Рішення № 137483022, 17.06.2026, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/621/26

Провадження № 2/739/502/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Іващенка І.К.,

за участі:

секретаря судового засідання Шкурат О.Г.,

участі:

представника позивача адвоката Костюченка В.К.,

представника відповідача Петренка І.М.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

09.04.2026 року представник позивача ОСОБА_2 , звернувся до суду із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким визнати за позивачем право власності на квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , посвідчений Троїцькою сільською Ради, виконавчого комітету Новгород-Сіверського району Чернігівської області першого березня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 27.

Вказує, що ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 1/3 квартири АДРЕСА_1 , яка йому належала згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Новгород-Сіверської державної нотаріальної контори 11 серпня 2001 року за зареєстрованим номером 109. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Спадщина, що відкрилася була прийнята позивачем. Однак йому було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, в зв`язку помилковим іншим записом № 109.

З таких обставин нотаріус дійшов висновку про необхідність судового тлумачення заповіту та визначення обсягу спадщини на підставі такого тлумачення.

Ухвалою суду10 квітня 2026 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження (а.с.14).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає, не заперечує про їх задоволення.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Новгород-Сіверським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області, Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Новгород-Сіверський Чернігівська область (а.с.5).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцями майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є в рівних долях її діти: ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається з: 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Відповідно заповіту посвідчений Троїцькою сільською Ради, виконавчого комітету Новгород-Сіверського району Чернігівської області першого березня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 27 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на випадок своєї смерті зробив розпорядження на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , але помилково вказаний інший реєстраційний номер 109 від 11 серпня 2001 року, замість правильного № 54 від 14 квітня 1993 року (а.с. 4).

Відповідно до ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтями 1218 та 1219 ЦК України визначено що входить до складу спадщини, а саме входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, та які права та обов`язки особи не входять до складу спадщини, а саме, те що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Так, заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 ЦК України. Тлумачення заповіту з`ясування змісту заповіту як дійсного одностороннього правочину, з тексту якого неможливо встановити справжню волю заповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 1256 ЦК суд розглядає справу про тлумачення заповіту за наявності таких правових умов: 1) зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту.

Враховуючи, що підставою судового тлумачення заповіту є неточності, така справа має розглядатися виключно в порядку позовного провадження.

Відповідно до положень ст.1223 ЦК України позивач, як особа визначена у заповіті, має право на спадкове майно.

Стаття 317 ЦК України визначає, що право розпорядження майном є однією зі складових права власності, поряд із правом володіння і користування майном.

Згідно зі ст. 213 ЦК України визначено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів яке дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Виходячи з аналізу положень норм ст.ст. 213, 1256 ЦК України, тлумачення заповіту здійснюється з метою встановлення точної волі заповідача і може мати місце, якщо заповіт викликає питання в спадкоємців, має суперечливий характер, у зв`язку з чим необхідно уточнити його зміст.

Таким чином, при тлумаченні заповіту не допускається внесення змін у сам зміст заповіту, враховуючи також те, що заповіт це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, майнових прав і обов`язків на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України).

Позивач по справі ОСОБА_1 прийняв спадщину шляхом звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини відповідно до ст. 1269 ч.1 ЦК України, що підтверджується довідкою від 10.03.2026 № 181/01-16 виданого завідувачим Семенівської державної нотаріальної контори Доля Н.М. (а.с. 6).

Згідно ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

На підставі вище встановленого суд вважає за можливим визнати право власності за позивачем на вищезазначену частку квартири в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,81,82,263-265 ЦПК України, ст.ст. 1222,1233,1269 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Новгород-Сіверської міської ради Чернігівської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування право власності на квартири АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.К. Іващенко