Ухвала суду № 137482310, 02.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29226/26-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2026 р. суддя Печерського районного суду м. Києва Новак Р.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання реєстраційних дій незаконними, скасування запису, -

ВСТАНОВИВ:

до Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання реєстраційних дій незаконними, скасування запису в якій позивачка просила суд: 1) скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24.04.2018 № 10701020000074774 «Державна реєстрація створення юридичної особи», проведену державним реєстратором Київської філії КП «Новозаводське» Новозаводської сільської ради Новік Наталією Юріївною щодо товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСНЯНИЙ ДІМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42088611); 2) скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про засновника товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСНЯНИЙ ДІМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42088611) ОСОБА_2 Адреса: АДРЕСА_1 Статутний внесок: 11 187 (1.25%); 3) стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСНЯНИЙ ДІМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42088611) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду в сумі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди. Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 , під час підготовки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2025 рік було виявлено, що з 2018 року остання значиться в Єдиному державному реєстрі як співзасновник товариства з обмеженою відповідальністю «Весняний дім, із часткою 11187 грн. (1,25%). Питання, яке ставить позивач жодного разу стосуються корпоративних прав відповідача, позивач не претендує на дивіденди від господарської діяльності товариства, а просить встановити факт, що дії, які були вчинені невідомими особами для реєстрації ТОВ «Весняний дім» були зроблені без відома позивача, а отже тягнуть за собою скасування запису про реєстрацію юридичної особи та виключення позивача з реєстру засновників ТОВ «Весняний дім».

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї матеріали, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі з наступних підстав.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами ч. 1 ст. 18 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання, тобто діяти в межах установленої законом компетенції.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, ЦПК України, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 1, 3 ст. 3 ЦПК України).

Відповідно до змісту ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Водночас, за правилами п. 1 ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Відповідно до змісту позовної заяви, позивач вважає незаконними реєстраційні дії проведені державним реєстратором Київської філії КП «Новозаводське» Новозаводської сільської ради Новік Наталією Юріївною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24.04.2018 №10701020000074774 «Державна реєстрація створення юридичної особи» щодо товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСНЯНИЙ ДІМ», а також, щодо внесення відомостей про засновника товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСНЯНИЙ ДІМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 42088611) ОСОБА_2 Адреса: АДРЕСА_1 Статутний внесок: 11187 (1.25%).

Відповідно до ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» установлено спростовану презумпцію відомостей, унесених до ЄДР. Такий висновок зроблено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 06.02.2019 у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18), від 19.06.2019 у справі № 826/5806/17 (провадження № 11-290апп19).

Спірні правовідносини у цій справі з огляду на їх суть (предмет та підстави позову) та суб`єктний склад учасників справи є правовідносинами, що виникли у сфері державної реєстрації юридичних осіб.

Спір про державну реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах.

На думку судді спір щодо визнання реєстраційних дій незаконними, скасування записів щодо реєстрації юридичної особи та відомостей про засновника не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

Велика Палата Верховного Суду, заповнюючи цю прогалину закону, у постановах від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15 (провадження № 11-576апп18), від 06.02.2019 у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18) зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України), а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Такий спір має вирішуватися за правилами ГПК України незалежно від суб`єктного складу за місцезнаходженням юридичної особи (ч. 6 ст. 30 ГПК України).

Цю позицію Велика Палата Верховного суду підтримала й у постанові від 17.06.2020 у справі 826/10249/18.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 5 ст. 186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Роз`яснити позивачеві право звернення з позовом до суду в порядку господарського судочинства з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

На підставі наведеного, керуючись статтями 19, 186, 260 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання реєстраційних дій незаконними, скасування запису.

Роз`яснити позивачу, що справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Суддя Р.В. Новак