Ухвала суду № 137484422, 15.06.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/309/24

6/0187/57/26

У Х В А Л А

15 червня 2026 року селище Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Неймак М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву заступника начальника Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про вирішення питання про затвердження мирової угоди від 08.04.2026 у цивільній справі № 187/309/24, -

ВСТАНОВИВ :

04.06.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява від заступника начальника Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Олександра Сищика про затвердження мирової угоди від 08.04.2026 у цивільній справі № 187/309/24, в якій останній просить суд:

- вирішити питання про затвердження мирової угоди від 15.10.2025 року укладеної між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , який діє зі згоди своєї матері ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_3 .

В обґрунтування заяви вказує на те, що на виконанні у заступника начальника Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № НОМЕР_5 з примусового виконання: виконавчого листа справа № 187/309/24 провадження № 2/0187/182/24 від 25.06.2025 року виданий Петриківським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах вартості спадкового майна, суму боргу за договором позики від 02 червня 2020 року у розмірі 576 000 грн. (п`ятсот сімдесят шість тисяч грн. 00 коп.) та судові витрати в розмірі 1969,33 гри (одна тисяча дев`ятсот шістдесят дев`ять грн. 33 коп.). Всього до стягнення 577969,33 грн.

В процесі виконання виконавчого провадження № НОМЕР_5, до відділу надійшла заява стягувача про затвердження мирової угоди від 08.04.2026 вх. № 6297 та мирова угода укладена між сторонами: стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 , який діє зі згоди своєї матері, як законного представника - ОСОБА_3 .

08.06.2026 ухвалою суду відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду, витребувано докази.

В судовому засіданні старший державний виконавець Земляний В.І. і стягувач ОСОБА_1 підтримали затвердження угоди.

Представник ОСОБА_3 адвокат Бардаченко Д.В. підтримав затвердження угоди. Вважає, що затвердження такої угоди відповідає інтересам не повнолітніх дітей та сприятиме виконанню рішення суду.

Суд, ознайомившись зі змістом мирової угоду та матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_5 приходить до висновку, що у затвердженні заяви головного державного виконавця та мирової угоди слід відмовити.

Судом встановлено, що рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30.04.2025 по справі № 187/309/24 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 , як спадкоємця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , в межах вартості спадкового майна, суму боргу за договором позики від 02 червня 2020 року у розмірі 1 152 000 грн. (один мільйон сто п`ятдесят дві тисячі грн. 00 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як спадкоємця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , в межах вартості спадкового майна, суму боргу за договором позики від 02 червня 2020 року у розмірі 576 000 грн. (п`ятсот сімдесят шість тисяч грн. 00 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як спадкоємця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , в межах вартості спадкового майна, суму боргу за договором позики від 02 червня 2020 року у розмірі 576 000 грн. (п`ятсот сімдесят шість тисяч грн. 00 коп.).

В решті позовних вимог ОСОБА_1 , відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3938,65 грн. (три тисячі дев`ятсот тридцять вісім грн. 65 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1969,33 грн (одна тисяча дев`ятсот шістдесят дев`ять грн. 33 коп.).

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1969,33 грн (одна тисяча дев`ятсот шістдесят дев`ять грн. 33 коп.).

Головним державним виконавцем Дудка О.В. 22.07.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_5 по виконанню виконавчого листа № 187/309/24 провадження № 2/0187/182/24 про стягнення з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах вартості спадкового майна, суму боргу за договором позики від 02 червня 2020 року у розмірі 576 000 грн. (п`ятсот сімдесят шість тисяч грн. 00 коп.) та судові витрати в розмірі 1969,33 грн. (одна тисяча дев`ятсот шістдесят дев`ять грн. 33 коп.).

Відповідно до Свідоцтв про право на спадщину за законом, зареєстрованими в реєстрі за № 271, 272 спадкоємцями померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Спадщина, на які видано ці свідоцтва, складається з житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (чотири).

Згідно із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, встановлено, що ОСОБА_2 , належить 1/8 частини вищезазначеного житлового будинку та земельної ділянки.

08.04.2026 до Слобожанського відділу державної Виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла заява стягувача про затвердження мирової угоди від 08.04.2026 вх. № 6297 та мирова угода укладена між сторонами: стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 , який діє зі згоди своєї матері, як законного представника - ОСОБА_3 .

Відповідно до мирової угоди від 08.04.2026, ОСОБА_1 та боржник ОСОБА_2 , який діє зі згоди своєї матері - ОСОБА_3 уклали цю мирову угоду в межах виконавчого провадження № НОМЕР_5.

Розглянувши заяви сторін про затвердження мирової угоди судом встановлено, що сторони просять суд затвердити мирову угоду наступного змісту:

«1.1.Предметом даної мирової угоди є сума боргу за договором позики від 02 червня 2020 року, яка була стягнута з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 на підставі рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30.04.2025 року по справі № 187/309/24.

1.2. ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 відмовляється від будь-яких майнових претензій до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , які існують за договором позики від 02 червня 2020 року та які були стягнуті з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на підставі рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 30.04.2025 року по справі № 187/309/24.

1.3.В рахунок погашення боргу ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 передає у власність ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , 1/4 частину житлового будинку, площею 85.3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 134480248101, яку він успадкував після смерті свого батька ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

1.4.В рахунок погашення боргу ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 передає у власність ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , 1/4 частину земельної ділянки під домоволодінням площею 0.0843га. з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4810137200:17:041:0012, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 139140148101, яку він успадкував після смерті свого батька ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

1.5. ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 сплачує ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 57600 гривень в якості компенсації витрат виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_5. Грошові кошти в розмірі 57600 гривень повинні бути сплачені на особовий рахунок ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 не пізніше 20 (двадцяти) робочих днів з дня затвердження даної мирової угоди. Сторони домовилися, що у випадку невиконання даного пункту Мирової угоди ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 зобов`язується сплатити пеню в розмірі 50% (28800 гривень) за кожен день прострочення виконання.

1.6.Ухвала Петриківського районного суду Дніпропетровської області про затвердження даної Мирової угоди є підставою для державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на 1/4 частину житлового будинку, площею 85.3 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 134480248101 та 1/4 частину земельної ділянки під домоволодінням площею 0.0843га. з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4810137200:17:041:0012, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 139140148101. Ухвала Петриківського районного суду Дніпропетровської області про затвердження даної Мирової угоди є правовстановлюючим документом, який підтверджує перехід права власності на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2012 №1127.

1.7. Сторони стверджують, що дана Мирова угода не суперечить чинному законодавству України і не порушує їх прав, свобод та інтересів, а також не порушує прав, свобод та інтересів третіх осіб. Сторонам також відомі та зрозумілі наслідки укладення Мирової угоди, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України (про неможливість повторного звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет спору і з тих самих підстав).

1.8. Дана Мирова угода складена українською мовою у 5 (п`ятьох) автентичних примірниках для: Суду (1 примірник), Позивача (1 примірник), Відповідача (2 примірник), Державного виконавця (1 примірник).

1.9. Дана мирова угода направляється державним виконавцем до суду для її затвердження.

1.10. Дана мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження судом.»

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України, сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.

У відповідності до ч. 1 ст. 434 ЦПК України, мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до п. 3 ст. 434 ЦПК України, суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 207 цього Кодексу, а у задоволенні заяви про відмову від примусового виконання рішення - з підстав, визначених статтею 206 цього Кодексу.

Мета, зміст, порядок укладення сторонами мирової угоди та її затвердження судом визначені у статті 207 ЦПК України.

Відповідно до положень частин першої статті 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Виходячи зі змісту статті 207 ЦПК України, обов`язковою умовою затвердження судом мирової угоди є її відповідність вимогам закону і відсутність порушення прав чи законних інтересів третіх осіб. Йдеться про дотримання як вимог, передбачених процесуальних законодавством, так і вимог, які випливають з цивільного законодавства.

Відповідність змісту мирової угоди вимогам матеріального закону передбачає, зокрема, аналіз об`єкта мирової угоди - майна, яким за умовами мирової угоди розпоряджаються її суб`єкти. Для того, щоб з`ясувати, що мирова угода не порушує права та законні інтереси інших осіб, суд повинен встановити, що: 1) майно, яке передається за мировою угодою, не вилучено з обігу і не обмежено в обігу; 2) учасники мирової угоди мають право розпоряджатися цим майном, що підтверджується правовстановлюючими документами; 3) майно, яке передається за мировою угодою, не перебуває під арештом і щодо нього відсутній спір з іншими особами.

Цивільним процесуальним законом покладено на суд обов`язок під час визнання мирової угоди перевірити, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб, чи не суперечать дії законного представника однієї із сторін мирової угоди інтересам особи, яку він представляє, чи мають представники сторін відповідні повноваження на укладення мирової угоди та роз`яснити сторонам наслідки визнання мирової угоди.

Частиною 5 ст. 207 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо, зокрема умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтю 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 224 ЦК України правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (стаття 71 цього Кодексу), є нікчемним.

Статтею 71 ЦК України визначено, що опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування: 1) відмовитися від прав на майно підопічного, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації; 2) видавати письмові зобов`язання від імені підопічного; 3) вчиняти правочини щодо: об`єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, власником або користувачем яких є їх підопічний; відчуження (у тому числі шляхом продажу, дарування, міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу, передачі в заставу, іпотеку нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є їх підопічний.

Піклувальник має право дати згоду на вчинення правочинів, передбачених частиною першою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Правочин, за яким малолітня або неповнолітня особа набуває у власність майно безоплатно, у тому числі нерухоме майно, користувачем якого вона є, вчиняється без надання дозволу органу опіки та піклування.

Частина 3 ст. 18 Закону України від 26.04.2001 №2402-111 «Про охорону дитинства» передбачає, що органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Відповідно до ст. 12 Закону України від 02.06.2005 № 2623-IV «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав, інших прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону.

Також відповідно до частини 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 177 СК України батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти правочини щодо: об`єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, власником або користувачем яких є їхня малолітня дитина. Батьки (усиновлювачі) або піклувальник мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Отже законодавець зобов`язує батьків неповнолітньої дитини одержувати дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочинів, які укладаються щодо таких майнових прав дитини, які вже їй (дитині) належать.

Суд окремо наголошує на тому, що питання отримання дозволом органу опіки та піклування для реалізації житлової нерухомості, право на користування на яке (право власності на яке) мають діти під час примусового виконання рішення суду досліджувалось Великою Палатою Верховного Суду в Постанові від 26 жовтня 2021 року, справа № 755/12052/19. Так в п. 70 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що на відміну від виконання судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб, для інших судових рішень, які передбачають загальне право стягнення боргу (в тому числі солідарного) з боржника (його поручителя) на визначену суму зобов`язань, отримання Держвиконавцем відповідного дозволу органу опіки та піклування є обов`язковим в силу самого факту існування права власності або права користування неповнолітньої дитини щодо нерухомого майна, яке реалізується в рамках виконавчого провадження. Захист відповідних прав неповнолітньої дитини забезпечує орган опіки та піклування в межах своїх повноважень, приймаючи рішення про надання зазначеного дозволу або відмову у наданні зазначеного дозволу Держвиконавцю, а також суд у випадку звернення до нього уповноваженої особи щодо дій Держвиконавця та/або органу опіки та піклування.

Аналізуючи матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_5 та зміст мирової угоди, вирішуючи заяву заступника начальника Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства мирова угода у справі, яка стосується відчуження частини житлового будинку та земельної ділянки, які належать неповнолітньої особи, може бути укладене лише за наявності попереднього дозволу органу опіки та піклування.

Проте, матеріали подання не містять такого дозволу.

Таким чином, мирова угода не відповідає вимогам закону та відсутні правові підстави для затвердження такої угоди.

Керуючись ст. ст.207,208,255,256,260,352-355,434 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В затвердженні мирової угоди від 08 квітня 2026 року укладеної між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , який діє зі згоди своєї матері ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_3 у справі № 187/309/24 в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_5, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду буде складено 17.06.2026.

Суддя В.О. Говоруха