Рішення № 137483370, 17.06.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/300/26

Провадження №2/157/366/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Солошик Д.В.,

представника позивача адвоката Федчика С.В.,

представників відповідачів Мельничука М.А., Бащук Н.М., Гобот О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширської міської ради, Виконавчого комітету Камінь-Камінь-Каширської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації про визнання права власності на квартиру,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом, подавши позовну заяву, що підписана його представником адвокатом Федчиком С.В., повноваження якого підтверджуються ордером серії АС № 1136354 від 15 квітня 2026 року, до Камінь-Каширської міської ради, Виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації, в якому просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 . В обгрунтування вимог зазначає, що відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом інвалідів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №503 від 23.05.2012 (надалі - Порядок №503), Головним управлінням праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації на підставі договору купівлі-продажу №6717 від 15 жовтня 2012 року, посвідченого нотаріусом Луцького міськнотокругу Грушицькою В.В., придбано у державну власність квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за вказаним вище головним управлінням. Відповідно до акта приймання-передачі квартир, придбаних для забезпечення житлом інвалідів війни від 04 грудня 2012 року, підписаного комісією Камінь-Каширської міської ради та затвердженого її головою, Головне управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації передало зазначену вище квартиру безоплатно у власність територіальній громаді Камінь-Каширської міської ради. Рішенням Виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради від 14 грудня 2012 року № 191 «Про видачу ордера на жиле приміщення по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 » вирішено видати ОСОБА_2 ордер на жиле приміщення по АДРЕСА_2 . В ордер включити ОСОБА_2 , 1925 р.н., ОСОБА_3 , 1969 р.н., ОСОБА_1 , 1998 р.н. Відповідно до п. 2 вказаного вище рішення зобов`язано вищеперерахованих осіб звільнити жиле приміщення по АДРЕСА_3 до 01 березня 2013 року. Пунктом 3 рішення установлено, що невиконання п. 2 даного рішення є підставою для визнання ордера на квартиру за адресою АДРЕСА_2 недійсним. У подальшому, на підставі ордера на жиле приміщення від 14 грудня 2012 року №37, виданого Виконавчим комітетом Камінь-Каширської міської ради, інваліду війни II групи ОСОБА_2 , останній спільно зі своєю дочкою ОСОБА_3 та онуком ОСОБА_1 , вселилися у квартиру. При цьому, на виконання п. 2 зазначеного вище рішення жиле приміщення по АДРЕСА_3 сім`я ОСОБА_2 звільнила. У подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, проживаючи на час смерті у квартирі АДРЕСА_2 . За життя ОСОБА_2 не встиг оформити право власності на надану йому квартиру, оскільки при передачі вказаної квартири від Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації у власність територіальної громади в особі Камінь-Каширської міської ради, остання не зареєструвала за собою відповідне право власності, а тому не мала можливість передати таке право ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 не розпорядився своїм майном шляхом складання та посвідчення заповіту, а тому спадкування даного майна відбувається за законом згідно з чергою права на спадкування. На момент смерті із ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована його дочка ОСОБА_3 , яка відповідно до ст. 1261 ЦК України була єдиною спадкоємицею першої черги права на спадкування за законом. Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті свого батька шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. У подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_3 не розпорядилася своїм майном шляхом складання та посвідчення заповіту, а тому спадкування даного майна відбувається за законом згідно з чергою права на спадкування. На момент смерті із ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований її син, ОСОБА_1 , який відповідно до ст. 1261 ЦК України є єдиним спадкоємцем першої черги права на спадкування за законом. Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті своєї матері шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Відтак, правомірно вважаючи себе власником квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Камінь-Каширського районного нотаріального округу Кузьміної І.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації. Однак, у видачі такого свідоцтва йому відмовлено у зв`язку із ненаданням правовстановлюючих документів, які підтверджують факт належності майна спадкодавцеві. Таким чином, внаслідок того, що Камінь-Каширською міською радою не зареєстровано за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 не зміг оформити право власності на вказану квартиру, а ОСОБА_1 не має змоги оформити право власності на спадкове майно. Пунктами 1-5 Порядку №503 визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Забезпечення житлом інвалідів війни». Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, якими є - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації або їх структурні підрозділи, спрямовуються на придбання квартир на вторинному ринку, у житлових будинках, введених в експлуатацію, в об`єктах незавершеного житлового будівництва із строком введення в експлуатацію не пізніше І кварталу року, що настає за звітним, на умовах пайової участі за умови, що в квартирах, які придбаваються, будуть виконані внутрішні опоряджувальні роботи, а також на погашення бюджетної кредиторської заборгованості, яка виникла станом на 1 січня 2012 р. за програмою «Забезпечення житлом інвалідів І групи Великої Вітчизняної війни, які довготривалий термін знаходяться у черзі на отримання житла», взятої на облік органами Казначейства.

Квартири надаються виходячи з норми не більш як 21 кв. метр загальної площі житла на одного члена сім`ї (інваліда війни та членів його сім`ї, що разом з ним перебувають у черзі на отримання житла) та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю. У разі надання однокімнатної квартири одинокій особі її загальна площа не може перевищувати 50 кв. метрів. Розподіл та надання квартир інвалідам війни, які перебувають у черзі на отримання житла, здійснюються відповідно до законодавства. У подальшому, згідно з п. 10 Порядку №503 квартири безоплатно передаються у власність відповідних територіальних громад для їх подальшої передачі інвалідам війни, які перебувають на обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов. Передача квартир здійснюється комісією, що утворюється Київською та Севастопольською міськдержадміністраціями або виконавчим комітетом відповідної ради, та оформляється актом приймання-передачі за формою, встановленою Мінрегіоном. Згідно з п. 11 Порядку акт приймання-передачі квартир складається у двох примірниках, підписується головою та членами комісії і затверджується органом, який її утворив, після чого один примірник акта залишається у зазначеному органі, інший - видається розпорядникові бюджетних коштів нижчого рівня. На час підписання акта приймання-передачі квартир, придбаних для забезпечення житлом інвалідів війни від 04 грудня 2012 року передача нерухомого майна із державної в комунальну власність регулювалося Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (надалі - Порядок №703). Згідно з п. 32 Порядку №703 для проведення державної реєстрації права власності на підставі рішення про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27-29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав: 1) рішення правонабувача майна, уповноваженого ним органу про надання згоди на передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 2) акт приймання-передачі об`єкта нерухомого майна, відповідно до якого оформлено передачу такого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність. Відповідно до п. 27 Порядку №703 до документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, відноситься 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність. Однак, усупереч вказаному, процедуру передачі кватири №12 по АДРЕСА_4 із державної в комунальну власність не дотримано, що стало причиною неможливості для ОСОБА_2 оформити право власності на отриману квартиру. Як слідує із п. 62 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в чинній на даний час редакції) для державної реєстрації права власності на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу майна з державної\комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність відповідно до Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» також подаються: 1) рішення правонабувача майна, уповноваженого ним органу про надання згоди на передачу майна; 2) акт приймання-передачі такого майна, підписаний власником (співвласниками) та особою, що діє від імені правонабувача майна. Якщо майно відповідно до закону належить на праві спільної сумісної власності подружжю (колишньому подружжю) акт приймання-передачі майна підписується кожним з подружжя (колишнього подружжя) незалежно від наявності державної реєстрації права власності лише в одного з них. Таким чином, для реєстрації на даний час права власності на квартиру за Виконавчим комітетом Камінь-Каширської міської ради чи Камінь-Каширською міською радою необхідна наявність рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу майна з державної у комунальну власність. 3 урахуванням наведених вище фактів 12 грудня 2025 року на адресу Камінь-Каширської міської ради скеровано звернення з проханням здійснити перереєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 із Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації на Камінь-Каширську міську раду. Як слідує із відповіді Камінь-Каширської міської ради за №327/01-28/2- 26 від 29 січня 2026 року у ході розгляду даного звернення міська рада зверталася до Департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА з проханням вжити дій для документального оформлення перереєстрації права власності. Однак, як слідує із листа Департаменту соціального захисту населення Волинської ОДА за №2212/01-13/03/2-25 від 09 квітня 2025 року внаслідок змін в чинному законодавстві він не має юридичних підстав для видачі нових документів для перереєстрації права власності та рекомендує ОСОБА_1 звернутися до суду для захисту своїх прав. Із урахуванням наведеного, Камінь-Каширська міська рада у відповіді повідомила, що не має можливості відповідно до вимог чинного законодавства провести реєстрацію права власності на спірну квартиру. Таким чином, у позасудовому порядку вирішити питання про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 не можливо. Порядок приватизації державного житлового фонду регулюється Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Відповідно до ст. 1 Закону приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Згідно зі ст. 6 Закону незалежно від розміру загальної площі безоплатно передаються у власність громадян займані ними квартири (будинки), в яких мешкають особи з інвалідністю 1 і 11 груп. Із врахуванням наведеного, за життя ОСОБА_2 мав право на безоплатну приватизацію наданої йому квартири. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до приписів частин 1, 2 і 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України). Зміст права власності виявляється у праві: володіння, користування, розпорядження (ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту порушених прав. Ефективний засіб правового захисту передбачає вжиття повноважним органом таких способів захисту, щоб у особи не виникало необхідності повторного звернення до вказаного органу з того ж питання. Вимогами ст. 392 ЦК України та наданих до неї роз`яснень у листі ВССУ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Окрім того, у згаданому листі зазначено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Отже, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні. Законодавцем встановлений певний порядок набуття права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - нотаріальний порядок. Лише у випадку неможливості оформлення права власності на спадщину в нотаріальному порядку, спадкоємець має право на судовий захист свого невизнаного, оспорюваного чи порушеного права. Позивач звернувся до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, однак позивачу відмовлено в оформленні спадщини. Позивач використав всі можливості нотаріального оформлення свого права на спадщину, однак йому в цьому відмовлено з наданням правового обгрунтування. Враховуючи вищевикладене, маючи законодавчі підстави для прийняття спадщини після померлих ОСОБА_2 (дід) та ОСОБА_3 (матір), ОСОБА_1 позбавлений можливості оформити за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в якій він із 25 грудня 2012 року зареєстрований та проживає. У зв`язку із подачею позовної заяви ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 5 252 грн 90 коп.

Ухвалою судді від 23 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву представник Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації Мельник В.М. просить врахувати, що Департамент фактично передав майно територіальній громаді згідно з Актом від 04.12.2012 та не має заперечень щодо визнання права власності за позивачем, а також звільнити Департамент від обов`язку відшкодування судових витрат позивача, оскільки права останнього були порушені не діями Департаменту, а бездіяльністю органу місцевого самоврядування щодо реєстрації майна. В обгрунтування відзиву зазначає, що на виконання Постанови КМУ № 503 від 23.05.2012 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом інвалідів війни» (далі - Постанова № 505), Департаментом було проведено процедуру закупівлі вищевказаної квартири. Згідно з п. 10 Постанови № 505, придбане житло підлягає безоплатній передачі у власність територіальних громад для подальшого забезпечення житлом осіб, що потребують поліпшення житлових умов. 04.12.2012 між Головним управлінням праці та соцзахисту населення (правонаступник Департамент) та Камінь-Каширською міською радою було підписано та затверджено Акт приймання-передачі зазначеної квартири. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відносини органів місцевого самоврядування з державними органами будуються на засадах підпорядкованості у межах делегованих повноважень. Передача майна з державної у комунальну власність оформлюється актом приймання-передачі. Згідно зі ст. 329 Цивільного кодексу (ЦК) України, право власності на майно, що передається з державної у комунальну власність, виникає з моменту підписання акта приймання-передачі. Хоча юридична реєстрація права власності в реєстрі не була завершена міською радою, фактичне право розпорядження, управління та обов`язок щодо подальшого оформлення майна перейшли до Камінь-Каширської міської ради саме 04.12.2012. Відповідно до ст. 203 та ст. 215 ЦК України, підписання акта є підтвердженням волевиявлення сторін на перехід права управління об`єктом. Відповідач підтверджує, що в Державному реєстрі речових прав квартира досі віднесена до майна Департаменту. Однак, це є наслідком бездіяльності Камінь-Каширської міської ради, яка протягом 14 років не завершила реєстраційні дії. Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони не мають зворотної дії в часі. Оскільки передача відбулася у 2012 році за чинними на той момент нормами законодавства, то Департамент вичерпав свої повноваження щодо цього об`єкта в момент підписання акта приймання-передачі.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Федчик С.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з наведених у позовній заяві підстав.

Представники Камінь-Каширської міської ради, виконавчого комітету міської ради Мельничук М.А., Бащук Н.М. позов визнали, про що подали письмову заяву, а також пояснили, що Департаментом соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації було придбано спірну квартиру для ОСОБА_2 та передано Камінь-Каширській міській раді згідно з актом передачі квартири, а міська рада видала ордер на ім`я ОСОБА_2 та членів його сім`ї на цю квартиру, останні ж у свою чергу звільнили інше приміщення, а тому їх було знято з відповідного обліку на отримання житла. Після передачі на підставі акта прийому-передачі спірної квартири міській раді, остання не зареєструвала право власності на цю квартиру, а тому не є власником спірного житла.

Представник Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації Гобот О.М. у судовому засіданні не заперечила проти задоволення позову та пояснила, що Департамент є правонаступником Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 503 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом інвалідів війни» Головним управлінням праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації було проведено процедуру закупівлі спірної квартири відповідно до Акта приймання-передачі квартири від 15 жовтня 2012 року. Згідно з п. 10 Постанови № 505 придбане житло підлягає безоплатній передачі у власність відповідних територіальних громад для їх подальшої передачі інвалідам війни, які перебувають на обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов. Передача квартир здійснюється комісією, що утворюється виконавчим комітетом відповідної ради, та оформляється Актом приймання-передачі за формою, встановленою Мінрегіоном. 04 грудня 2012 року Камінь-Каширською міською радою було підписано та затверджено Акт приймання-передачі зазначеної вище квартири відповідно до форми, встановленої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 09 серпня 2012 року № 406. Хоча юридична реєстрація права власності в реєстрі не була завершена міською радою, фактичне право розпорядження, управління та обов`язок щодо подальшого оформлення майна перейшли до Камінь-Каширської міської ради саме 04 грудня 2012 року. Відповідно до ст. 203 та ст. 215 ЦК України, підписання акта є підтвердженням волевиявлення сторін на перехід права управління об`єктом. У Державному реєстрі речових прав квартира досі віднесена до майна Департаменту. Однак, це є наслідком бездіяльності Камінь- Каширської міської ради, яка протягом 14 років не завершила реєстраційні дії. Згідно зі ст. 58 Конституції України, закони не мають зворотної дії в часі. Оскільки передача відбулася у 2012 році за чинними на той момент нормами законодавства, Департамент вичерпав свої повноваження щодо цього об`єкта в момент підписання Акта приймання-передачі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що у задоволені позову належить відмовити, зважаючи на таке.

Згідно зі ст. 328 ЦК України однією із підстав набуття права власності є спадкування, яке, відповідно до ст. 1216 цього Кодексу, являє собою перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1217, 1218, 1220, 1221 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, а місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з правовим висновком, зазначеним у постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 2/1625/1997, провадження № 61-6331св18, спадкування реалізується спадкоємцем в межах обсягу спадкової маси та не включає в себе процесуальні права та обов`язки спадкодавця, які ним не реалізовані за життя.

Неможливо успадкувати майно, право власності на яке не належало спадкодавцю. Про такий висновок вказують викладені Верховним Судом обставини у постанові від 04 березня 2026 року у справі № 754/17144/24.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Камінь-Каширським районним відділом реєстрації актів громадянського стану 14 квітня 1998 року.

Батьки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як вбачається з копії свідоцтва про її народження серії НОМЕР_2 , виданого 26 вересня 1969 року: ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

З витягу з реєстру Камінь-Каширської територіальної громади від 18 лютого 2026 року вбачається, що місце проживання позивача ОСОБА_1 з 25 грудня 2012 року зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Камінь-Каширського районного управління юстиції Волинської області 10 вересня 2013 року.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Камінь-Каширським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) 11 грудня 2020 року.

Як вбачається з наданої позивачем ОСОБА_1 копії довідки за підписом керівника ЦНАП Камінь-Каширської міської ради Яцук Н. та діловода загального відділу апарату міської ради Шевчик С. № 1424 від 25 березня 2024 року, позивач дійсно похоронив свою матір ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з копією рішення виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради № 191 від 14 грудня 2012 року, виконком міської ради вирішив видати ордер на жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (на теперішній час вул. Героя України Романа Букала згідно з копією рішення Камінь-Каширської міської ради № 8/41-27 від 24 травня 2024 року про перейменування вулиць в населених пунктах) ОСОБА_2 , в ордер включити: ОСОБА_2 , 1925 року народження, ОСОБА_3 , 1969 року народження, ОСОБА_1 , 1998 року народження, та зобов`язати останніх звільнити жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , до 01 березня 2013 року.

З копії ордера на жиле приміщення № 37 від 14 грудня 2012 року виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради вбачається, що цей ордер виданий ОСОБА_2 як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни із сім`єю з 3 чоловік (склад сімї: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ) на право проживання в приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 (на теперішній час АДРЕСА_4 .

З повідомлення Камінь-Каширської міської ради № 4373/01-28/2-24 від 21 серпня 2024 року вбачається, що зазначена квартира на балансі Камінь-Каширської міської ради не перебуває.

З матеріалів справи також вбачається, що приватним нотаріусом Камінь-Каширського районного нотаріального округу Кузьміною І.М. 07 жовтня 2025 року заведено спадкову справу , спадкодавець ОСОБА_3 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З копії повідомлення приватного нотаріуса Кузьміної І.М. від 17 жовтня 2025 року вих. № 324/02-14 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено в оформленні спадщини, що відкрилася з дня смерті ОСОБА_3 , оскільки він не надав правовстановлюючих документів на спірну квартиру.

ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3 за життя таких документів не оформили.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що спадкодавець ОСОБА_3 , як і ОСОБА_2 за життя права власності на спірну квартиру у встановленому законом порядку не набули, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання за ним права власності на спірну квартиру у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка на час смерті проживала зі спадкодавецм ОСОБА_2 .

Посилання представника позивача на акт приймання-передачі квартир від 04 грудня 2012 року, згідно з яким спірна квартира, яка була придбана Головним управлінням праці, соціальних питань та у справа захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації, безоплатно передана у власність територіальної громади Камінь-Каширської міської ради, та на виданий виконкомом міської ради вищезазначений ордер не свідчать про підставність, з огляду на вищезазначене, заявлених позовних вимог, адже цим актом підтверджується передача спірної квартири у комунальну власність для вжиття заходів щодо її передачі у власність особі, яка потребувала поліпшення житлових умов, а ордер є документом, який був законною підставою для вселення у спірне житло.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, від 14 квітня 2026 року № 472519078, спірна квартира на праві державної власності належить Головному управлінню праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації на підставі договору купівлі-продажу, 6717, 15.10.2012 (приватний нотаріус Луцького міськнотокругу Грушицька В.В.).

За змістом пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18)).

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою Забезпечення житлом інвалідів війни визначено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення житлом інвалідів війни, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 503.

Згідно з цим порядком квартири безоплатно передаються у власність відповідних територіальних громад для їх подальшої передачі інвалідам війни, які перебувають на обліку як такі, що потребують поліпшення житлових умов. Передача квартир здійснюється комісією, що утворюється Київською та Севастопольською міськдержадміністраціями або виконавчим комітетом відповідної ради, та оформляється актом приймання-передачі за формою, встановленою Мінрегіоном. Акт приймання-передачі квартир складається у двох примірниках, підписується головою та членами комісії і затверджується органом, який її утворив, після чого один примірник акта залишається у зазначеному органі, інший - видається розпорядникові бюджетних коштів нижчого рівня.

Як вбачається з копії акта приймання-передачі квартир, придбаних для забезпечення житлом інвалідів війни, від 04 грудня 2012 року, комісія склала цей акт про те, що спірна квартира, яка була придбана Головним управлінням праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи облдержадміністрації, безоплатно передається у власність територіальної громади Камінь-Каширської міської ради.

Таким чином, 04 грудня 2012 року відбулася передача спірної квартири у власність територіальної громади (комунальну власність) для її подальшої передачі інваліду війни.

Відповідно до ст. 9 ЖК України (в редакції, чинній на час передачі спірної квартири у комунальну власність) забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом, зокрема, придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону. Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них. Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позивач, який вселився у спірне житло на підставі виданого виконкомом Камінь-Каширської міської ради ордера у 2012 році, не позбавлений можливості спірне житло приватизувати, і відсутність на цей час державної реєстрації комунальної власності за міською радою не може бути перешкодою для реалізації такого права.

Крім того, відповідно до правового висновку, наведеного Верховним Судом у постанові від 12 березня 2020 року у справі № 483/731/19, провадження № 61-1845св20, спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) державного житлового фонду хоча й вирішуються судом, однак належним способом захисту у разі порушення такого права є не визнання права власності на квартиру, а визнання безпідставною відмови органу приватизації передати у приватну власність квартиру з державного житлового фонду з покладенням обов`язку на останнього оформити приватизацію житлового приміщення.

Аналогічні правові висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 200/18858/16-ц (провадження № 14-165цс18), у постанові Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 202/3820/19 (провадження № 61-836св21).

Крім того, як вбачається з копії наданого представником позивача рішення виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради від 07 грудня 2021 року № 12/20, виконкомом міської ради вирішено передати спріну квартиру позивачу у приватну власність, органу приватизації житлового фрнду при виконавчому комітеті міської ради видати свідоцтво про право власності на це нерухоме майно, а позивачу після здійснення реєстрації права власності на квариру надати міській раді копію документа, що засвідчує реєстрацію права власності.

Відповідно до частини 4, 5 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З наведеної норми права вбачається, що суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи, тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2020 у справі № 588/1311/17).

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що визнання цього позову про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування представниками відповідачів, зокрема, представником Камінь-Каширської міської ради, якій спірна квартира у встановлений законодавством спосіб, а саме відповідно до Порядку № 503, була передана у комунальну власність для передачі у власність особі з інвалідністю внаслідок війни, суперечить вимогам закону, а відтак суд постановляє відмовити у такому визнанні позову.

Відмова суду у визнанні позову не порушує права позивача , а лише може свідчити про те, що у разі дійсного безумовного визнання відповідачами позову, останні не позбавлені можливості у встановлений законодавством спосіб передати спірну квартиру у власність позивача.

Оскільки у позові відмовлено повністю, тому судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 13, 30, 141, 259, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У позові ОСОБА_1 до Камінь-Каширської міської ради, Виконавчого комітету Камінь-Камінь-Каширської міської ради, Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації про визнання права власності на квартиру, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.

Головуючий: О.В. Антонюк