Рішення № 137482070, 27.03.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/16329/25

Провадження №2/752/5078/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кокошка О.Б.,

за участю секретаря Потапенко Д.І.,

представника позивача ОСОБА_3.,

представника відповідача Гончаренко І.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал спліт», третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна, про відшкодування майнової шкоди шляхом стягнення 3 % річних та інфляційних втрат,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал спліт» (далі - ТОВ «Глобал спліт), третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик М. О., про відшкодування майнової шкоди шляхом стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Позов обґрунтований тим, що між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») укладений кредитний договір, на забезпечення виконання зобов`язань за яким укладений договір застави транспортного засобу.

Позивачка не виконувала належним чином умови кредитного договору, тож товариство, яке отримало від банку право вимоги до позивачки, звернулося до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису нотаріуса для звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Приватний нотаріус КМНО Пірха І. С. вчинила 13 червня 2019 року виконавчий напис № 1514, яким звернула стягнення на рухоме майно, а саме: транспортний засіб марки Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належав на праві власності ОСОБА_1 .

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року у справі № 758/10209/19 визнано виконавчий напис приватного нотаріуса КМНО Пірхи І. С. від 13 червня 2019 року № 1514 таким, що не підлягає виконанню. Зазначене рішення набрало законної сили 02 січня 2021 року.

У зв`язку з визнанням виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про відшкодування майнової шкоди у зв`язку з неправомірними діями відповідача та примусовою реалізацією її рухомого майна, а саме, автомобіля марки Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 , яка повинна дорівнювати вартості автомобіля, зазначеної у висновку від 02 липня 2019 року , а саме 149 100,00 грн без ПДВ.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 28 червня 2024 року у справі № 761/44081/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса КМНО Пірхи І. С., ТОВ «Глобал спліт», ОСОБА_2 , треті особи: приватний виконавець Коновалов О. С., ДП «Сетам», про захист порушених прав і цивільно-правового інтересу та відшкодування майнової шкоди - залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року у справі № 761/44081/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 червня 2024 року скасовано, ухвалено у справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Глобал спліт» на користь ОСОБА_1 149 100,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 67 611,53 грн та 3 % річних у розмірі - 12 941,06 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

На виконання постанови Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року приватним виконавцем Фесик М. О. за виконавчим провадженням № 77619043 на підставі виконавчого листа № 761/44081/23, виданого 18 березня 2025 року Голосіївським районним судом міста Києва, 26 березня 2025 року стягнено з ТОВ « Глобал спліт» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 149 100,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 67 611,53 грн та 3 % річних у розмірі - 12 941,06 грн.

Оскільки ОСОБА_1 у справі № 761/44081/23 заявлялися вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за період із 02 січня 2021 року до 23 листопада 2023 року, а судове рішення виконано відповідачем 26 березня 2025 року, то позивачка вважає, що є всі правові підстави для стягнення з ТОВ « Глобал спліт» на її користь інфляційних втрат та 3 % річних за період із 24 листопада 2023 року до 25 березня 2025 року.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила стягнути з ТОВ «Глобал спліт» на свою користь 3 % річних та інфляційні втрати за період із 24 листопада 2023 року до 25 березня 2025 року (498 днів) у розмірі 29 959,08 грн (6 088,65 (3 % річних) + 23 870,43 (інфляційні втрати)), яка виникла у зв`язку з примусовою реалізацією автомобіля марки Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 , що належав ОСОБА_1 , та понесені нею судові витрати.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 01 грудня 2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

У березні 2026 року ТОВ «Глобал спліт» надіслало до суду через систему «Електронний суд» додаткові пояснення у справі, в яких просило відмовити у вимогах ОСОБА_1 , застосувати наслідки пропуску строку позовної давності за позовними вимогами ОСОБА_1 відраховуючи їх від 02 грудня 2020 року. Зауважив, що на момент сплати заборгованості і прийняття виконання зобов`язання позивачка не порушувала перед судом вимог щодо врахування індексу інфляції та 3 % річних за період із 24 листопада 2023 року до 25 березня 2025 року. Зазначило, що факт повного виконання зобов`язання перед ОСОБА_1 за рішенням суду у справі № 761/44081/23 не заперечуються, а отже, аналогічні вимоги з тих самих підстав можуть свідчити про зловживання своїми процесуальними правами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 13 червня 2019 року приватним нотаріусом КМНО Пірхою І. С. вчинений виконавчий напис № 1514 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Глобал спліт» заборгованості за договором від 15 квітня 2008 року № 03-948/08-А про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу, укладеного боржницею з ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит».

Із протоколу № 428183 про проведення електронних торгів судом встановлено, що торги відбулися 27 серпня 2019 року з 09:00 до 18:00 годин. Реєстраційний номер лота 367577. Предмет торгів - транспортний засіб Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 . Стартова ціна становила 111 825,00 грн, ціна продажу - 111 825,00 грн. Переможцем торгів став учасник № 58.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року у справі № 758/10209/19 визнано виконавчий напис приватного нотаріуса КМНО Пірхи І. С. від 13 червня 2019 року № 1514 таким, що не підлягає виконанню. Зазначене рішення набрало законної сили 02 січня 2021 року.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 28 червня 2024 року у справі № 761/44081/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса КМНО Пірхи І. С., ТОВ «Глобал спліт», ОСОБА_2 , треті особи: приватний виконавець Коновалов О. С., ДП «Сетам», про захист порушених прав і цивільно-правового інтересу та відшкодування майнової шкоди - залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року у справі № 761/44081/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 червня 2024 року скасовано, ухвалено у справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Глобал спліт» на користь ОСОБА_1 149 100,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 67 611,53 грн та 3 % річних у розмірі - 12 941,06 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановами приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Фесик М. О. від 25 березня 2025 року відкриті виконавчі провадження № ВП 77619043 та 77619111 щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Глобал спліт», які об`єднані у виконавче провадження № 77621021.

Постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року про відшкодування ОСОБА_1 вартості реалізованого ТОВ «Глобал спліт» транспортного засобу Hyundai, державний номерний знак НОМЕР_1 , стягнення за період із 02 січня 2021 року до 23 листопада 2023 року інфляційних втрат та 3 % річних ТОВ «Глобал Спліт» виконано 26 березня 2025 року.

27 березня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Фесик М. О. винесені постанови про закінчення виконавчого провадження.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 346 ЦК України право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника.

Згідно із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати (див. постанови Великої палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15 (провадження № 14-68цс18), від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15 (провадження № 14-16цс18)).

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18)).

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (див. постанову Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 760/15679/15 (провадження № 61-504св19)).

Тобто, передбачений частиною другою статті 625 ЦК України обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, виникає, виходячи з наявності самого факту прострочення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16 зазначила, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Відповідно до чинного законодавства кредитор має право звертатися до суду з вимогою про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов`язань. При цьому базою для нарахування цих сум відповідно до вимог законодавства є сума основного боргу, яка не включає додаткових нарахувань або платежів.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 12 березня 2018 року у справі № 914/712/16.

З огляду на те, що відповідач набув грошові кошти у наслідок реалізації належного позивачці автомобіля, проте підстава набуття таких коштів відпала, однак кошти відповідач повернув лише за рішенням суду про їх стягнення, отже порушив грошове зобов`язання, а тому у позивачки виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, відповідно до положень статті 625 ЦК України.

Також судом враховано, що судове рішення від 05 лютого 2025 року у справі № 761/44081/23 виконане відповідачем у повному обсязі 26 березня 2025 року, проте у справі № 761/44081/23 позивачкою вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за період із 24 листопада 2023 року до 25 березня 2025 року не заявлялися, тому остання має право вимоги до відповідача про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за вказаний період невиконання грошового зобов`язання.

Судом проведений розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за період із 24 листопада 2023 року до 25 березня 2025 року, який складає 488 днів.

Порядок обчислення трьох процентів річних визначено формулою: сума боргу х 3 % річних х кількість днів прострочення виконання /365/100. Сукупний розмір 3 % річних становить 5 968,08 грн = 465,68 грн ((за період із 24 листопада до 31 грудня 2023 року) 149 100,00 * 3 % * 38 / 365/ 100) + 4 473,00 грн ((за період із 01 січня до 31 грудня 2024 року) 149 100,00 * 3 % * 366 / 365/ 100) + 1 029,40 грн ((за період із 01 січня до 25 березня 2025 року) 149 100,00 * 3 % * 84 / 365/ 100)).

Індекс інфляції розраховується за формулою:(інфляційні нарахування) = (сума боргу) / (сукупний індекс інфляції) / 100 % - (сума боргу), де: (сума боргу) - сума простроченого боргу. Сукупний індекс інфляції = 100,70 % / 100 * 100,40 % / 100 * 100,30 % / 100 * 100,50 % / 100 * 100,20 % / 100 * 100,60 % / 100 * 102,20 % / 100 * 100,00 % / 100 * 100,60 % / 100 * 101,50 % / 100 * 101,80 % / 100 * 101,90 % / 100 * 101,40 % / 100 * 101,20 % / 100 * 100,80 % / 100 * 101,50 % / 100 = 1,16755622 % (за період із 24 листопада 2023 року до 25 березня 2025 року) = 149 100,00 грн (сума боргу) * 1,16755622 % (сукупний індекс інфляції) - 149 100,00 = 24 982,63 грн.

Оскільки за період із 24 листопада 2023 року до 25 березня 2025 року інфляційні втрати становлять 24 982,63 грн, проте позивачкою заявлена вимога про відшкодування інфляційних втрат у розмірі 23 870,43 грн, тож суд задовольняє вимоги у межах заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки за період із 24 листопада 2023 року до 25 березня 2025 року 3 % річних в розмірі 5 968,08 грн, та індекс інфляції в сумі 23 870,43 грн, а всього - 29 838,51 грн.

Щодо заяви відповідача про застосування строків давності у цій справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У силу вимог частин першої, п`ятої статті 261, частин першої, третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Частиною четвертою статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3677/17, якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ Прикінцеві положення ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Зазначене дає підстави для висновку, що строк позовної давності за позовними вимогами позивача не пропущений, оскільки на час подання позовної заяви у червні 2025 року, такий строк був продовжений, а потім зупинений вищевказаними нормами законодавства, а тому доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи зазначене, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 206,36 грн, оскільки позов задоволено частково у сумі 29 838,51 грн, що становить 99,68 % від ціни позову.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал спліт», третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна, про відшкодування майнової шкоди шляхом стягнення 3 % річних та інфляційних втрат - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал спліт» на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати у розмірі 23 870 (двадцять три тисячі вісімсот сімдесят) грн 43 коп. та 3% річних у розмірі 5 968 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім) грн 08 коп., а також судовий збір у розмірі 1 206 (одна тисяча двісті шість) грн 36 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», місцезнаходження: вулиця Жилянська, 5б, офіс 5, місто Київ, 01033, код ЄРДРПОУ 41904846.

Повний текст судового рішення складено 27.03.2026.

Суддя О. Б. Кокошко