Ухвала суду № 137482236, 17.06.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5973/26

Справа № 754/2946/26

У Х В А Л А

Іменем України

17 червня 2026 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І.

за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.

за участю прокурора Фединяк А.М.

за участю представника відповідача Кірова О.Ф.

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва Брагіної Інни Володимирівни в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, ціна позову 37999, 63 грн,

УСТАНОВИВ:

24.02.2026 до Деснянського районного суду м. Києва через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Першого заступника керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва Брагіної Інни Володимирівни (надалі Прокурор) в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України (надалі - Позивач) до ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, у розмірі 37 999,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 03 вересня 2025 року у справі № 754/13393/25 Відповідача було звільнено від кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху (частина перша статті 286 КК України) у зв`язку з примиренням з потерпілим ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП потерпілий отримав тілесні ушкодження та перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги". Вартість лікування склала 37 999,36 грн, які були оплачені закладу охорони здоров`я за рахунок коштів Державного бюджету України через Національну службу здоров`я України. Відповідач добровільно вказані кошти не відшкодував, тому Прокурор просить стягнути їх з нього в судовому порядку в дохід держави.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 8.04.2026 за клопотанням представника Відповідача було витребувано у Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (код ЄДРПОУ 00184945), Національної служби здоров`я України (код ЄДРПОУ 42032422) належним чином засвідчені копії наступних документів:

-деталізовану економічну калькуляцію (кошторис/розрахунок) собівартості одного ліжко-дня перебування хворого у відділенні політравми КНП "КМКЛШМД" безпосередньо за липень 2025 року (а не за 2024 рік), з розшифровкою складових цієї вартості;

-довідку (або інший фінансовий документ), що достовірно підтверджує факт виключення з розрахунку вартості одного ліжко-дня за липень 2025 року витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт та придбання інвентарю та обладнання (на виконання вимог п. 2 Постанови КМУ № 545);

-деталізований перелік та вартість медичних послуг, діагностичних процедур, а також лікарських засобів, які були фактично надані ОСОБА_2 (історія хвороби № 13197) у період з 07.07.2025 по 23.07.2025 р., та які були включені до акту виконаних робіт і оплачені за рахунок коштів Національної служби здоров`я України (НСЗУ).

Суд установив строк виконання ухвали протягом 10 днів з дня з дня вручення ухвали.

В ухвалі суду було роз`яснено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (частини шоста, сьома та восьма статті 84 ЦПК України). Зокрема, Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 (998,40 грн) до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9984 грн) у випадках неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин (пункт 3 частини першої статті 148 ЦПК України). Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

16.04.2026 Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Національна служба здоров`я України отримали цю ухвалу до електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету коистувача ЄСІТС.

Станом на 14.05.2026 витребувані докази не надійшли до суду.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 14.05.2026 за невиконання вимог суду щодо витребування доказів та неповідомлдення суду про неможливість подати докази до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Національної служби здоров`я України застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 998,40 грн.

18.05.2026 до суду надійшли пояснення представниці НСЗ України щодо виконання ухвали про витребування доказів та скасування штрафу. Представниця зазначає, що витребувана судом деталізована економічна калькуляція собівартості одного ліжко-дня та довідка про виключення з розрахунку вартості витрат на капітальні вкладення формуються та перебувають у безпосередньому володінні лікарні. Крім того, пошук в Електронній системі охорони здоров`я щодо деталізованого переліку та вартості медичних послуг, які були фактично надані потерпілому, неможливий без зазначення дати народження та/або РНОКПП особи. У зв`язку з наведеним представниця просить скасувати ухвалу в частині стягнення штрафу з Національної служби здоров`я України та надати відомості про дату народження потерпілого для забезпечення можливості надання інформації.

03.06.2026 представниця НСЗ України подала до суду клопотання, в якому просить суд визнати поважними причини неповідомлення про неможливість вчасного подання доказів та скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 14.05.2026 про накладення штрафу в розмірі 998,40 грн. Клопотання мотивовано тим, що затримка із направленням повідомлення про неможливість надання витребуваних доказів викликана об`єктивними обставинами, а саме великим навантаженням на юридичний департамент, необхідністю проходження внутрішнього погодження, а також відсутністю в ухвалі суду дати народження пацієнта, що унеможливило первинний пошук в Електронній системі охорони здоров`я.

До цього клопотання була додана інформація з Електронної системи охорони здоров`я (ЕСОЗ) у форматі архіву "Інформація з ЕСОЗ.zip".

Представник Відповідача заперечував проти задоволення клопотання, стверджуючи, що наведені причини щодо надмірного навантаження не є поважними обставинами, а відсутність повних анкетних даних пацієнта жодним чином не перешкоджала вчасно повідомити суд про технічну проблему у встановлений законом строк.

Прокурорка в судовому засіданні у вирішенні цього питання поклалася на розсуд суду, та вважала, що повідомлені причини невиконання відповідних вимог суду не є поважними.

Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків (частина шоста статті 148 ЦПК України).

Цивільний процесуальний кодекс України покладає на особу два окремих процесуальних обов`язки у разі витребування доказів: або надати доказ на вимогу суду; або повідомити суд про неможливість його надання із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали (частини шоста та сьома статті 84 ЦПК України).

Ухвала про витребування доказів була доставлена до електронного кабінету 16.04.2026, тому НСЗ України повинна була протягом п`яти днів, до 23.04.2026, письмово повідомити суд, що для виконання ухвали необхідна інформація щодо дати народження пацієнта.

НСЗ України у своєму клопотанні навела причини того, чому вона не змогла надати докази під час їх первинного витребування.

Суд бере до уваги, що значне навантаження на працівників юридичного департаменту державного органу та внутрішні процедури погодження документів є питаннями внутрішньої організації роботи установи і не належать до непереборних обставин.

Крім того, Суд бере до уваги також те, що станом на 14.05.2026, коли була постановлена ухвала про накладення штрафу, сплило вже 28 днів після отримання ухвали. НСЗ України мала достатньо часу для виконання вимог ЦПК України щодо повідомлення суд про необхідність надання інформації щодо дати народження для виконання вимог.

Національна служба здоров`я України стверджує, що відсутність дати народження пацієнта в ухвалі суду від 08.04.2026 перешкоджала виконанню технічного пошуку в Електронній системі охорони здоров`я. Проте ця обставина не перешкоджала НСЗ України виконати свій процесуальний обов`язок та повідомити суд про неможливість надання доказу у визначений п`ятиденний строк. Перше повідомлення про відсутність ідентифікаторів пацієнта надійшло до суду після постановлення ухвали про стягнення штрафу лише 18.05.2026, тобто через місяць, як НСЗ України отримала ухвалу.

Суд наголошує, що таке тривале невиконання процесуальних обов`язків безпосередньо впливало на строки розгляду справи, необхідності відкладання розгляд справи, що призвело до її затягування та необхідності повторного витребування доказів.

Національна служба здоров`я України не надала доказів поважності причин невиконання свого процесуального обов`язку щодо своєчасного повідомлення суду про неможливість надання доказів.

Надані разом із клопотанням докази у вигляді інформації з Електронної системи охорони здоров`я приєднані судом до матеріалів справи для надання їм оцінки під час розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 84, 148, 260, 261 ЦПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Національної служби здоров`я України про скасування заходів процесуального примусу у вигляді штрафу відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню

Суддя Інна КОВАЛЕНКО