Ухвала суду № 137483286, 08.06.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/11457/25 1-кс/335/2185/2026

08 червня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши, у відкритому судовому засіданні, клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження за №42025080000000014 від 04.02.2025, -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2026 адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , через систему «Електронний суд» (сформовано 04.06.2026) звернулася до слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя із клопотанням про скасування арешту майна, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Запорізького апеляційного суду від 14.01.2026 (справа № 335/11457/25, провадження 11-сс/807/71/26), у частині грошових коштів у розмірі 43 000,00 доларів США, та зобов`язати слідчого повернути ОСОБА_6 , вказані грошові кошти, з числа вилучених під час обшуку 05.12.2025.

Клопотання, з урахуванням його уточнення, мотивовано тим, що 05.12.2025 у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 були вилучені, зокрема, грошові кошти у різних валютах. Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 17.12.2025 клопотання слідчого задоволено частково, та в частині арешту грошових коштів у розмірі: 50 500 USD, 12 500 EUR, 364 500 грн. відмовлено та повернуто ОСОБА_8 . В мотивувальній частині ухвали суд встановив, що ОСОБА_8 (дружина підозрюваного) отримала у борг від інших осіб грошові кошти у загальному розмірі 119 000 USD, у тому числі: 25.11.2025 від ОСОБА_6 сума у розмірі 43 000,00 доларів США. Зазначена обставина підтверджується відповідною розпискою, яка досліджувалася в судовому засіданні та згадується в ухвалі. У подальшому, Запорізький апеляційний суд скасував зазначену ухвалу та постановив нову ухвалу, якою клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №42025080000000014, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 4 лютого 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 361 КК України, задоволено частково. Накладено арешт на майно, яке вилучене 5 грудня 2025 року у ході проведення обшуку житла за вказаною адресою, зокрема, на: грошові кошти в сумі 220 тисяч доларів США, номіналом 100 доларів США у кількості 2200 шт.; - грошові кошти в сумі 25 тисяч Євро, номіналом 50 Євро 332 шт., номіналом 100 Євро 84 шт.; - грошові кошти в сумі 729 тисяч гривень, номіналом 1000 грн. у кількості 700 шт., номіналом 500 грн. у кількості 24 шт., номіналом 200 грн. у кількості 35 шт., номіналом 100 грн. у кількості 100 шт., з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування вказаним майном. Так, ОСОБА_6 , є власником 43 000,00 USD, які 25.11.2025 передав у борг ОСОБА_8 . Ці кошти не є предметом кримінального правопорушення (за версією обвинувачення, привласнювався газ, а не кошти позичальника); не використовувалися як знаряддя чи засіб вчинення злочину; не зберегли на собі слідів злочину; не є доходом, отриманим від кримінального правопорушення; належать третій особі заявнику, що підтверджується розпискою (копія додається) та встановлено самим судом в ухвалі від 17.12.2025. Після вилучення цих коштів вони опинилися в загальній масі вилучених грошей, на частину яких накладено арешт. Однак визначити конкретні банкноти (купюри), які належать заявнику, неможливо. Тому належним способом захисту права власності є виділення такої частки з арештованої маси (а якщо вона потрапила до тієї частини, яку арештували то зняття арешту в межах 43 000,00 USD). Більше того, суд визнав доведеною позику від ОСОБА_6 та прямо послався на неї. Отже, належність заявнику 43 000,00 USD є фактом, встановленим судовим рішенням. Продовження арешту його грошових коштів: порушує конституційне право власності (ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до ЄСПЛ); робить неможливим використання цих коштів за цільовим призначенням (договір купівлі нерухомості, який мав відбутися до 25.12.2025, зірвався внаслідок арешту); створює для власника матеріальні збитки (неможливість розпорядитися власними законними заощадженнями). Також зазначено, що оригінал розписки знаходиться у ОСОБА_6 .

З огляду на викладене, просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Запорізького апеляційного суду від 14.01.2026 року (справа № 335/11457/25, провадження 11-сс/807/71/26), у частині грошових коштів у розмірі 43 000,00 доларів США. Зобов`язати слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області або уповноважену особу повернути ОСОБА_9 , грошові кошти в сумі 43 000,00 доларів США.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала вимоги клопотання з підстав зазначених у ньому та просила його задовольнити. Долучено уточнену заяву з виправленими помилками.

Прокурор та слідчий у судовому засідання заперечували проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на те, що вказані кошти, на які накладено арешт, відповідно до ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 02.02.2026 та акту приймання-передачі від 17.02.2026, передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів. Зазначають, що достовірних доказів належності цих коштів ОСОБА_6 , які вилучені в інших осіб, не надано. А тому, вважають, що законні підстави для скасування арешту відсутні.

Розглянувши зазначене клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників, слідчий суддя приходить до наступного.

Встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області, знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025080000000014 від 04.02.2025, за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.5 ст. 361, ч.1 ст.209 КК України, в якому повідомлено про підозру ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12

05.12.2025 слідчим в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_2 , в якій зареєстрований та фактично проживає ОСОБА_7 , виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 220 000 доларів США, номіналом 100 доларів США у кількості 2200 шт.; грошові кошти в сумі 25 000 Євро, номіналом 50 Євро 332 шт., номіналом 100 Євро 84 шт.; грошові кошти в сумі 729000 гривень, номіналом 1000 грн. у кількості 700 шт., номіналом 500 грн. у кількості 24 шт., номіналом 200 грн. у кількості 35 шт., номіналом 100 грн. у кількості 100 шт.

Постановою слідчого від 05.12.2025 вищезазначені грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 14.01.2026 накладено арешт, зокрема, на вищезазначені грошові кошти з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 02.02.2026, грошові в сумі 220 000 (двісті двадцять тисяч) доларів США, номіналом 100 доларів США у кількості 2200 шт.; грошові кошти в сумі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) Євро, номіналом 50 Євро 332 шт., номіналом 100 Євро 84 шт.; грошові кошти в сумі 729 000 (сімсот двадцять дев`ять тисяч) гривень, номіналом 1000 грн. у кількості 700 шт., номіналом 500 грн. у кількості 24 шт., номіналом 200 грн. у кількості 35 шт., номіналом 100 грн. у кількості 100 шт., вилучені 05.12.2025 під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_7 , передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління зазначеними активами, передбачених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», відповідно до акту приймання-передачі від 17.02.2026.

Також, встановлено, що відповідно до розписки, 25.11.2025 ОСОБА_8 отримала від ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 43 000 доларів США, які передані у позику на купівлю житла, із зобов`язанням повернення цієї суми коштів до 25.11.2028 або за першою вимогою позикодавця.

Отже, очевидним є факт отримання ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 43 000 доларів США, які передані їй у позику ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Крім того, відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути лише обмежене Законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.

Згідно із статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти свої майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При цьому, виходячи із положень ст. 131 КПК України арешт майна є окремим видом заходу забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Як встановлено, Запорізький апеляційний суд, ухвалюючи рішення про накладення арешту 14.01.2026, в частині накладення арешту на вилучені грошові кошти, мотивував тим, що «…Підсумовуючи викладене, з огляду на те, що грошові кошти були вилучені за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які є подружжям, а також з урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, колегія суддів вважає, що накладення арешту на вилучені грошові кошти, які вказані в клопотанні, буде відповідати вимогам КПК України, як захід забезпечення кримінального провадження. Крім того, при визначенні питання щодо накладення арешту на майно спільної сумісної власності подружжя, колегія суддів вважає, що при накладенні арешту на майно в межах кримінального провадження не слід вирішувати спір про право власності кожного з подружжя чи здійснювати поділ майна в натурі… Отже, з огляду на відсутність доказів про визначення/виділення часток подружжя у праві спільної сумісної власності, колегія суддів позбавлена можливості визначати їх поза межами цивільного провадження...»

Водночас, як убачається з мотивувальної частини вказаної ухвали, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_8 25 листопада 2025 року від ОСОБА_6 отримано у борг грошові кошти у сумі 43000 доларів США, що свідчить про те, що зазначена розписка також була предметом судового розгляду та факт її укладення та передачі грошових коштів, зазначених у ній, не спростовувався.

Отже, враховуючи факт звернення ОСОБА_6 із вказаним клопотанням, з посиланням на порушення його права власності на вказані грошові кошти, виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що наявні достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти у розмірі 43 000 доларів США, за таких обставин, є власністю ОСОБА_6 , та як наслідок не мають відношення до розслідування кримінального провадження та не можуть бути особистою власністю підозрюваного ОСОБА_7 та/або його дружини ОСОБА_8 .

При цьому, суд враховує, що ОСОБА_6 не має жодного відношення до вчинення злочинів у цьому кримінальному провадженні, а накладення арешту порушує його законне право володіти своїм майном.

Таким чином, у сукупності із встановленими обставинами, на переконання суду, заявником зазначено достатньо обґрунтованих підстав для висновку щодо належності останньому цих грошових коштів, які як наслідок не свідчать про відношення до вказаного кримінального провадження та не мають відношення до особи, якій повідомлено про підозру, що виключає необхідність такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Зважаючи на наведене, дотримуючись засад кримінального провадження щодо законності, верховенства права та недоторканності права власності, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , про скасування арешту накладеного на 43 000 доларів США, які належать ОСОБА_6 , що тягне за собою повернення вказаних коштів власнику.

Керуючись ст. ст. 170, 172-174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , задовольнити.

Арешт накладений ухвалою Запорізького апеляційного суду від 14.01.2026 у справі ЄУН 335/11457/25 (кримінальне провадження №42025080000000014 від 04.02.2025), в частині, на: грошові кошти у розмірі 43 000 доларів США, - скасувати, та повернути ОСОБА_6 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1