Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.2026 Справа №607/13217/26 Провадження №1-кс/607/4413/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , ознайомившись із матеріалами скарги ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
16.06.2026 ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області зі скаргою, в якій просить: зобов`язати відповідного реєстратора Тернопільської обласної прокуратури надіслати на електронну адресу скаржника ІНФОРМАЦІЯ_1 копію витягу з ЄРДР на виконання ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 4.06.2026 у справі №607/12042/26 у відповідь на отриману та проігноровану ним заяву від 9.06.2026 року.
Дослідивши матеріали скарги та додані до нього документи, слідчий суддя доходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України слідчий суддя та суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, компетенція слідчого судді є спеціальною, виключною та прямо обмеженою положеннями кримінального процесуального закону. Слідчий суддя не вправі виходити за межі процесуальних повноважень, визначених КПК України, навіть за наявності обставин, які, на думку заявника, свідчать про порушення його прав чи невиконання судового рішення.
Положеннями Глави 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування, а також встановлено вичерпний перелік процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути предметом судового контролю слідчого судді.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Наведений перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
З огляду на це, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржником подано до суду скаргу, що не входить до переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора, передбачених ст. 303 КПК України.
Слідчий суддя враховує, що кримінальний процес є формалізованою процедурою, а тому будь-які процесуальні повноваження суду мають бути прямо передбачені законом. Застосування аналогії закону чи аналогії права для розширення повноважень слідчого судді у кримінальному провадженні є неприпустимим, оскільки це суперечило б принципу законності кримінального процесу.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить до висновку, що подана скарга не підлягає розгляду в порядку, передбаченому КПК України, а тому у відкритті провадження за такою заявою слід відмовити.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1, 9, 26, 303-307 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 137481632, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 17.06.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 607/13217/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: