 89 Закону України «Про нотаріат», а також Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки його було вчинено не на оригіналі кредитного договору, при його вчиненні нотаріусом не було перевірено безспірність нарахованої заборгованості та не перевірено наявності доказів укладання кредитного договору; направлення та отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень; нотаріус не повідомив боржника про те, що до неї звернулися з заявою про вчинення виконавчого напису. Просила позов задовольнити, визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 064,96 гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 гривень.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 07.05.2026 справу передано в провадження судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздовій Н.С.

Ухвалою суду від 11.05.2026 відкрито провадження по справі, розгляд якої призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відповідач у наданий судом строк своїм скористався своїм правом шляхом надання відзиву на позов, за змістом якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки виконавчий напис було вчинено у відповідності до чинного законодавства.

Треті особи будь-яких заяв чи заперечень суду не надали.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву та письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.04.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Інкасо Фінанс» укладено кредитний договір № 3576304850-69999 правонаступником усіх прав та обов`язків на підставі укладених в майбутньому договорів відступлення прав вимоги є ТОВ «Вердикт Капітал», як новий кредитор.

25.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис № 11511 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 3576304850-69999 від 30.04.2021, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс», правонаступником усіх прав та обов`язків є ТОВ «Вердикт Капітал», як новий кредитор у розмірі 15 849,00 гривень.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценком А.Ю. 09.11.2021 відкрито виконавче провадження № 67428108 з примусового виконання оспорюваного виконавчого напису. В межах виконавчого провадження приватним виконавцем Проценком А.Ю. винесено постанови від 11.11.2025, 05.05.2026 про арешт коштів боржника.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26.08.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», про заміну сторони виконавчого провадження,- задовольнити.

Замінено стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ 43577608, місцезнаходження: 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 201/203, літера 2 А офіс 602) у виконавчому провадженні № 67428108, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Антона Юрійовича на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, за № 11511 від 05.10.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 15849,00 грн.

Ухвала набрала законної сили.

При вирішені спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05.07.2017 у справі № 754/9711/14-ц, з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до п. 2.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі Порядок №296/5), для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Згідно з п. 3.1 Порядку № 296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 3.2 Порядку № 296/5 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік № 1172).

Відповідно до п. 3.3, 3.4 глави 16 Порядку № 296/5, якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Суд встановив, що п. 2 Переліку № 1172, на підставі якого приватним нотаріусом вчинений спірний виконавчий напис, втратив чинність 22.02.2017 на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили.

Вказаним судовим рішенням визнана незаконною та нечинною постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі, в частині п. 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Редакція Переліку № 1172 до внесення змін, визнаних нечинними, не містила розділу про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, а тому приватний нотаріус не мала правових підстав для вчинення спірного виконавчого напису.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс2).

З огляду на вищевказане, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження, а отже підлягають задоволенню, оскільки приватний нотаріус вчинив спірний виконавчий напис на підставі нечинного нормативно-правового акту, а також при його вчиненні не переконався у безспірності вимог стягувача, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат», не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення виконавчого напису, передбаченої п. 2.3 глави 16 Порядку.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 331,20 гривень.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов наступних висновків.

Як передбачено у статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України) та становлять одну із складових судових витрат (ч.1 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.5 ст.135 ЦПК України, сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч.4 ст.137, ч.7 ст.139 та ч.3 ст.141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

Приписами ч.1 ст.26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VІ, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Так, позивачем заявлена вимога на відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн., на підтвердження яких надані наступні докази: копію договору про надання правової допомоги, квитанція до прибуткового ордеру від 06.05.2026, яка свідчить про сплату ОСОБА_1 своєму представнику коштів у розмірі 3 000,00 гривень, акт наданих послуг у розмірі 3 000,00 гривень.

Суд визнає надані стороною позивача докази на підтвердження витрат на правничу допомогу належними, допустимими, достовірними і достатніми.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5,6 ст.137 ЦПК України).

Представником відповідача надано клопотання про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу у зв`язку з тим що до позовної заяви не надано належних та допустимих доказів підтверджуючих оплату правничої допомоги та перерахунок коштів адвокату у визначеному розмірі.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як зазначив Верховний суд у своїй постанові 24 січня 2022 року по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.

Суд звертає увагу, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є доведеним належними та допустимими докази, а посилання представника відповідача на відсутність таких доказів є необґрунтованим.

Підсумовуючи викладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, що вказані вище, складність та категорію справи, а також положення ЄСПЛ та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача є співмірним, тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 3, 4, 10-13, 76-81, 89, 141, 142, 206, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 11511, вчинений 25.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» заборгованості за кредитним договором № 3576304850-69999 від 30.04.2021 у розмірі 15 849,00 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 1 064,96 гривень, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає як тимчасово переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», ЄДРПОУ 43577608, місцезнаходження: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 201/203, літ. 2-а, офіс 602.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявський узввіз, буд. 5-б.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Капсіс Лігал», ЄДРПОУ 434995721, місцезнаходження: м. Київ, вул. Солом`янська, буд. 3, оф. 6.

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович, місцезнаходження: м. Запоріжжя, бул. Вінтера, буд. 26, оф. 1.11.

Суддя: Н.С. Звєздова