Ухвала суду № 137483044, 17.06.2026, Семенівський районний суд Чернігівської області

17.06.26

Єдиний унікальний № 744/1092/25

Провадження № 1-кс/744/12/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про продовження строку тримання під вартою

17 червня 2026 року суддя Семенівського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області кримінальне провадження за обвинувальним актом за номером Єдиного реєстру досудових розслідувань 42025272190000033 від 20 серпня 2025 року щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Костобобрів Семенівського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за відомостями обвинувального акта раніше не судимого,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,

в якому надійшло письмове клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою (тримання під вартою застосоване у межах обвинувачення за ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України),-

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2026 року до суду в рамках судового провадження у зазначеному вище кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України надійшло клопотання прокурора Новгород-Сіверської окружної прокуратури ОСОБА_3 , згідно якого прокурор по суті просить продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на час розгляду справи в суді на строк 60 діб з подальшим утриманням останнього в державній установі «Новгород-Сіверська установа виконання покарань (№31)», за адресою: вулиця Миколаївська, 31, місто Новгород-Сіверський Чернігівської області, без визначення розміру застави. В об ґрунтування вимог клопотання прокурором зазначено про те, що солдат за призовом ОСОБА_4 з-за нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, у період часу з 02.04.2025 до 03.11.2025 обов`язки військової служби не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов`язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов`язаними з проходженням військової служби. Крім цього, 12.08.2025 удень, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , будучи обізнаним про відсутність мешканців домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, умисно, шляхом вільного доступу зайшов на територію вказаного домоволодіння, де шляхом зриву навісного замка з вхідних дверей проник всередину житлового будинку. Знаходячись в кімнаті кухні житлового будинку, ОСОБА_4 таємно викрав з холодильника продукти харчування, а саме: 0,5 кг сардельок «Фірмові із салом» виробника «Новожанівський МК», 0,5 кг ковбас «Салямі Харківська» виробника «Новожанівський МК», кетчуп «Чилі» ТМ «Торчин» в упаковці вагою 380 г, кетчуп «Лагідний» ТМ «Торчин» в упаковці вагою 380 г, майонез ТМ «Королівський Смак» жирністю 67% в упаковці вагою 0,5 кг, тушонку зі свинини домашньою виробництва у трьох банках ємністю по 0,5 л, консерв «Сардина атлантична» в олії ТМ «Своя Лінія» вагою 240 г у кількості чотири штуки, консерв «Кілька у томатному соусі» ТМ «Своя Лінія» у кількості дві штуки, заморожену рибу карася вагою 6 кг, курячу печінку ТМ «Наша Ряба» вагою 2 кг, свиняче м`ясо із шийної частини вагою 6 кг, куряче філе ТМ «Наша Ряба» вагою 2 кг, свиняче сало з хребтової частини вагою 6 кг. Крім цього, ОСОБА_4 , перебуваючи в одній з кімнат житлового будинку, зі столу таємно викрав гроші в сумі 3000 грн, після чого покинув місце події та відніс викрадене до свого фактичного місця проживання. Цього ж дня, в денний період доби, ОСОБА_4 , продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, проник на територію домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де з господарського приміщення таємно викрав продукти харчування, а саме: борошно ТМ «Хуторок» у трьох упаковках вагою по 1,8 кг, цукор ТМ «Розумний вибір» у чотирнадцятьох упаковках вагою по 1 кг, рис круглозернистий ТМ «Розумний вибір» у 5 упаковках вагою по 1 кг, гречку ТМ «Розумний вибір» у п`яти упаковках вагою по 1 кг, макаронні вироби «Ріжки особливі» ТМ «Розумний вибір» у семи упаковках вагою по 1 кг, макаронні вироби типу спагеті ТМ «ОВА» у семи пачках вагою по 0,5 кг, після чого покинув місце події та розпорядився викраденими продуктами харчування та грошима на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_4 , на думку сторони обвинувачення, спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 7972 гривні 84 копійки. Підстави обвинувачувати ОСОБА_4 , за доводами клопотання, повністю підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, які у подальшому будуть надані стороною обвинувачення. ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені ряду тяжких кримінальних правопорушень, санкція одного із яких передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 20.11.2025 стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 01 січня 2026 року, без визначення застави, з подальшим утриманням в Державній установі «Новгород-Сіверський слідчий ізолятор». На цей час судовий розгляд перебуває на початковій стадії і закінчити судовий розгляд з об`єктивних причин не убачається можливим. Прокурор переконаний, що ризики, які враховувалися при застосуванні вказаного запобіжного заходу станом на теперішній час, не зменшились і виправдовують тримання ОСОБА_4 під вартою. Зараз до таких ризиків можна віднести наступне:

1) можливість переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду;

2) можливість незаконно впливати на свідків у ньому ж кримінальному провадженні;

3) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Дані про обставини, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність ризиків свідчать про таке.

(1) На той факт, що обвинувачений матиме можливість переховуватись від правоохоронних органів або суду вказує те, що обвинувачений обґрунтовано звинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу України є тяжкими злочинами, а санкція одного із яких передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, тобто, усвідомлюючи невідворотність покарання, котре пов`язане із позбавленням волі, обвинувачений може вживати заходів щодо переховування від правоохоронних органів та/або суду, що негативно вплине на судовий розгляд. При цьому, протиправна діяльність ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України мала триваючий характер, тобто останньому інкримінується вчинення триваючого кримінального правопорушення. При цьому ОСОБА_4 не має постійного джерела доходу, не має стійких соціальних зав`язків (не одружений, ніде офіційно не працював, дітей чи непрацездатних родичів, які перебувають на його утриманні немає), тобто його зв`язок із зовнішнім світом є досить слабким, у зв`язку з чим він може вживати заходів до переховування від суду та правоохоронних органів з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

(2) На ті обставини, що ОСОБА_4 може впливати на свідків, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин, вказує те, що він вчинив умисне кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби. При цьому обвинувачений достовірно володіє повними анкетними даними свідків та інформацією про місця їх проживання, що свідчить, що, перебуваючи на волі, він матиме можливість зустрічатись зі свідками поза межами кримінального процесуального судочинства та з метою уникнення від кримінальної відповідальності, використовуючи свої відносини з іншими військовослужбовцями частини, які спільно з ним проходили військову службу, може як у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, вмовлянь так і в інший спосіб незаконно впливати на них з метою зміни ними своїх показань, надання нових або відмовитись від наданих раніше з метою створення умов для уникнення від кримінальної відповідальності.

(3) Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, обґрунтовується тим, що протиправна діяльність ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України мала триваючий характер, тобто останній обвинувачується у вчиненні триваючого кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, адже, залишивши розташування військової частини та припинивши виконувати військовий обов`язок, тим самим може вчинити тяжке кримінальне правопорушення. Також він обвинувачується у вчиненні крадіжки, тобто у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, що не виключає того, що, перебуваючи на волі, він може вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення, оскільки він не працює, а для задоволення необхідних життєвих потреб необхідні гроші. Указаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 протягом короткого періоду часу вчинив два тяжкі інкриміновані йому кримінальні правопорушення, а тому, перебуваючи на волі, останній може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, зокрема, майнового складу, з метою отримання хоча б якогось фінансового прибутку, бо останній є особою молодого працездатного віку, проте ніде не працює, не має постійного джерела доходу до існування. Більш того, необхідно звернути увагу, що в цей же період часу він притягувався й до адміністративної відповідальності за вчинення дрібного викрадення чужого манна, а за місцем проживання характеризується виключно негативно як особа, яка зловживає алкогольними напоями та на якого від мешканців села надходять скарги щодо вчинення ним крадіжок. Крім цього, ОСОБА_4 протягом останнього року, а саме 23.08.2025, притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення дрібного викрадення чужого майна. Відсутність на даній стадії кримінального провадження з боку обвинуваченого дій, направлених на переховування, незаконний вплив на свідків чи вчинення інших злочинів, жодним чином не спростовує ризику вчинення ним таких дій у подальшому. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винуватим, свідчить про неможливість застосування до нього менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, а застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, надасть змогу переховуватись від суду і може призвести до продовження ним злочинної діяльності. Сторона обвинувачення вважає наявність цих ризиків обґрунтованими, позаяк матеріали кримінального провадження містять достатні дані, які вказують на те, що саме обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України. Згідно з ч. 8 ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тримання під вартою. Крім того, не встановлено будь-яких даних, що ОСОБА_7 не може утримуватися в місцях попереднього ув`язнення, у тому числі за станом здоров`я. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. У відповідності до вимог ч. 3 ст. 315 Кримінального процесуального кодексу України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

У судовому засіданні 17.06.2026 прокурор ОСОБА_3 підтримав вимоги клопотання частково, зважаючи на залишене до розгляду обвинувачення за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, та висловив думку про слушність доводів клопотання.

Захисник ОСОБА_5 17.06.2026 у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) заперечив проти клопотання в обсязі, зазначеному у клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_4 17.06.2026 у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) заперечив у продовженні йому строку тримання під вартою згідно з клопотанням прокурора, просив застосувати інший запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши у судовому засіданні думки прокурора та обвинуваченого, захисника, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні прокурором доведено наявність у кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме того, що обвинувачений може переховуватися від суду, може в подальшому впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики достатньою мірою доводяться зазначеними вище посвідченнями, зазначеними у клопотанні.

Зважаючи на викладене, клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

При вирішенні питання щодо потреби у застосуванні такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відхиляє приведені доводи сторони захисту із цього приводу, бо загальновідомо, що село Костобобрів Семенівської міської територіальної громади Новгород-Сіверського району Чернігівської області, куди повертатиметься обвинувачений за місцем свого проживання у разі гіпотетичного не застосування запобіжного заходу, знаходиться на відстані 1 км від державного кордону, а територія Семенівської міської територіальної громади, до якої входить згадане село, відноситься до зони активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси згідно із Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786 (зі змінами). Крім цього, загальновідомо, що Рішенням Ради оборони Чернігівської області від 29 грудня 2025 року (№43) оголошено обов`язкову евакуацію цивільного населення з 14 прикордонних сіл, серед яких і село Костобобрів Семенівської міської територіальної громади Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Тобто обвинувачений, який не обтяжений стійкими соціальними зв`язками, оскільки є неодруженим, дітей не має, на перших порах матиме лише соціальне житло (притулок) в іншій місцевості. Більш того, зважаючи також на опис прокурором інкримінованого діяння, обтяжлива для обвинуваченого ситуація з проживанням може підштовхнути його до вчинення нових корисливих кримінальних правопорушень. Тому суд переконаний, що стосовно ОСОБА_4 , в контексті обстановки за місцем його зареєстрованого проживання і характеру поставлених йому до вини діянь, не продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою виключається.

Таким чином, суд убачає за потрібне клопотання задовольнити, але частково, враховуючи дані про залишену до розгляду на цей час ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , до жодного з таких випадків не належить, а відтак визначення розміру застави при продовженні строку тримання під вартою є обов`язком суду, який не залежить від змісту відповідного клопотання сторони обвинувачення.

Отже, продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою та беручи до уваги, що запобіжний захід у виді безпосередньо застави обвинуваченому раніше не обирався, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 розмір застави, зважаючи на наведені нижче норми кримінального процесуального законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, є тяжким злочином (стаття 12 Кримінального кодексу України), а тому розмір застави щодо ОСОБА_4 визначається в межах, установлених п. 2 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , зокрема його майновий та сімейний стан, інші дані про його особу, а також те, що стороною обвинувачення у клопотанні не наведено обґрунтування необхідності визначення застави в розмірі, що перевищує мінімальний у межах відповідного діапазону, суд вважає, що визначення застави в мінімальному розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, є достатнім для гарантування виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і водночас не є завідомо непомірним для нього.

За таких обставин суд визначає ОСОБА_4 розмір застави, що становить 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, враховуючи, що згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-IX розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328 гривень 00 копійок.

Суд зауважує, що за змістом ч. 7 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Окрім цього, суд переконаний у необхідності відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 Кримінального процесуального кодексу України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою якої перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

При постановленні цієї ухвали суд зважає на потрібне обчислення продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 провадити з моменту закінчення строку, визначеного попередньою ухвалою суду, якою продовжений означений запобіжний захід щодо ОСОБА_4 ..

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 198, 199, 205, 331, 394, 395 Кримінального процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який обчислювати з 11 години 57 хвилин 30 червня 2026 року.

В решті клопотання відмовити.

Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, з внесенням якої запобіжний захід у виді тримання під вартою йому змінюватиметься у даному кримінальному провадженні на запобіжний захід у виді застави.

Розмір застави призначити в межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок за такими банківськими реквізитами:

одержувач: ТУ ДСА у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 26295412, банк одержувача Державна казначейська служба України м. Київ; МФО 820172, рахунок UА128201720355289002000005960.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду;

повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в 2 (два) місяці, перебіг якого обчислювати з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно віддати розпорядження про звільнення з-під варти обвинуваченого та повідомити усно і письмово прокурора та Семенівський районний суд Чернігівської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Визначити дату закінчення дії цієї ухвали 11 година 56 хвилин 29 серпня 2026 року.

Ця ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4 під час судового провадження покласти на повноважного прокурора ОСОБА_3 .

Копії даної ухвали вручити прокурору ОСОБА_3 , обвинуваченому ОСОБА_4 , захиснику ОСОБА_5 , негайно після її оголошення, а також надіслати до відома потерпілій ОСОБА_6 ..

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення, але набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя: ОСОБА_1