Рішення № 137480429, 17.06.2026, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 362/1612/26

Провадження № 2/565/692/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

17 червня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Зейкана І.Ю.,

секретар судового засідання Ломази С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу № 362/1612/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

18 лютого 2026 року з Васильківського міськрайонного суду Київської області до Вараського міського суду Рівненської області надійшла позовна заява, в якій ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 загальну суму заборгованості за кредитним договором №147241873 від 06.03.2024 у розмірі 24700,00 грн., та сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 06.03.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №147241873 на суму 4000,00 грн. Договір укладений у формі електронного документа з використанням електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора EWBQ-6832. Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 6 000,00 грн.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується Платіжним дорученням.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передала ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняв належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, зокрема, до відповідача. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.

10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 10/1024-01. Розділом 2 Договору факторингу 2 визначено, що ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату на умовах, визначених цим договором.

15.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е відповідно до умов якого, позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до п.1.2. вказаного Договору факторингу, перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком № 2, після чого позивач стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 15.07.2025 за Договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 24 700,56 грн, з яких 6000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту та 18 700,00 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Представник позивача, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час, дату і місце проведення судового засідання. Враховуючи, що про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив не подав і позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, таким чином суд проводить розгляд справи згідно із ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивача.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

06.03.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі договір кредитної лінії №147241873, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту на суму 4000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а та, у свою чергу, зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (пункт 2.1 кредитного договору). п 8.1. За користування Кредитом протягом Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом,

Копіями платіжних доручень від 06.03.2024 та від 10.03.2024 підтверджується перерахування коштів ОСОБА_1 в розмірі 6000,

Відповідно до частини 1 статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1048ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" за період з 06.03.2024 до 16.04.2024 та ТОВ «Таліон плюс» за період з 16.04.2024 до 10.10.2024, за ОСОБА_1 рахується заборгованість у сумі 24 700,00 грн, з яких 6000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту та 18 700,00 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Відповідач не подав до суду будь-яких доказів на спростування обставин укладання кредитного договору, отримання кредиту та нарахування відсотків за користування кредитом.

Викладене дає підстави для суду, що у відповідача ОСОБА_1 виникла заборгованість за договором кредитної лінії №147241873 від 06.03.2024 р. у сумі 24 700,00 грн.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу №28/1118-01 за змістом якого згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1). Право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому (п. 1.3).

У витягу з реєстру прав вимоги № 280 від 16 квітня 2024 року вказано, що клієнт відступає фактору право вимоги до боржника ОСОБА_1 , кредитний договір - №147241873 від 06.03.2024 р.

10 жовтня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт ) і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу №10/1024-01 за змістом якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 2.1).

У витягу з реєстру прав вимоги №1 від 10 жовтня 2024 року вказано, що клієнт відступає фактору право вимоги до боржника ОСОБА_1 , кредитний договір - №147241873 від 06.03.2024 р.

15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Ейс» (фактор) і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу № 15/07/25-Е за змістом якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п. 1.1).

У витягу з реєстру боржників до договір факторингу № 15/07/25-Е від 15.07.2025 вказано, що клієнт відступає фактору право вимоги до боржника ОСОБА_1 , кредитний договір - №147241873 від 06.03.2024 р.

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1078 ЦК України, передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому(майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до законну має право здійснювати факторингові операції (ч. 3 ст. 1079 ЦК).

ОСОБА_1 не виконала взятих на себе зобов`язань і не повернула кредит у визначений строк та розмірах ні первісному кредитору, ні новим кредиторам за договорами факторингу, ні останньому кредитору - позивачу ТОВ «ФК «Ейс».

Викладені обставини дають підстави для висновку, що ТОВ «ФК «Ейс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №147241873 від 06.03.2024 р. на загальну суму 24 700,00 грн.

Пред`являючи позов, позивач поніс 2 662,40 грн витрат зі сплати судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №37403 від 12.02.2026.

Судовий збір слід розподілити за правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а саме пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто стягнути з відповідача на користь позивача у повному розмірі.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем подано належні докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Враховуючи вищевказане та те, що зазначені витрати на правничу допомогу підтверджені належними доказами, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, типовість позовних заяв характерних позивачу, критерії реальності адвокатських витрат, суд доходить висновку, що із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Ейс» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в суді у розмірі 2 500 грн.

Керуючись статтями 141, 247, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №147241873 від 06.03.2024 р. на загальну суму 24 700 (двадцять чотири тисячі сімсот) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Вараським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", місце знаходження м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутнє зареєстроване місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Головуючий суддя І.Ю. Зейкан