Рішення № 137482695, 16.06.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/633/26

Провадження № 2/486/1078/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 03.09.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №459248-КС-012 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізнес Позика» 03.09.2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №459248-КС-012 про надання кредиту, відповідач прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору. Також з метою укладення договору ТОВ «Бізнес Позика» направлено позичальнику через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1277, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який відповідачем було введено/відправлено). Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 9000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності. Позивач зазначив, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 9000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 . Відповідач належним чином свої зобов`язання за договором не виконала, внаслідок чого станом на 13.03.2026 утворилась заборгованість за договором №459248-КС-012 про надання кредиту, в розмірі 30510,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 9000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах 15210,00 грн.; суми заборгованості по штрафам 0,00 грн.; суми прострочених платежів за відсотками відповідно до ст. 625 ЦКУ 4500,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією 1800,00 грн. У зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором №459248-КС-012 про надання кредиту від 03.09.2025 в розмірі 30510,00 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору.

У позові позивач просив здійснювати розгляд справи без участі його представника, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Ухвалою суду від 03.04.2026 розгляд справи призначено на 07.05.2026 у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та витребувано у АТ «ПУМБ» письмові докази.

Ухвалою суду від 07.05.2026 відкладено розгляд справи на 16.06.2026 у зв`язку з нез`явленням відповідача.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, причину неявки не повідомила, про дату, час та місце судового засідання за зареєстрованим місцем проживання була належним чином повідомлена, шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення. Також судом було здійснено виклик відповідача оголошенням, яке розміщено на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу «Судова влада України». Відповідач відзив на позовну заяву не подала.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши надані докази у справі в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 03.09.2025 ТОВ «Бізнес Позика» було направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №459248-КС-012 про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

ОСОБА_1 через веб-сайт кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення логіну особистого кабінету та паролю особистого кабінету здійснила вхід до особистого кабінету та через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подала заявку на отримання кредиту, де вказала номер свого поточного (карткового) рахунку.

На підставі цього ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1277 на номер телефону НОМЕР_1 , який було зазначено відповідачем у своїй анкеті в особистому кабінеті.

ОСОБА_1 з використанням цього ідентифікатора ознайомилася та підписала паспорт споживчого кредиту.

Крім цього ТОВ «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1277 на номер телефону НОМЕР_1 , який було зазначено відповідачем у своїй анкеті в особистому кабінеті.

ОСОБА_1 з використанням цього ідентифікатора було прийнято пропозицію позивача щодо укладення договору №459248-КС-012 про надання кредиту на умовах, визначених у договорі.

Таким чином, 03.09.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №459248-КС-012 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 9000,00 грн. строком на 24 тижні. Сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,0 процент за кожен день користування кредитом (п. 2.4).

Вказаний кредитний договір містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором «Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1277, номер телефону НОМЕР_1 , 03.09.2025 19:18:04».

Відповідно до пункту 2.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 9000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика».

Пунктами 2.3-2.8, 10.2 встановлено, зокрема, що: строк кредиту 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом в день 1,0%, фіксована; комісія за надання кредиту (далі - комісія): 1800,00 грн.; строк дії договору до 18.02.2026; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 22195,31 грн.; знижена процентна ставка за кредитом - в день 1,0%, фіксована.

За умовами пункту 4.2. договору позичальнику здійснюється нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, вказаною у п. 10.2. Договору, починаючи з першого для користування кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою протягом усього періоду дії договору за умови сплати позичальником своєчасно і у повному обсязі процентів, комісії та частини суми наданого кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п. 4.2.2. та Додатку №1 до Договору. У разі несплати позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого Графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого Графіком платежів протягом наступних 7 (семи) діб, починаючи з 8 (восьмого) дня прострочення внесення платежу, передбаченого Графіком платежів, подальше нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування за цим Договором.

Згідно з пунктом 4.2.1. у разі, якщо погашення кредиту здійснюється відповідно до погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п. 4.2.2. та Додатку № 1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 10.2. Договору.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 9000,00 грн. підтверджується інформаційною довідкою про перерахування суми кредиту на платіжну картку № НОМЕР_3 хх-хххх-8845.

Відповідно до наданої АТ «ПУМБ» інформації, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , 03.09.2025 на вказану карту зараховано грошові кошти у сумі 9000,00 грн.

Згідно із розрахунком, наданим ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість відповідача за кредитом №459248-КС-012 від 03.09.2025 складає 30510,00 грн., з яких: 9000,00 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту; 15210,00 грн. прострочена заборгованість по процентах; 1800,00 грн. прострочена заборгованість за комісією; 4500,00 грн. - заборгованість по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України.

Водночас відповідач в порушення умов укладеного договору кредитні кошти в повному обсязі не повернула.

Згідно зі ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому, окрім листів та телеграм, можуть використовуватися й інші засоби зв`язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS-pecypc.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, кредитний договір №459248-КС-012 від 03.09.2025 був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, позов у частині вимоги про стягнення тіла кредиту у розмірі 9000,00 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний сплатити проценти за користування кредитом.

Отже, в частині вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитними грошовими коштами 15210,00 грн. позов є обґрунтованим.

Щодо комісії за надання кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Крім того, Національний банк України, який є державним регулятором ринку фінансових послуг в Україні, своєю Постановою від 11.02.2021 №16 затвердив «Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит». Дані правила передбачають правомірність встановлення Кредитодавцем супровідних послуг за кредитом в тому числі і комісії за надання кредиту. Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Встановлення обов`язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору. Відповідач уклавши кредитний договір погодилася зокрема сплатити комісію за надання кредиту. У цій частині позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо нарахування та стягнення процентів на підставі ст.625 ЦК України.

Позивач просить суд стягнути крім іншого і заборгованість по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ у сумі 4500,00 грн.

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання, зокрема, у виді трьох процентів річних від простроченої суми: боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, заборгованість у сумі 4500,00 грн. за сумою заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України відповідачу ОСОБА_1 нарахована безпідставно, а отже у стягненні з неї вказаної суми слід відмовити.

У зв`язку з чим суд вважає, що позов ТОВ «Бізнес Позика» підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за кредитним договором №459248-КС-012 від 03.09.2025 за сумою основного боргу в розмірі 9000,00 грн., заборгованості за процентами в розмірі 15210,00 грн. та заборгованості за комісією 1800,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №4999 від 23.02.2026 про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Враховуючи те, що задоволено частково позовні вимоги (85,25%), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, яка становить 2269,71 грн.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239; місцезнаходження: 01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, буд.26, офіс 411) заборгованість за договором №459248-КС-012 про надання кредиту від 03.09.2025 у розмірі 26010 (двадцять шість тисяч десять) гривень 00 копійок, з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту 9000,00 грн.; сума прострочених платежів по процентах 15210,00 грн.; сума прострочених платежів за комісією 1800,00 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239; місцезнаходження: 01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, буд.26, офіс 411) судовий збір у розмірі 2269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень 71 копійку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.О. Волощук