Рішення № 137480492, 17.06.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9042/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі судового засідання - Алексейчук Ю.М.

з участю:

позивачки - ОСОБА_1

представника позивачки адвоката - Данілової К.Ю.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівному у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей.

Просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноразово в сумі 44 680 грн 50 коп та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 04.11. 2007 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який було розірвано рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30.09.2022 у справі № 569/7016/22 та визначено місце проживання дітей з матір`ю ОСОБА_1 .

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти зареєстровані та проживають разом Позивачем за адресою: АДРЕСА_1 та перебувають повністю на утриманні Позивача.

Відповідач ще під час шлюбу самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, не проявляв та не проявляє ініціативи щодо прийняття безпосередньої як батька участі у житті дітей.

Фізичним, духовним та моральним розвитком, піклуванням про здоров`я та доглядом за дітьми займається лише Позивач, забезпечує їх усім необхідним, адже для Позивача інтереси дітей мають першочергове та пріоритетне значення.

Усні прохання Позивача систематично надавати матеріальну допомогу на додаткові витрати на утримання дітей Відповідачем ігноруються.

11.12.2024 суддею Рівненського міського суду Рівненської області винесено судовий наказ у справі № 569/23767/24, згідно якого стягнуто з Відповідача на користь Позивача аліменти на утримання дітей, у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 грудня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Позивач не в змозі самостійно утримувати дітей та повністю забезпечувати необхідні витрати, оскільки вона працює по сумісництву на посаді економіста у ТОВ «АВЕНТА-ДОР», де її дохід в період з 02.10.2025 по 31.03.2026 склав 24 000 грн, а загальний дохід за 2025 рік склав 65 000 грн, інших видів доходу наразі Позивач не має.

Загальна сума понесених Позивачем додаткових витрат у вигляді лікування зубів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 становить 32 150 грн.

Загальна сума понесених Позивачем додаткових витрат у вигляді лікування в лікаря дерматолога ОСОБА_5 становить 700 грн.

Загальна сума понесених Позивачем додаткових витрат у вигляді дослідження аналізу крові ОСОБА_4 становить 4 111 грн.

Загальна сума понесених Позивачем додаткових витрат у вигляді навчання хореографії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 становить 22 400 грн.

Загальна сума понесених Позивачем додаткових витрат у вигляді навчання у спортивному клубі бойових мистецтв ОСОБА_4 становить 7 000 грн.

Загальна сума понесених Позивачем додаткових витрат у вигляді навчання малюванню ОСОБА_4 становить 3 900 грн.

Загальна сума понесених Позивачем додаткових витрат у вигляді навчання за програмою «Інтелект Україна» ОСОБА_4 становить 2 000 грн.

Загальна сума понесених Позивачем додаткових витрат у вигляді додаткових занять з англійської мови та історії ОСОБА_5 становить 17 100 грн.

Загальна сума понесених Позивачем додаткових витрат, що викликані особливими обставинами, а саме необхідністю у розвитку спортивних та інтелектуальних здібностей дітей за період з 08.10.2024 по 07.04.2026 становить 89 361 грн., тому вважають, що Відповідач повинен сплатити половину вартості цих витрат, що становить 44 680 грн 50 коп. (сорок чотири тисячі шістсот вісімдесят гривень п`ятдесят копійок).

Відповідач є працездатною особою, офіційно працевлаштований в ТОВ «А-БЕТОН Україна» (код ЄДРПОУ 42571539), має стабільний заробіток, а саме, щомісячно отримує заробітну плату. Непрацездатних осіб (батьків, дружини) на утриманні Відповідач не має. Аліментів нікому іншому не сплачує.

Також Відповідач має у власності нерухоме майно, крім того, Відповідач здає в оренду свою земельну ділянку, має у користуванні транспортний засіб. Тому, з урахуванням стану здоров`я Відповідача, його стабільного заробітку, достатнього матеріального становища на утримання усіх дітей, наявності додаткових доходів у вигляді здачі в оренду земельної ділянки та наявності майнових прав на нерухоме майно, він повинен сплатити половину понесених Позивачем додаткових витрат на розвиток спільних дітей відповідно до законодавства.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні в залі суду підтримала позов повністю у межах доводів позовної заяви, просила вимоги задовольнити.

У судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку представник позивачки адвокат Данілова К.Ю., яка діє згідно ордеру серія АІ № 2172694 від 08.04.2026 підтримала позов у межах визначеного предмету та підстав, просила позов задовольнити в повному обсязі. Підтримала пояснення надані у відповіді на відзив.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив згідно якого позов не визнав, та просив відмовити у його задоволенні.

Свою правову позицію обґрунтовує тим, що позивач, звертаючись до суду за додатковими витратами, діяла недобросовісно та навмисно приховала свій реальний майновий стан. Зокрема, у позовній заяві не відображено дохід від роботи у ППВелтрейл, що за останні 5 місяців становить 21 900 грн, а також повністю приховано дохід за березень 2026 року в сумі 9 300 грн. Окрім цього, Позивач приховує отримання пенсії по ЧАЕС.

Прихований дохід у розмірі понад 31 200 грн. за пів року свідчить про її фінансову спроможність самостійно нести додаткові витрати.

Вважає, що за наявності трьох джерел доходу (дві зарплати та пенсія), Позивач має достатньо коштів для самостійного забезпечення додаткових потреб дитини, а подання позову є спробою безпідставного збагачення за рахунок Відповідача.

Позивачем надано значну кількість платіжних інструкцій на користь різних ФОП (понад 7 осіб). Така розрізненість платежів та відсутність єдиного договору з конкретними особами підтверджує, що ці витрати не мають системного характеру, не викликані особливими потребами дітей, а є результатом хаотичного вибору дозвілля Позивачем, за що Відповідач не має нести фінансову відповідальність понад сплачувані аліменти.

Позивач фактично намагається перекласти на Відповідача всі поточні витрати на утримання дитини, які вже охоплені аліментними зобов`язаннями. Додаткові витрати за ст. 185 СК України це виняток, а не щомісячне фінансування дозвілля дитини.

Позивачем не надано жодного фінансового (розрахункового) документа на підтвердження реального факту сплати готівкових коштів (чека, квитанції), а надані виписки оформлені з порушенням закону (без печатки та розшифрування підпису), факт понесення додаткових витрат на дітей є повністю недоведеним.

При розрахунку можливості Відповідача брати участь у додаткових витратах, просить суд врахувати, що на його утриманні перебувають двоє непрацездатних батьків. Відповідно до ст. 202 СК України, обов`язок повнолітніх дітей утримувати батьків є рівнозначним обов`язку утримувати дітей. Витрати на їхнє лікування та забезпечення життєдіяльності суттєво обмежують його фінансову спроможність оплачувати необов`язкові гуртки та онлайн-курси, на яких наполягає Позивач.

Він є сумлінним платником аліментів, що підтверджується доданими квитанціями за останні 6 місяців.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 змінив свою правову позицію щодо вимог позивачки та визнав позов частково. Не заперечив щодо стягнення половини витрат понесених позивачкою на лікування дітей.

З оглянутої відповіді на відзив, вбачається, що позивач не погоджується з доводами відповідача та просить задовольнити її позов.

Ухвалою суду від 21.04.2026 р. прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрите спрощене позовне провадження, призначений судовий розгляд з викликом сторін.

Ухвалою суду на місці задоволення клопотання представника позивачки про долучення доказів.

Заслухавши пояснення позивачки, представника позивачки, відповідача, дослідивши надані письмові докази, та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з 04.11.2007р. перебували у шлюбі, який рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30.09.2022 р. у справі № 569/7016/22 розірвано, визначено місце проживання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю ОСОБА_1 .

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №942, зареєстрований Відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис №440, зареєстрований Відділом ДРАЦС РС Рівненського міського управління юстиції.

Згідно Витягів з Реєстру територіальної громади №2025/003279593, №2025/003279558, № 2025/003280038 від 10.03.2025, вбачається, що ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані за місцем реєстрації позивачки (матері) ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1 .

Судовим наказом Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 569/23767/24 від 11.12.2024 стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06 грудня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Встановлено, що позивачка працює по сумісництву на посаді економіста у ТОВ «АВЕНТА-ДОР», де її дохід в період з 02.10.2025 по 31.03.2026 склав 24 000 грн., що підтверджується довідкою від 07.04.2026 №0000- 000001, загальний дохід за 2025 рік склав 65 500 грн., загальний дохід за 2026 рік склав 18600 грн., що підтверджується довідкою (Форма ОК-5), виданою ПФУ з Реєстру застрахованих осіб.

Також встановлено, що ОСОБА_1 звільнена з посади бухгалтера в ПП"Велтрейл"за згодою сторін з 30 квітня 2026 року, відповідно до наказу №1 від 07.04.2026. Заява про звільнення подана 07.04.2026.

До відзиву на позовну заяву, як письмовий доказ, Відповідачем було долучено витяг з ЄРДР від 30.03.2026. За результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026181010000490 від 21.03.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366 КК України, 04 травня 2026 року слідчим було винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Також судом встановлено, що ОСОБА_2 є працездатною особою, офіційно працевлаштований в ТОВ «А-БЕТОН Україна», має стабільний заробіток, має у власності нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою №5005680859932-17957929947 від 23.01.2026 та інформаційною довідкою № 5005680859932-17957929946 від 23.01.2026, здає в оренду свою земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою №5005680859932-17957929947 від 23.01.2026.

Судом оглянуто подані позивачкою письмові докази, зокрема, копії квитанцій: щодо понесених витрат у вигляді лікування зубів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на загальну суму 32150,00 грн., щодо понесених витрат у вигляді лікування в лікаря дерматолога ОСОБА_5 на суму 700 грн., щодо понесених витрат у вигляді дослідження аналізу крові ОСОБА_4 на загальну суму 4111,00 грн., щодо понесених витрат у вигляді навчання хореографії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на загальну суму 22400,00 грн., щодо понесених витрат у вигляді навчання у спортивному клубі бойових мистецтв ОСОБА_4 на загальну суму 7000,00 грн., щодо понесених витрат у вигляді занять малюванням ОСОБА_4 на загальну суму 3900,00 грн., щодо понесених витрат у вигляді навчання в школі за програмою «Інтелект Україна» ОСОБА_4 на загальну суму 2000,00 грн., щодо понесених витрат у вигляді додаткових занять з англійської мови та історії ОСОБА_5 на загальну суму 17100,00 грн. А всього на загальну суму 89361,00 грн.

Відповідач зазначав, що окрім сплати аліментів утримує непрацездатних батьків, проте доказів на підтвердження такого утримання суду не надав.

Відповідно до ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Відповідно до ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (надалі Конвенція про права дитини), Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини. Відповідно до ч.1 ст.27 Конвенції про права дитини Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ст.5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17 липня 1997 року) Кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Конституцією України визначено основні права і обов`язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей, Зокрема, у частині 2 ст.51 Основного Закону України і кореспондованій їй статті 180 СК України зазначається, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. До відшкодування понесених додаткових витрат можна притягати лише батьків, по фактично понесених або передбачуваних витратах, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Статтею 55 Конституції України передбачено, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні положення викладено і у статті 16 ЦК України, якою установлено, що кожній особі надано право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, сукупністю достовірно встановлених судом доказів підтверджується, що на даний час відповідач сплачує аліменти на утримання однієї дитини , старша набула повноліття, доказів щодо наявності заборгованості по оплаті аліментів в матеріалах справи немає.

Суд прийшов до висновку, що у даній справі одним із способів захисту цивільних прав та інтересів дитини може бути відшкодування додаткових витрат понесених за лікування дітей, а саме , як було встановлено судом 16.01.2026 у приватній клініці «Стомалюкс» в м. Рівне, по вул. Коцюбинського, 6, ОСОБА_4 проведено невідкладне хірургічне втручання із застосуванням анестезії, а саме складне видалення зуба.Згідно квитанції від 16.01.2026, вартість маніпуляцій склала 10 850 грн. Крім того, ОСОБА_4 в приватній клінці Pilat Dental (ФОП ОСОБА_8 ) 04.04.2026 поставлено одну брекет систему щелепи вартістю 17 600 грн. У приватній клініці «Стомалюкс» в м. Рівне, по вул. Коцюбинського, 6, ОСОБА_5 проведено наступні маніпуляції,

що підтверджуються квитанціями: 06.06.2025 заміна лігатур вартістю 350 грн., 14.07.2025 заміна лігатур вартістю 350 грн., 25.08.2025 заміна лігатур вартістю 350 грн., 02.02.2026 заміна лігатур та ін. вартістю 2 650 грн. Загальна сума понесених позивачкою додаткових витрат у вигляді лікування зубів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 становить 32 150 грн. Загальна сума понесених Позивачем додаткових витрат у вигляді лікування в лікаря дерматолога ОСОБА_5 становить 700 грн. Загальна сума понесених Позивачем додаткових витрат у вигляді дослідження аналізу крові ОСОБА_4 становить 4 111 грн.

Всього позивачкою понесено 36961,00 грн. із яких відповідач має відшкодувати позивачці половину, тобто 18 480,50 грн.

Також суд враховує, що позивачка несе інші витрати пов`язані з навчанням та розвитком дітей, проте, судом не здобуто достовірних та достатніх доказів на підтвердження доводів позивачки про те, що понесені витрати, пов`язані з особливими обставинами.

Кожний з батьків може нести додаткові матеріальні витрати у разі лікування дитини. При визначенні розміру додаткових витрат на лікування зубів дітям, які підлягають до стягнення з відповідача, суд враховує, що відповідач працездатний, отримує доходи, інших утриманців немає.

Відповідно до вимог частини другої ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно. Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

У п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства га стягнення аліментів» роз`яснено, що до участі у додаткових витратах на утримання дитини можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Таким чином, враховуючи достовірно встановлені судом докази, та виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати в сумі 18 480,50 грн, що становить половину понесених позивачкою витрат пов`язаних з лікуванням дітей.

Виходячи з медичних показників, у зв`язку з чим були понесені позивачкою витрати, які суд розцінює як додаткові витрати на дітей відповідно до ст. 185 СК України, зазначені витрати викликані особливими обставинами, так як батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей.

У задоволенні решти вимог відмовити за недоведеністю позовних вимог у розумінні положення ст. 185 СК України.

Відповідно до ст. 141ЦПК судові витрати по оплаті судового збору підлягають до стягнення з відповідача в прибуток державного бюджету в сумі 1331,20 грн., від сплати якого позивачка була звільнена при пред`явленні позову.

Відповідно до ч.1 ст.133ЦПКУкраїни судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133ЦПКУкраїни до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Статтею 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Для підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правничої допомоги № 02/Р від 07.01.2026 р., копію додатку № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 02/Р від 07.01.2026 р., копію акту № 1 приймання передачі наданих послуг від 07.04.2026, квитанцію від 07.04.2026р., де зазначена сума на правничу допомогу в розмірі 2500 грн. При визначенні розміру компенсації за правничу допомогу суд враховує, складність справи, яка є малозначною справою, розглядалася у спрощеному позовному провадженні, незначний об`єм робіт виконаний безпосередньо адвокатом. Крім того, з долучених до справи доказів не вбачається достовірних доказів затрати визначеного робочого часу адвоката на спілкування, підготовку нормативної бази позову та пред`явлення його до суду, фактично витраченого часу в судових засіданнях. З врахуванням вищевикладеного, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд зменшує розмір правничої допомоги, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивачки до 1000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-268, 273,354, 355 ЦПК України, суд ,

в и рі ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в сумі 18 480 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят) грн. 50 коп. У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у прибуток державного бюджету у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна ) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 17.06.2026.

Суддя О.В.Панас