Постанова № 137482850, 16.06.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/382/26 Провадження № 3/358/223/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Буравова К.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 Обухівського РУП ГУ Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

УСТАНОВИЛА:

Формулювання обставин правопорушення, яке пред`являлося особі у протоколі та визнане суддею доведеним.

1.08.03.2026 о 18:50 годині, в с. Ісайки, по вул. Ленківщина, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме бодікамеру № 844622 та № 844630. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР , та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

2.У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав вину та висловив щире каяття, підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №609737 від 08.03.2026.

Докази на підтвердження обставин, встановлених суддею, а також мотиви неврахування окремих доказів.

3.Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

4.Згідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

5.Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

6.З врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення, обов`язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно-небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

7.Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

8.Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП.

9.Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до

10.Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

11.Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

12.Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

13.У п. 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

14.Положеннями абз. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

15.Підпунктом «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

16.Пункт 2.5 ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

17.Згідно із положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

18.Аналогічні положення щодо порядку проведення огляду водіїв транспортних засобів про визначення стану сп`яніння закріплені у п.п. 3, 6, 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, та п.п. 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ за № 1452/735 від 09.11.2015 року №1413/27858.

19.Згідно з п. 6, 8 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

20.Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

21.Відмова від проходження такого огляду є окремим закінченим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

22.Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

23.Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

24.До адміністративного матеріалу, долучено:

- протокол серії ЕПР1 № 609737 від 08.03.2026, за ст.130 ч. 1 КУпАП, що складений відносно ОСОБА_1 , в якому викладені обставини адміністративного правопорушення;

- копію схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08.03.2026, о 18:50 годині, в с. Ісайки, по вул. Ленківщина (з фототаблицями), якою підтверджується місце дорожньо-транспортної пригоди, розташування транспортних засобів марки «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , марки «RENAULT LOGAN», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 та марки «KIA SOUL», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , зазначено які саме виявлено механічні ушкодження;

- рапорт старшого інспектора чергового ВП№ 2 Обухівського РУП ГУНП у Київській області Володимира Пасічного, з якого вбачається, що в ЄО зареєстровано заяву № 1076 від 08.03.2026, де зазначено, що о 19:05 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 08.03.2026 о 19:04 за адресою: Обухівський район, с. Ісайки, вулиця невідома, сталося ДТП між автомобілями марок: «CHEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_2 , «RENAULT LOGAN», д.н.з. НОМЕР_3 та «KIA SOUL», д.н.з. НОМЕР_4 . Водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Заявник: не назвалася, тел. НОМЕР_5 .

- письмові пояснення ОСОБА_1 від 08.03.2026, що долучені до протоколу на окремому аркуші, в яких останній зазначає, що 08.03.2026 близько 19:00 він виїжджав зі свого подвір`я на автомобілі марки «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , та розпочав рух по центральній дорозі Т10-22 в с. Ісайки на аварійному сигналі. Потім він не помітив автомобіль на зустрічній смузі руху, внаслідок чого сталося ДТП. Автомобілі зазнали механічних пошкоджень, потерпілі відсутні. Чому він виїхав на зустрічну смугу руху, пояснити не може.

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 14.08.1974, що долучені до протоколу на окремому аркуші, в яких остання зазначає, що 08.03.2026 близько 18 години 30 хвилин вона керуючи власним автомобілем марки «RENAULT LOGAN»,реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , рухалась зі швидкістю 40 км/год, центральною дорогою в с. Ісайки в напрямку від центру села до міста Богуслава, Обухівського району, Київської області. У салоні її автомобіля на передньому пасажирському сидінні знаходилась подруга ОСОБА_3 , на задніх сидіннях її дочка ОСОБА_4 та малолітній син ОСОБА_5 . Рухаючись у вказаному напрямку, вона помітила автомобіль «CHEVROLET AVEO», який рухався в зустрічному напрямку по її смузі. У зв`язку з уникненням зіткнення, не змінюючи напрямок руху, ОСОБА_2 загальмувала та повністю зупинила автомобіль, після чого відбулося зіткнення з автомобілем «CHEVROLET AVEO». Після зіткнення автомобіль ще продовжував рух та штовхав автомобіль «RENAULT LOGAN» назад, внаслідок чого відбулося ще одне зіткнення з автомобілем, який рухався позаду автомобіля ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП ОСОБА_2 отримала тілесне ушкодження у вигляді забою правої брови. Після зіткнення з автомобілем ОСОБА_2 вийшла з автомобіля та під час спілкування з ОСОБА_1 помітила, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Через деякий час на місце ДТП прибули працівники поліції для оформлення та фіксації обставин події та встановлення факту алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 ;

- письмові пояснення ОСОБА_6 від 08.03.2026, що долучені до протоколу на окремому аркуші, в яких останній зазначає, що 08.03.2026 близько 18 години 55 хвилин він рухався в бік центру с. Ісайки в напрямку м. Богуслав по вул. Ленківщина на автомобілі марки «KIA SOUL», д.н.з. НОМЕР_4 . Попереду рухався автомобіль марки «RENAULT LOGAN» білого кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , перед яким він помітив автомобіль марки «CHEVROLET» синього кольору, який здійснював незрозумілі маневри. Згодом ОСОБА_6 побачив, що автомобіль «RENAULT» різко зупинився; він зупинився позаду нього, та в цей час авто «CHEVROLET», виконуючи маневр, здійснило лобове зіткнення з автомобілем «RENAULT» та, не зупиняючись, почало штовхати його назад. Помітивши це, ОСОБА_6 почав здійснювати маневр та здавати назад, але це не допомогло, та відбулося зіткнення його автомобіля «KIA SOUL», д.н.з. НОМЕР_4 з автомобілем «RENAULT LOGAN», д.н.з. НОМЕР_3 . Після цього пасажирка «RENAULT LOGAN» викликала наряд поліції на місце події. Претензій з приводу пошкоджень не має;

- акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу марки «CHEVROLET AVEO», д.н.з. НОМЕР_2 від 08.03.2026;

- направлення на медичний огляд водія транспортного засобу від 08.03.2026, час 19 год 53 хв, до КНП «Миронівська ОБЛ», згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Огляд у медзакладі не проводився;

- відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, що містяться на оптичному диску, не зафіксували безпосередньо момент керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки працівники поліції прибули на місце події вже після дорожньо-транспортної пригоди. Разом з тим із зазначених відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 перебував на місці дорожньо-транспортної пригоди біля транспортного засобу, який є учасником ДТП, не заперечував факту свого перебування за кермом до моменту пригоди, а також спілкувався з працівниками поліції саме як водій транспортного засобу. Крім того, на відеозаписах зафіксовано повідомлення працівником поліції про виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння а також факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння;

- довідку бази даних ІПНП МВС України, згідно з якою станом на 08.03.2026 ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

25.Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕНА № 6793539 від 08.03.2026, відносно ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП (Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом).

26.Автомобіль марки «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , рік випуску 2010, синього кольору, належить ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

27.Автомобіль марки «RENAULT LOGAN», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , рік випуску 2012, білого кольору, належить ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

28.Автомобіль марки «KIA SOUL», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , рік випуску 2012, належить ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

29.Згідно з копією страхового полісу №234647595, цивільна відповідальність водія автомобіля марки «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , застрахована за чинним полісом у СК «ОРАНТА».

30.Згідно з копією страхового полісу №234480680, цивільна відповідальність водія автомобіля марки «KIA SOUL», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , застрахована чинним полісом в СК «ОРАНТА».

Висновки суду

31.Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку

1.Відповідно до приписів ч. 1 ст. 130, ст. 266 КУпАП, а також п. 2.5 Правил дорожнього руху України, проходження водієм огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на вимогу поліцейського, який установив наявність підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, є безумовним обов`язком водія і здійснюється у порядку, визначеному законом.

32.Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечується самим правопорушником та підтверджується досліджуваними у судовому засіданні відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, що містяться на оптичному диску, долученому до матеріалів справи.

33.Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксована технічними засобами, що відповідає вимогам ст. 266 КУпАП, щодо належного фіксування такої процесуальної дії.

34.Досліджені судом докази узгоджуються між собою, є належними, допустимими та достовірними. Підстав ставити під сумнів їх зміст або походження не встановлено. Будь-які об`єктивні дані, які б спростовували ці докази, у матеріалах справи відсутні.

35.У сукупності досліджені в судовому засіданні докази переконливо свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що виражається у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Така відмова охоплюється складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і відповідає стандарту доказування «поза розумним сумнівом», визначеному у практиці Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», п. 161, Series A № 25, та «Коробов проти України», заява № 39598/03 від 21.07.2011 р.), згідно з яким висновки мають ґрунтуватися на сукупності достатньо переконливих, чітких та узгоджених між собою доказів.

36.Таким чином, на підставі всебічної оцінки доказів відповідно до внутрішнього переконання, закону та принципу правосвідомості, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи про адміністративне правопорушення й доведена в повному обсязі зібраними по справі доказами.

Мотиви накладення адміністративного стягнення та ухвалення інших рішень

37.Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння відповідно до встановленого законом порядку, за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, оскільки становить загрозу не лише для безпечного руху транспорту, а й для життя та здоров`я водіїв, учасників дорожнього руху та пішоходів.

38.Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, не враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

39.Отже, при накладенні стягнення суд не бере до уваги особу порушника ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

40.Статтею 30 КУпАП не встановлено обмежень щодо застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті КУпАП, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керувати транспортними засобами.

41.Санкція ч.1 ст.130 КУпАП встановлює, окрім накладення штрафу, також безальтернативне адміністративне стягнення на водіїв у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на строк 1 рік.

42.Зазначені норми не містять будь-яких застережень щодо можливості застосування позбавлення права керування у разі відсутності в особи посвідчення водія.

43.Згідно з ч.1 ст. 317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

44.Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд вважає, що правова природа адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

45.Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеній у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 у справі №702/301/20 за схожими правовідносинами, яку з огляду на засади верховенства права можливо застосувати й у справах про адміністративні правопорушення.

46.Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_7 стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

47.Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

48.Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено стягнення.

49.Так, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій, долученою до матеріалів справи.

50.Правовий статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

51.Відповідно до статті 22 зазначеного Закону ветерани війни отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних із розглядом таких питань.

52.Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних із порушенням їхніх прав.

53.Вирішуючи питання щодо наявності підстав для звільнення особи від сплати судового збору, суд враховує предмет та характер спірних правовідносин, а також те, чи пов`язана справа із захистом прав особи саме як учасника бойових дій.

54.Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.

55.Разом із тим, дана справа стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП (відмова від проходження огляду на стан сп`яніння) та не пов`язана із захистом його прав, гарантій чи пільг як учасника бойових дій.

56.За таких обставин підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, передбаченого статтею 40-1 КУпАП, суд не вбачає.

57.Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із правопорушника ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

58.Згідно ч. 4 ст. 15 ЗУ "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. За рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

59.Таким чином, із ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Керуючись статтями 9, 33-35, 40-1, 130, 276-280, 283-285 КУпАП України, п.2.5 ПДР України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 130 ч. 1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Реквізити для плати штрафу: (Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Призначення платежу: штраф за адміністративне правопорушення, Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 609737 від 08.03.2026 року).

Відповідно до ч. 1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до нього може бути застосоване подвійне стягнення розміру штрафу визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, в порядку ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (стягувач Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601; отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження №61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).

Суддя К. І. Буравова