Рішення № 137481663, 16.06.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія:

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2026 р. Справа № 608/356/26

Номер провадження2/608/392/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Запорожець Л. М.

з участю секретаря с/з Фаштиковської М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей посилаючись на те, що 12 листопада 2013 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Базарською сільською радою Чортківського району у Тернопільській області за актовим записом №2. Від шлюбу у них народилося двоє дітей: син- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний момент зареєстровані та фактично проживають з нею.

19 січня 2026 року шлюб між ними розірвано.

Зазначає, що на даний момент не працює, виховує дітей та перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і намагається виконувати всі ті обов`язки необхідні для належного їх забезпечення. Діти часто хворіють та потребують постійного домашнього догляду. Зокрема син, ОСОБА_5 визнаний особою з інвалідністю з дитинства, що підтверджується висновком ЛКК. виданим КНП «ЦПМСД» Чортківської міської ради №1/897 від 23.12.2025. Дитині встановлено діагноз, відповідно до довідки виданої педіатром ОСОБА_6 та вона з сином змушена кожного року проходити стаціонарне обстеження. Відповідно на лікування дітей щомісячно витрачає щонайменше 2423,35 грн. Вказує, що діти потребують елементарного харчування, одягу і задоволення інших побутових потреб. Вийти на роботу в даний час не має змоги. Натомість відповідач коштів на утримання спільних дітей надає не регулярно, участі в житті сина, ОСОБА_5 та дочки, ОСОБА_4 практично не приймає, а тому вона змушена звернутись із позовом до суду про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 4 000 гривень на кожну дитину щомісячно, оскільки догляд за дітьми потребує багато уваги та турботи, потребує значних витрат на одяг, харчування, гармонійний розвиток та дозвілля дітей, коли діти хворіють витрати збільшуються. Тому фінансова підтримка батьком його дітей, а саме-сплата аліментів є необхідністю, так як діти потребують належного догляду, харчування та одягу, належного медичного догляду та розвитку. ЇЇ матеріальне становище не дозволяє в повній мірі забезпечити належний догляд за дітьми.

Представник позивачки адвокат Гикава О. М. в судове засідання не з`явилася, подала заяву, в якій справу просить слухати у їхній відсутності, позовні вимоги довірительки підтримує, просить задоволити в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи судом, в тому числі через оголошення на веб. порталі судової влади України.

Зі згоди представника позивачки, суд ухвалює рішення в заочному провадженні, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи заяву представника позивачки адвоката Гикавої О. М., дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12 листопада 2013 року між позивачкою, ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований Базарською сільською радою Чортківського району у Тернопільській області за актовим записом №2, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: син- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний момент зареєстровані та фактично проживають з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

19 січня 2026 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Судом встановлено, що позивачка на даний момент не працює, виховує дітей та перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і намагається виконувати всі ті обов`язки необхідні для належного їх забезпечення. Діти часто хворіють та потребують постійного домашнього догляду.

Зокрема син, ОСОБА_5 визнаний особою з інвалідністю з дитинства, що підтверджується висновком ЛКК, виданим КНП «ЦПМСД`Чортківської міської ради №1/897 від 23.12.2025. Дитині встановлено діагноз, відповідно до довідки виданої педіатром ОСОБА_6 та позивачка з сином змушена кожного року проходити стаціонарне обстеження. Відповідно на лікування дітей щомісячно позивачка витрачає щонайменше 2423,35 грн. (копії фіскальних чеків додаються).

Тому фінансова підтримка батьком його дітей, а саме-сплата аліментів є необхідністю, так як діти потребують належного догляду, харчування та одягу, належного медичного догляду та розвитку. Матеріальне становище позивачки не дозволяє в повній мірі забезпечити належний догляд за дітьми.

Згідно п. п. 1, 2 ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України № 789-Х1І від 27.02.1991 року та яка набула чинності для України 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно ст.18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно вимог ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як зазначено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частиною 2 ст. 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину згідно абз. З ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатнього заробітку (доходу) платника аліментів. Відповідно до абз.2 та абз.З ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2 817,00 грн., від 6 до 18 років - 3 512,00 гривень відповідно.

Згідно ч. 1 ст. 184 цього ж Кодексу, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що місце роботи відповідача позивачці не відомо. Наскільки відомо ОСОБА_1 , аліменти відповідач нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з відповідача не проводиться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, повнолітніх дочки, сина немає. Останнє відоме місце проживання ОСОБА_2 АДРЕСА_2 , де проживають його батьки.

Оскільки, відповідач має нерегулярний дохід, розмір якого позивачці не відомий, що є тими істотними обставинами, які надають їй право, і відповідно повноваження суду визначити аліменти на утримання дітей - сина, ОСОБА_5 та дочки, ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень щомісячно на дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, не виконує обов`язки по утриманню дітей, ним не надано доказів про його важке, або таке, що не дозволяє сплачувати аліменти, становище, тому позов слід задоволити.

Згідно ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до частин 1, 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволений позовних вимог; якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, інші особи, які б понесли судові витрати відсутні, стягнення судового збору з відповідача підлягає в користь держави.

Керуючись ст.ст. 180-183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. ст.ст. 5, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 280-282, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактичне місце реєстрації АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) аліменти на утримання дітей: сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи із дня пред`явлення позову, а саме: 02 лютого 2026 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) на рахунок ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783), банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 - 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя:/підпис/

Копія вірна

Оригінал заочного рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/356/26.

Заочне рішення набрало законної сили " " _____ року.

Суддя: Л. М. Запорожець

Копію заочного рішення видано " " _______ року.

Секретар: