Рішення № 137479925, 17.06.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/5012/25

Номер провадження 2/541/543/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 червня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2025 року на адресу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 14 квітня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7361557, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 12 400,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором, з терміном повернення 28 квітня 2023 року - пільговий період, до 27 липня 2023 року - поточний період (дата остаточного погашення заборгованості). Вищевказаний кредитний договір було укладено в електронній формі. Відповідач підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти були надані шляхом безготівкового переказу на її картковий рахунок. ТОВ «Мілоан» зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами договору. Відповідач зобов`язання щодо повернення коштів не виконала, у зв`язку із чим у неї утворилася заборгованість в розмірі 49 175,16 грн з яких: 11 532,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 35 287,16 грн. - прострочена заборгованість за відсотками; 2356,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією. 28 серпня 2023 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №103-МЛ, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до відповідача за кредитним договором від 14 квітня 2023 року №7361557. З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач в письмовій формі звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості вих.№ 22966016/1090 від 04.12.2025 року, однак заборгованість залишилася не погашеною, а тому просить стягнути її з відповідача у судовому порядку. Також, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05 січня 2026 року справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомлення (викликом) сторін (а.с. 60).

13 лютого 2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій вона просила проводити розгляд справи без її участі за наявними у справі документами. У разі задоволення позовних вимог просила надати їй можливість подати клопотання про розстрочку або відстрочку виконання рішення. (а.с. 67-68)

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у поданому до суду клопотанні просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 77).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином. (а.с. 64,-66,71,73,79,80,84,85)

Дослідивши та проаналізувавши наявні по справі докази кожний окремо та в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 квітня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №7361557, відповідно до п. 1.1. якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Пунктами 1.2.-1.4. вищевказаного кредитного договору передбачено, що сума кредиту становить 12 400,00 грн. Кредит надається загальним строком на 104 дні. Термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом: 28 квітня 2023 року - пільговий період 14 днів, 27 липня 2023 року - поточний період складає 90 днів (дата остаточного погашення заборгованості).

Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4 договору).

Також відповідачем підписано в електронній формі додаток №1 - графік платежів за договором про споживчий кредит від 14 квітня 2023 року №7361557, додаток №2 - паспорт споживчого кредиту №7361557.

Відповідно до довідки про ідентифікацію за підписом представника ТОВ «Мілоан», клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір від 14 квітня 2023 року №7361557, ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» за допомогою одноразового ідентифікатора «Z95122», відправленого 14.04.2023 о 13:24:05 на номер телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до платіжного доручення від 14 квітня 2023 року №98122955, ТОВ «Мілоан» перерахувало на ім`я отримувача ОСОБА_1 кредитні кошти згідно договору №7361557 в розмірі 12 400,00 грн.

Таким чином, ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання перед відповідачем виконало в повному обсязі, а остання отримала грошові кошти у порядку та на умовах, що визначені укладеним між ними кредитним договором, згідно якого сторонами було погоджено всі його істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, умови кредитування.

Пунктом 3.2.6. вищезазначеного кредитного договору передбачено, що кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

Згідно з договором відступлення прав вимоги від 28 серпня 2023 року №103-МЛ, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Мілоан» і боржниками.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №103-МЛ від 28 серпня 2023 року, акту приймання-передачі реєстру боржників від 28 серпня 2023 року, ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 14 квітня 2023 року №7361557, загальна сума заборгованості по якому становить 49 175,16 грн.

04 грудня 2025 року ТОВ ФК «Кредит-Капітал» направило відповідачу претензію, в якій повідомило про відступлення прав вимоги, із зазначенням реквізитів для сплати заборгованості.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно зі статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.

За змістом статті 12 цього Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу грошові кошти в кредит у розмірі 3000,00 грн.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні, з урахуванням міжнародно-правових стандартів у цій сфері, визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

Таким чином, законодавець прямо передбачив можливість встановлення та стягнення комісії за надання споживчого кредиту як складової загальної вартості кредиту, за умови, що така комісія визначена умовами договору, є прозорою, зрозумілою для споживача та врахована при розрахунку загальних витрат за кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи та умов кредитного договору, комісія за надання кредиту була прямо передбачена договором, погоджена сторонами, доведена до відома позичальника до моменту укладення договору та включена до загальної вартості кредиту, що відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

При цьому комісія за надання кредиту пов`язана саме з діями кредитодавця, спрямованими на надання позичальнику грошових коштів, зокрема розглядом кредитної заявки, прийняттям рішення про надання кредиту, оформленням кредитних правовідносин та перерахуванням коштів позичальнику, що безпосередньо забезпечує отримання споживачем кредиту як фінансової послуги.

На відміну від комісій за обслуговування кредитної заборгованості або управління кредитом, які за своєю правовою природою можуть стосуватися дій, що здійснюються кредитодавцем у власних інтересах, комісія за надання кредиту має безпосередній причинно-наслідковий зв`язок з фактом отримання позичальником кредитних коштів та не суперечить вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що комісія за надання кредиту встановлена правомірно, відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та підлягає стягненню з ОСОБА_1 , оскільки підстав для визнання такої комісії незаконною або такою, що не підлягає стягненню, судом не встановлено.

Оцінюючи зазначені доводи, суд виходить із того, що відповідачем не подано доказів визнання умов кредитного договору недійсними або нікчемними в установленому законом порядку, а також доказів, які б свідчили про незаконність нарахування процентів у межах дії кредитного договору.

Таким чином, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 49 175,16 грн., з яких: 11 532,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 35 287,16 грн. - прострочена заборгованість за відсотками; 2356,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Позивач повідомив про наявність судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору підтверджуються копією платіжної інструкції від 18 грудня 2025 року №42022 на суму 2422,40 грн. (а.с. 5).

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають задоволенню, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь у розмірі 2422,40 грн.

Вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями ст. 137 ЦПК України.

До матеріалів справи позивачем долучено договір про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року №0107, акт наданих послуг №Д/11380 від 11 грудня 2025 року, детальний опис наданих послуг до акту №Д/11380 за договором про надання правової (правничої) допомоги від 11 грудня 2025 року, на підставі яких позивач просить стягнути з відповідача 8000 грн витрат на професійну правову допомогу.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Разом з тим, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Відтак, оцінивши у сукупності усі докази, суд дійшов висновку відшкодувати позивачу витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, НОМЕР_3 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, заборгованість за кредитним договором від 14 квітня 2023 року №7361557 в розмірі 49 175 (сорок дев`ять тисяч сто сімдесят п`ять) гривень 16 копійок, судові витрати в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. А. Городівський