Ухвала суду № 137481865, 16.06.2026, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/1501/25

Провадження у справі № 6/129/11/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі головуючої судді Бондар О.В.,

без участі сторін та їх представників у відкритому судовому засіданні в місті Гайсині розглянув заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду,-

установив:

23.02.2026 ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про розстрочення виконання рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 26.01.2026 на строк до 12 місяців в цивільній справі за позовом ТОВ «ФК Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви вказала, що на даний час вона позбавлена можливості сплатити всю заборгованість, що стягнута з неї вказаним рішенням суду одним платежем, оскільки вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, єдиним джерелом його доходу є її заробітна плата, сплачує кошти на погашення двох реструкторизованих сум кредитів щомісячно, також сплачує заборгованість за кредитним договором відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження в розмірі 20 % заробітної плати; відповідачка має неповнолітню дитину, яка часто хворіє і потребує уваги матері і коштів на лікування. Відтак, вказує, що сума заборгованості у розмірі 34647 грн. та судовий збір 2422,40 грн., визначена до стягнення з неї вказаним рішенням суду є завеликою, непідйомною та фінансово обтяжливою, вона не має наміру ухилятись від виконання рішення, однак не в змозі сплатити заборгованість у вказаному розмірі одним платежем, а тому змушена просити суд розстрочити її сплату. За вказаних обставин, просить розстрочити виконання вказаного рішення суду про стягнення з неї заборгованості на користь ТОВ «ФК Кредит Капітал» до 12 місяців.

Представник ТОВ «ФК Кредит Капітал» проти задоволення заяви заперечив з огляду на відсутність доказів скрутного матеріального становища відповідача ОСОБА_1 та відсутності у неї депозитів, банківських рахунків в інших банківських установах та відсутності обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання рішення суду у встановлений строк, просив врахувати інтереси стягувача, а також те, що рішення суду є обов`язковим до виконання.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідив матеріали цивільної справи та заяви, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Гайсинського районного суду від 26.01.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадоволено повністю. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал заборгованість за кредитним договором №07690-08/2023 від 25.08.2023 в розмірі 34647 грн. (тридцять чотири тисячі шістсот сорок сім гривень), а також судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Також встановлено, що ОСОБА_1 сплачує кошти на погашення кредиту за договором з ТОВ «ФК «Технофінанс» відповідно до узгодженого графіку по 1500 грн. щомісячно, також сплачує заборгованість за кредитним договором №19.09.2025-100000289, укладеним із ТОВ «Споживчий центр» згідно узгодженого з позичальником ОСОБА_1 графіку до 13.04.2027, відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження №79437739 з ОСОБА_1 за виконавчим листом №129/2824/24 від 24.10.2025 стягується заборгованість на користь АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором у сумі 50108 грн.15 коп. З рахунку в АТ «Сенс Банк» ОСОБА_1 щомісячно за постановою приватного виконавця Думанської А.Л. у виконавчому провадженні №79437739 від 29.10.2025 здійснюється відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 з 15.12.2025 (а.с.117), відповідно до довідки АТ «Сенс Банк» станом на 06.04.2026 залишок коштів на поточному рахунку ОСОБА_1 становить -58963,68 грн. (а.с.119); згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» станом на 17.05.2026 залишок коштів на поточному рахунку ОСОБА_1 становить -37287,37 грн. (а.с.120). Згідно довідки №22291-33.4 від 20.05.2026 АТ «Сенс Банк» станом на 20.05.2026 відсутні діючі депозитні договори, укладені на ім`я ОСОБА_1 .

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Поряд з цим, згідно частин 1, 3, 4, 5статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочення виконання рішення суду це надання боржнику можливості виконання рішення по частинах у певні строки.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Виходячи із вимог ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Таким чином, підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання цього рішення. У вирішенні питання про відстрочення та розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.

Так, заявник ОСОБА_1 стверджує, що єдиним джерелом її доходу є заробітна плата у розмірі 97147,31 грн. за п`ять місяців, відрахування податків 22343,88 грн., утримання в розмірі 14960,69 грн. за п`ять місяців. Крім того, ОСОБА_1 добровільно сплачує дві заборгованості по кредитним договорам: ОСОБА_1 сплачує кошти на погашення кредиту за договором з ТОВ «ФК «Технофінанс» відповідно до узгодженого графіку по 1500 грн. щомісячно, також сплачує заборгованість за кредитним договором №19.09.2025-100000289, укладеним із ТОВ «Споживчий центр» згідно узгодженого з позичальником ОСОБА_1 графіку до 13.04.2027.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо).

Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.

Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.

Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Розстрочка виконання рішення суду це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення усієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої, ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю.

У відповідності до ч. 5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявником доведено, що можливості сплатити заборгованість в розмірі за кредитним договором №07690-08/2023 від 25.08.2023 в розмірі 34647 грн. та судовий збір в сумі 2422,40 грн., всього 37069,40 грн., визначену до стягнення з неї вказаним рішенням суду, в повній мірі на даний час немає, просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище, те, що рівень її доходів є мізерним, у зв`язку з цим просить суд про розстрочку виконання рішення суду на строк до 12 місяців.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що наявні підстави для розстрочення рішення суду, оскільки заявник не отримує достатнього доходу для виконання рішення суду одразу в повному обсязі, однак має намір виконати рішення добровільно. Водночас, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 задовольнити, розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Гайсинського районного суду від 26.01.2026 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №07690-08/2023 від 25.08.2023 в розмірі 34647 грн., а також судовий збір в сумі 2422,40 грн., всього 37069,40 грн. строком на 12 (дванадцять) місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою суду, із сплатою рівними частинами, тобто по 30289,12 грн. щомісяця, але не пізніше останнього числа кожного місяця, з правом дострокової сплати.

На підставі ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст.55,260,435,446 ЦПК України,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Гайсинського районного суду від 26.01.2026 в цивільній справі № 129/1501/25 за позовом ТОВ «ФК Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №07690-08/2023 від 25.08.2023 в розмірі 34647 грн., а також судовий збір в сумі 2422,40 грн., всього 37069,40 грн. строком на 12 (дванадцять) місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою суду, із сплатою рівними частинами, тобто по 3089,12 грн. (три тисячі вісімдесят дев`ять гривень 12 копійок) щомісяця, але не пізніше останнього числа кожного місяця, з правом дострокової сплати.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: