Ухвала суду № 137482171, 14.05.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/10693/26

провадження № 2-о/753/426/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення заяви без руху

"14" травня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Каліушко Ф.А, вивчивши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів

ВСТАНОВИВ:

12.05.2026 адвокат Чугаєнко Оксана Михайлівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернулася до Дарницького районного суду м. Києва в порядку окремого провадження з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 дану справу визначено за суддею Каліушком Ф.А.

Суддя, перевіривши матеріали заяви, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у стст. 175, 318 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами п.п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір - 0,2 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із відсоткових ставок становить 665,60 грн.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як було зазначено вище, дана заява про встановлення факту належності правовстановлюючих документів була подана представником заявника через систему «Електронний суд», проте заявником не додано до заяви документу про сплату судового збору, а відтак сума судового збору, яка підлягає сплаті за її подання становить 532,48 грн., що відповідає встановленому чинним законодавством розміру сплати судового збору за подання даної заяви.

Окрім того, частиною 1 статті 177 ЦПК України визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до нього, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

За приписами частини 7 статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Зі змісту даної заяви вбачається, що у якості заінтересованої особи, визначено Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області, однак заява не містить відповідних доказів надсилання, отже заявником порушено вимоги ч. 7 ст. 43 ЦПК України не вбачається можливим.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вище викладені обставини, суд залишає заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів без руху, та роз`яснює, що заявнику слід надати суду:

- квитанцію про доплату судового збору у повній мірі відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», зокрема у розмірі 532,48 грн.;

- докази надсилання листом з описом вкладення або шляхом надсилання до електронного кабінету даної заяви з доданими до неї документами іншому учаснику справи, зокрема Головному управлінню Пенсійного фонду в Житомирській області.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись стст. 175, 177, 185, 293, 294, 315, 318 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів залишити без руху, надавши заявнику строк у п`ять днів з дня отримання ним копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити заявниці, що в разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Федір КАЛІУШКО