Ухвала суду № 137483486, 09.06.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5889/26

Номер провадження 1-кс/711/1822/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року

м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

законного представника ОСОБА_7 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026250000000108 від 15.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Галаганівка, Черкаського району, Черкаської області громадянина України, українця, студента третього курсу Чигиринського економіко-правового коледжу Уманського національного університету, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 , звернулась до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси із клопотанням в якому просить продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з подальшим його утриманням в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.08.2026. У випадку внесення застави ОСОБА_5 у розмірі 199 980 грн покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12026250000000108 від 15.03.2026 за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, 14.03.2026 близько 22 години 15 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно та разом з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись поблизу нефункціонуючого фонтану біля будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті та з мотивів особистих неприязних стосунків до раніше незнайомого йому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно та цілеспрямовано, реально усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, а також передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, розуміючи свою чисельну перевагу та перевагу в фізичній силі, заподіяли потерпілому ОСОБА_10 тяжкі тілесні ушкодження за наступних обставин.

Так ОСОБА_5 , реалізуючи спільний злочинний умисел наніс ОСОБА_10 не менше трьох ударів кулаком правої руки в ділянки голови та тулуба, внаслідок чого потерпілий впав на ґрунтове покриття, а ОСОБА_9 наніс останньому не менше шести ударів ногами в область обличчя та тулубу, а також не менше двох ударів кулаком правої руки у ліву скроневу ділянку голови потерпілого. Після чого ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_5 нанесли не менше п`ятнадцяти ударів кулаками рук та ногами в життєво важливі органи, зокрема в область голови, грудної клітини та тулубу ОСОБА_10 . Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_9 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а потерпілого каретою екстреної медичної допомоги доставлено до КНП «Третя Черкаська міська лікарня» Черкаської міської ради.

Внаслідок вчинення своїх умисних протиправних дій, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 заподіяли потерпілому ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді травми голови з вдавленим багатоуламковим переломом правої скроневої кістки, забоєм головного мозку, крововиливами та саднами м`яких тканин голови та обличчя, раною верхньої губи, які виникли від дії тупих предметів та у відповідності до висновку судово-медичної експертизи

від 17.04.2026 № 02-01/271 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя.

З урахуванням зібраних у ході досудового розслідування доказів 16.03.2026 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.03.2026 підозрюваному ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 13 травня 2026 року включно.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.05.2026 відносно ОСОБА_12 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 червня 2026 року включно.

Анкетні відомості підозрюваного: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Галаганівка, Черкаського р-ну, Черкаської області, українець, громадянин України, студент 3-го курсу Чигиринського економіко-правового коледжу Уманського національного університету, не одружений,

на утриманні неповнолітніх дітей не має, особою з інвалідністю не являється, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

На підстав ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.06.2026 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026250000000108 продовжено до п`яти місяців, тобто до 16 серпня 2026 року включно.

У зв`язку із цим, виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини визначення "обґрунтованої підозри" надано, зокрема, у рішенні «Нечипорук і Йонкало проти України» "Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства, згідно з яким зазначено, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Причетність ОСОБА_5 до вчиненого кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:

- заявою ОСОБА_14 про вчинене кримінальне правопорушення від 15.03.2026;

- протоколом огляду місця події від 15.03.2026;

- показаннями потерпілого ОСОБА_10 від 15.03.2026;

- показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 , неповнолітніх свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ;

- протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотокартками свідкам ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , потерпілому ОСОБА_10 ;

- протоколами слідчих експериментів із свідками ОСОБА_18 та ОСОБА_17 ;

-протоколами слідчих експериментів із підозрюваними ОСОБА_5 та ОСОБА_9 ;

- протоколами огляду речей (документів) від 01.04.2026, 07.04.2026, 16.04.2026, 24.04.2026;

- висновком судово-медичної експертизи від 17.04.2026 №02-01/271.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи,

яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах,

що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними

за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні

в майбутньому.

Так, органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду з підстав тяжкості покарання, що загрожує, що також узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, зокрема санкція статті злочину, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років позбавлення волі, у зв`язку з чим, усвідомлення тягаря кримінальної відповідальності, зважаючи на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та невідворотність покарання, можуть спонукати ОСОБА_5 до зміни місця проживання.

Після вчинення кримінального правопорушення останній не надав потерпілому допомоги, не викликав медичних працівників та залишив місце події з метою уникнення відповідальності за вчинене.

Характер інкримінованого діяння, кількість та локалізація нанесених ударів, а також тяжкість наслідків у вигляді небезпечних для життя тілесних ушкоджень свідчать про усвідомлення підозрюваним тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його наслідків.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване.

Таким чином існують достатні підстави вважати, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

- п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України ризик незаконного впливу на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується, тим, що їх показання мають суттєве значення для повного, всебічного з`ясування обставин скоєного ОСОБА_5 злочину, у зв`язку з чим, він є особою зацікавленою у зміні показань неповнолітніх свідків, які йому відомі наглядно, та матиме реальну можливість шляхом умовлянь, підкупу, залякування, погроз, примусу вимагати дачу від останніх неправдивих показань або зміну уже наданих під час досудового розслідування показань на його користь, з метою уникнення або пом`якшення відповідальності за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що перешкоджатиме об`єктивному з`ясуванню обставин кримінального провадження.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків та потерпілого, органом досудового розслідування враховано встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків і потерпілого та дослідження їх судом.

У даному кримінальному провадженні показання потерпілого та свідків мають визначальне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.

При цьому підозрюваному достеменно відоме коло осіб, які були очевидцями події, знає місця їх проживання, коло спілкування та те, що з останніми ОСОБА_5 проживає в одному населеному пункті, а тому ризик неформального впливу через особисті контакти, спільних знайомих, друзів або родичів є значно вищим, ніж у випадку відсутності між ними соціальних зв`язків.

Перебуваючи на волі, підозрювані можуть узгодити між собою позицію захисту, домовитися про єдину версію подій, схилити свідків до зміни раніше наданих показань, відмови від показань або надання відомостей, вигідних стороні захисту.

Звертаючись із клопотання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, органом досудового розслідування оцінено в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі, вік та стан здоров`я підозрюваного та особливо характер вчиненого кримінального правопорушення.

Спосіб вчинення кримінального правопорушення свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності підозрюваного.

Так, тілесні ушкодження потерпілому завдавалися групою осіб, у стані алкогольного сп`яніння, із використанням фізичної переваги над потерпілим, який після перших ударів упав на землю та фактично був позбавлений можливості чинити опір.

Такі обставини свідчать про схильність підозрюваного до агресивної насильницької поведінки, нехтування загальновизнаними правилами співжиття у суспільстві .

Натомість органом досудового розслідування встановлено неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м`яких запобіжних заходів, які б забезпечили запобіганню зазначених в клопотанні ризиків та належної процесуальної поведінки підозрюваною, таких як: 1) особисте зобов`язання - оскільки він є найбільш м`яким запобіжним заходом та не передбачає будь-яких обмежень, у зв`язку з чим взагалі не забезпечить запобіганню вказаних

у клопотанні ризиків; 2) особиста порука - також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків, крім того до органу досудового розслідування не надходили клопотанням або письмові зобов`язання від осіб, які заслуговують на довіру, про поруку щодо виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків; 3) застава також не забезпечить запобіганню вказаних вище ризиків, а також відсутні відомості про те чи наявний у підозрюваного майновий стан, який дасть йому можливість внести за себе заставу; 4) домашній арешт - оскільки він також не забезпечить запобіганню вказаних у даному клопотанні ризиків та лише створить умови до залишення місця проживання та реєстрації з метою уникнення покарання.

Ухвалою слідчого судді від 17.03.2026 ОСОБА_5 визначено розмір застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199 680 грн.

Також ухвалою визначено коло обов`язків, а саме прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом, залежно від стадії розгляду; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування, у будь-якій формі( особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) зі свідками, потерпілим та підозрюваним ОСОБА_9 , доведеними належно до відома під підпис підозрюваному крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо вході проведення слідчих та процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_25 у присутності слідчого чи прокурора.

Системний аналіз законодавства свідчить, що рішенням про застосування запобіжного заходу суд повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі, охорони життя та здоров`я особи. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та пояснив, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12026250000000108 від 15.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України. Відносно ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Додав, що наявні ризики, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України. Просить продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з подальшим його утриманням в Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.08.2026. У випадку внесення застави ОСОБА_5 у розмірі 199 980 грн покласти на ОСОБА_5 покласти наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Слідчий ОСОБА_4 , підтримав позицію прокурора. Звернув увагу, що підозрюваний не має 25 років, тому може залишити країну. А також може впливати на свідків, які знайомі особисто із підозрюваним чи через третіх осіб , що дає можливість впливу.

Адвокат ОСОБА_6 заперечила проти задоволення клопотання. Повідомила, що підозрюваний вчинив злочин, будучи неповнолітнім, раніше не судимий, вперше притягується. Має міцні соціальні зв`язки. Громадою було зібрано приблизно 700 000 грн. для лікування потерпілого, однак батьки відмовилися від допомоги законного представника потерпілого, його матері, що є незрозумілим. Додала, що у підозрюваного своя позиція відносно показань по справі. Просить застосувати домашній арешт.

Законний представник підозрюваного ОСОБА_5 ОСОБА_7 підтримала позицію адвоката.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, та просив застосувати домашній арешт.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, думку сторони захисту, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, щоорганом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Згідно положень ст.12 КК України вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.

15.03.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.

16.03.20206 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб.

17.03.20206 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа №711/2521/26) застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13.05.2026 включно. Визначено альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199680 (сто дев`яносто дев`ять шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.

06.05.2026 постановою керівника Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_26 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026250000000108 від 15.03.2026 продовжено до трьох місяців, тобто до 16.06.2026.

11.05.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа №711/4759/26) продовжено підозрюваному ОСОБА_27 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.06.2026 включно. Визначено альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) грн. 00 коп.

05.06.2026 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа №711/5775/26) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026250000000108 від 15.03.2026 продовжено до п`яти місяців, тобто до 16.08.2026.

Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч.ч.1, 3 ст.197 КПК України).

Згідно положень ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 КПК, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігав ризикам, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для застосування підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (рішення Європейського суду з прав людини від 26.02.2015 «Баришевський проти України», 12.03.2013 у справі «Волосюк проти України», 25.03.1999 «Пелісьє і Сассі проти Франції»).

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Разом з цим, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»)

У даному кримінальному провадженні зв`язок ОСОБА_5 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, існує, однак слідчий суддя, на даному етапі кримінального провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а перевірка доводів та заперечень сторони захисту є предметом та завданням подальшого досудового розслідування.

Сукупність наданих доказів дають достатні підстави слідчому судді дійти до висновку про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст121 КК України та обґрунтованість врученої підозри, що є однією із складових для обрання/продовження запобіжного заходу, який забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, а також убезпечить існуючі ризики на даній стадії кримінального провадження.

Оцінивши матеріали клопотання, з огляду на вагомість наданих доказів та їх взаємозв`язок, слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження №12026250000000108 від 15.03.2026 є необхідність у продовженні відносно підозрюваного ОСОБА_28 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, у даному кримінальному провадженні, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, спосіб та обставини вчинення кримінального правопорушення, особу підозрюваного, який на даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров`я людини, слідчий суддя вважає, що обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим. Також враховано проявлену зухвалість під час нанесення тілесних ушкоджень, стан алкогольного сп`яніння, кількість ударів та стан в якому залишено потерпілого, резонансність, яка збільшувалася із розповсюдженням відео в соціальних мережах, вік та сприйняття вчиненого спонукає до застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що наявність обґрунтованої підозри, наявність ризиків у даному кримінальному проваджені, наслідків від вчинених діянь у вигляді шкоди здоров`ю потерпілому, в сукупності, надають достатні підстави для продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший запобіжний захід не забезпечить дієвості даного кримінального провадження та належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 на даній стадії досудового розслідування та, на переконання слідчого судді, не буде порушувати баланс інтересів щодо прав особистої свободи останнього та завдань кримінального провадження.

В п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року констатовано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Разом з цим, в п.35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції» зазначено, що національні судові органи повинні брати до уваги всі обставини, які мають значення для з`ясування, чи є суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинності, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.

Тобто рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Для твердження про дану позицію варто врахувати думку самого потерпілого, який був присутній в залі при попередньому продовженні строку тримання під вартою та наполягав на наявності ризиків та суворішого запобіжного заходу враховуючи сукупність вчинених дій підозрюваним групою осіб, що є справедливим в даному випадку та відповідає запитам суспільства.

Слідчий суддя, повинен враховувати, що тримання під вартою має застосовуватись до неповнолітнього лише як винятковий захід з визначенням якомога коротших термінів такого тримання та із забезпеченням періодичного перегляду через короткі проміжки часу підстав для його застосування чи продовження (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі «Ассенов та інші проти Болгарії»).

Слід зазначити, що на міжнародному рівні існує консенсус стосовно того, що для дітей, які перебувають у конфлікті із законом, період часу між вчиненням злочину й остаточним реагуванням на цей вчинок має бути якомога коротшим. Чим триваліший цей період, тим більшою є імовірність того, що захід реагування втратить свій позитивний і виховний вплив, і тим більше шкоди буде завдано репутації дитини (п.51 Зауваження загального порядку №10 (2007) Комітету ООН з прав дитини «Права дітей у системі юстиції щодо дітей»). Із часом неповнолітній особі все важче, а іноді й неможливо логічно та психологічно пов`язати процедуру судового розгляду та винесення рішення із самим правопорушенням (п.20.1 Мінімальних стандартних правил ООН щодо відправлення правосуддя стосовно неповнолітніх).

З урахуванням положень ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначати підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави. В даному випадку, орган досудового розслідування правильно проаналізував ситуацію із ризиками та звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу. Обираючи даний вид запобіжного заходу, слідчим суддею проаналізовані застосування всіх їх видів для використання в конкретному випадку до підозрюваного ОСОБА_5 в кримінальному провадженні за №12026250000000108 від 15.03.2026. До даного рішення слідчий суддя приходить, враховуючи особу підозрюваного, його неповнолітній вік, соціальні зв`язки, перебуванні на навчанні.

Встановлено, що усунення вищезазначеним ризикам може слугувати вибрана застава із необхідним аргументуванням для цього розміру.

Частиною 4 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, однак реально спрямованою сумую для такого забезпечення та виправдання ставлення суспільства до наслідків вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ч.8 ст.194 КПК України, до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст.177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу неповнолітнього підозрюваного як на момент вчинення правопорушення так і на момент розгляду клопотання, тяжкістю вчиненого злочину.

Отже, з урахуванням обставин кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення, обґрунтованості підозри, завдань досудового розслідування та ступеню наявних ризиків у цьому кримінальному провадженні, а також даних про особу підозрюваного, його соціального та майнового стану, задля досягнення дієвості даного кримінального провадження, запобігання існуючим ризикам, недопущення негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, слідчий суддя вбачає за доцільне відносно підозрюваного ОСОБА_5 визначити заставу в розмірі у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 грн. 00 коп., з покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, які, у випадку сплати застави, здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків на даній стадії досудового розслідування, та не будуть порушувати баланс інтересів щодо прав особистої свободи підозрюваного та завдань кримінального провадження.

Таким чином, доводи сторони захисту на користь підозрюваного враховано слідчим суддею при визначені розміру застави, а саме зменшення її розміру що виходить із встановлених обставин та доведених даних у судовому засіданні обома сторонами провадження при обрані запобіжного заходу та продовжує бути. На користь сторони захисту також враховується та обставина, що запобіжний захід продовжується на 1 місяць і має бути якнайшвидше переглянутий як щодо особи неповнолітнього.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 181, 186, 193-194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування кримінальних проваджень за участю дітей СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12026250000000108 від 15.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 30 днів, тобто до 08.07.2026 включно.

Визначити альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 166 400 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 , з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача UA968201720355249001500003652; Код банку отримувача (МФО) 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12026250000000108 від 15.03.2026.

У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом, залежно від стадії розгляду;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та навчання/роботи;

- утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) зі свідками, потерпілим, підозрюваними ( ОСОБА_9 ), доведеними належно до відома під підпис підозрюваному крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного на строк 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави, в межах строку досудового розслідування. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали в частині застосування тримання під вартою визначити до 08.07.2026 включно.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 15.06.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_1