Рішення № 137479918, 17.06.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/4569/25

Провадження № 2/539/1063/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання - Берко О. С.,

розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні у місті Лубнах Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 22 вересня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 8411159, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 5 000 грн та зобов`язався повернути кошти кредитору, проте свої зобов`язання належним чином не виконав, кредит не повернув.

Кредитний договір укладено в електронній формі. Кредитні кошти надано позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед кредитором у розмірі 20 700 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 5 000 грн, заборгованості за відсотками - 14 750 грн, заборгованості за комісією - 950 грн.

27 грудня 2022 року ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 за кредитним договором від 22 вересня 2022 року № 8411159. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за кредитним договором від 22 вересня 2022 року № 8411159 у розмірі 20 700 грн. Відповідачу 12 серпня 2025 року направлено досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, проте вона залишена без належного реагування.

На підставі викладеного ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 22 вересня 2022 року № 8411159 у розмірі 20 700 грн, судовий збір - 2 422,4 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 8 000 грн.

У поданій до суду заяві ОСОБА_1 вказував, що є військовослужбовцем Збройних Сил України. Просив не зупиняти провадження у справі, а продовжити розгляд і при ухваленні рішення врахувати, що він є військовослужбовцем. Просив перерахувати відсотки за кредитом відповідно до законодавства.

Рух справи

25 листопада 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 27 січня 2026 року справу № 541/4569/25 направлено до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 лютого 2026 року справу № 541/4569/25 передано судді Пилипчуку М. М.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 01 квітня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у судові засідання не з`явилося, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялося належним чином. Позивач у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні за відсутності представника позивача, вказував, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

У судове засідання 01 квітня 2026 року відповідач не з`явився, тому розгляд справи відкладено на 27 квітня 2026 року.

ОСОБА_2 (дружина відповідача) подала до суду заяву про приєднання до матеріалів справи довідки щодо проходження ОСОБА_1 військової служби.

Суд 06 квітня 2026 року звернувся з відповідними запитами щодо надання інформації про перебування відповідача на військовій службі.

Судове засідання 27 квітня 2026 року відкладено на 26 травня 2026 року для з`ясування обставин щодо можливого перебування відповідача на військовій службі.

23 квітня 2026 року до суду надійшла інформація від т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 про те, що ОСОБА_1 дійсно проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 .

06 травня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій останній вказував, що є військовослужбовцем Збройних Сил України. Просив не зупиняти провадження у справі, а продовжити розгляд і при ухваленні рішення просив врахувати, що відповідач є військовослужбовцем. Просив перерахувати відсотки за кредитом відповідно до законодавства.

У зв`язку із замінуванням приміщення суду судове засідання 26 травня 2026 року відкладено на 17 червня 2026 року.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що 20 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Мілоан» з анкетою-заявою на отримання кредиту № 8411159 у розмірі 5 000 грн, строк кредиту - 14 днів з 22 вересня 2022 року, дата повернення - 06 жовтня 2022 року, сума до повернення - 7 350 грн, комісія за надання кредиту - 950 грн (нараховується одноразово за ставкою 19 % від суми кредиту), проценти за користування кредитом - 1 400 грн (нараховуються за ставкою 2,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом). У вказаній анкеті-заяві вказано прізвище, ім`я та по батькові позичальника, його РНОКПП, серію та номер паспорта, дата народження, стать, вік, номер мобільного телефону, адресу місця реєстрації та проживання, розмір щомісячного доходу.

Відповідач підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування у паспорті споживчого кредиту № 8411159, а саме: найменування кредитора - ТОВ «Мілоан», його місцезнаходження, серію та номер ліцензії останнього, контактну інформацію, тип кредиту, суму/ліміт кредиту, строк кредитування, мету отримання кредиту, спосіб та строк надання кредиту безготівково на рахунок з використанням картки, процентну ставку, тип процентної ставки, розмір комісії, загальні витрати за кредитом, орієнтовану загальну вартість кредиту, реальну процентну ставку.

ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 22 вересня 2022 року уклали договір про споживчий кредит № 8411159, який підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором R47580, номер телефону, на який було відправлено одноразовий ідентифікатор +380954512942.

Відповідно до умов договору про споживчий кредит: сума кредиту становить 5 000 грн (пункт 1.2 договору про споживчий кредит); кредит надається на 104 дні з 22 вересня 2022 року і складається з пільгового та поточного періодів (пункт 1.3 договору про споживчий кредит); пільговий період складає 14 днів, що настав з дати видачі кредиту та завершується 06 жовтня 2022 року, поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 04 січня 2023 року (дата остаточного погашення заборгованості) (пункт 1.3.1-1.3.2).

Позичальник має повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 06 жовтня 2022 року, не пізніше 04 січня 2023 року (пункт 1.4 договору про споживчий кредит).

Згідно з пунктом 1.5 договору про споживчий кредит загальні витрати позичальника за пільговий період складають 2 350 грн у грошовому виразі та 2 302,412 % річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 15 850 грн в грошовому виразі та 1 113 % річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування).

Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 7 350 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 20 850 грн. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості згідно пункту 1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Комісія за надання кредиту: 950 грн, яка нараховується за ставкою 19 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (пункт 1.5.1 договору про споживчий кредит).

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 400 грн, які нараховуються за ставкою 2,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (пункт 1.5.2 договору про споживчий кредит).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 13 500 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (пункт 1.5.3 договору про споживчий кредит).

Пунктом 1.6 договору про споживчий кредит визначено, що тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені пунктами 2.2, 2.3 цього договору.

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_2 (пункт 2.1 договору про споживчий кредит).

Згідно з пунктом 2.2.1 договору про споживчий кредит позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в пунктах 1.5.1-1.5.3 договору, в один з термінів (дат) вказаних в пункті 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в пункті 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною пунктом 1.5.2, в сумі та на умовах визначених пунктом 2.3 договору.

Пунктом 3.1 договору про споживчий кредит визначено, що кредитодавець зобов`язаний: на умовах, передбачених пунктом 2.1 цього договору, в сумі, що передбачена пунктом 1.2 цього договору, надати позичальнику кредит в порядку, визначеному в цьому договорі (пункт 3.1.1 договору про споживчий кредит).

Згідно з пунктом 3.3 договору про споживчий кредит позичальник зобов`язаний: повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені пунктами 1.1-1.5 та пунктом 2.4 цього договору (пункт 3.3.2 договору про споживчий кредит).

У платіжному дорученні від 22 вересня 2022 року № 83176596 платником зазначено ТОВ «Мілоан», отримувачем ОСОБА_1 , сума платежу 5 000 грн, призначення: кошти згідно з договором № 8411159.

Відповідно до договору відступлення права вимоги від 27 грудня 2022 року № 87-МЛ ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.

ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 27 грудня 2022 року підписали акт приймання-передачі реєстру боржників до договору відступлення права вимоги від 27 грудня 2022 року № 87-МЛ.

Крім цього, відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог 87-МЛ від 27 грудня 2022 року вказано відповідача ОСОБА_1 , його РНОКПП НОМЕР_3 , номер та дату договору 8411159 від 22 вересня 2022 року, загальну суму заборгованості 19 500 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 550 грн - заборгованість по відсотках, 950 грн - заборгованість за комісією.

У відомості про щоденні нарахування та погашення, наданій ТОВ «Мілоан» за кредитним договором № 8411159, зазначено, що ОСОБА_1 станом на 27 грудня 2022 року має заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яка становить 19 500 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 550 грн - заборгованість по відсотках, 950 грн - заборгованість за комісією.

У довідці військової частини НОМЕР_1 від 13 квітня 2026 року № 1215 вказано, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією в указаній військовій частині.

Згідно з повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 29 серпня 2024 року був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період до військової частини НОМЕР_1 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Зібраними у справі доказами підтверджено, що договір про споживчий кредит, за яким позивач заявив вимоги у цій справі, укладено сторонами цього правочину в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Крім того, до укладення договору про споживчий кредит відповідач підписав анкету-заяву на кредит № 8411159.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не ним, матеріали справи не містять.

Верховний Суд у постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 погодився з тим, що «без введення позичальником відповідних даних, здійснення його верифікації, передання ним та отримання товариством персональних даних від позивача з метою укладення договору, таке укладення кредитного договору є неможливим. А в матеріалах справи відсутні докази протиправності дій третіх осіб стосовно позивача, які стосуються підписання кредитного договору».

Зібраними у справі доказами підтверджено, що кредитний договір укладено з дотриманням вимог закону.

Встановлено, що договір про споживчий кредит, графік платежів та паспорт споживчого кредиту, які підписані відповідачем, містять інформацію щодо кредитування, зокрема, суму кредиту, загальний строк кредитування, розмір пільгового та поточного періоду, комісію за надання кредиту, процентні ставки.

Дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про доведеність позивачем як факту укладання договору кредиту, так і отримання позичальником грошових коштів на погоджених ним умовах та невиконання останнім свого обов`язку по своєчасному поверненню отриманих кредитних коштів.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим презумпцію правомірності укладеного кредитного договору під час розгляду справи відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач у встановленому законом порядку набув право грошової вимоги за договором.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач уклав кредитний договір, фактично отримані кредитні грошові кошти в добровільному порядку на користь позивача не повернув, тому ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення заборгованості.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що спростовують факт укладення договору. Водночас відповідача не заперечував щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів за цим правочином, а заперечував розмір заборгованості за відсотками та комісією.

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору № 8411159, яка надана позивачем і нарахування по якій проведено ТОВ «Мілоан», заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 20 700 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 5 000 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 14 750 грн, прострочена заборгованість по комісії - 950 грн.

Проте, з таким розрахунком суд не погоджується з наступних підстав.

Згідно з частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

У подальшому до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було внесено зміни.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час вирішення справи судом першої інстанції) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У справі, яка розглядається, судом встановлено, що за змістом довідки військової частини НОМЕР_1 від 13 квітня 2026 року № 1215, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі, має статус військовослужбовця Збройних Сил України та на нього поширюються пільги, передбачені частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, на час вирішення заявлених у справі вимог відповідач має статус військовослужбовця Збройних Сил України, призваного на військову службу під час мобілізації на особливий період з 29 серпня 2024 року, та на нього поширюються пільги, передбачені частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто проценти за користування кредитом такій особі за час її призову не нараховуються.

Водночас суд зважає на те, що нарахування процентів за договором про споживчий кредит № 8411159 від 22 вересня 2022 року здійснювалося за погоджений сторонами строк кредитування, який сплив 04 січня 2023 року, тобто до призову відповідача на військову службу під час мобілізації (29 серпня 2024 року). За таких обставин пільга, передбачена частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», безпосередньо не охоплює період, за який нараховані заявлені до стягнення проценти.

Разом з тим суд не може погодитися з визначеним позивачем розміром процентів за користування кредитом з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на час укладення договору) несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Вимога про нарахування та сплату процентів, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності та розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми процентів спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюються на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Верховний Суд у постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих процентів.

Заявлені позивачем до стягнення проценти за користування кредитом у розмірі 14 750 грн майже втричі перевищують суму наданого кредиту (5 000 грн) за 104 дні кредитування, що є непропорційно великою сумою у розумінні пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». За таких обставин, керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за необхідне зменшити розмір процентів за користування кредитом, що підлягають стягненню з відповідача, до 2 500 грн, тобто до розміру, що не перевищує п`ятдесяти відсотків суми кредиту.

Заборгованість за комісією за надання кредиту у розмірі 950 грн є обґрунтованою, відповідає умовам пункту 1.5.1 договору про споживчий кредит та Закону України «Про споживче кредитування», тому підлягає стягненню з відповідача.

Встановлені судом обставини є підставою для зменшення заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

Отже, заборгованість за договором про споживчий кредит від 22 вересня 2022 року № 8411159, що підлягає стягненню з відповідача, становить 8 450 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 000 грн, проценти за користування кредитом - 2 500 грн, комісія за надання кредиту - 950 грн.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про споживчий кредит порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні.

Щодо судових витрат

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, суд відповідно до статті 141 ЦПК України, стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог 988,83 грн (2 422,40 грн ? 40,82 %).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд враховує, що факт надання позивачу професійної правничої допомоги підтверджується матеріалами справи. До ухвалення судового рішення на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу стороною позивача надано договір про надання правничої допомоги від 01 липня 2025 року № 0107, акт наданих послуг № Д/3404 від 20 серпня 2025 року.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 11 жовтня 2024 року у справі № 717/1699/22).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи, враховуючи пропорційність задоволення позовних вимог (8 000 грн ? 40,82 % = 3 265,60 грн), характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, її складності та значимості дій адвоката у справі, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру до 1 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 22 вересня 2022 року № 8411159 у розмірі 8 450 (вісім тисяч чотириста п`ятдесят) гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 988,83 грн (дев`ятсот вісімдесят вісім гривень 83 копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус № 28; ЄДРПОУ - 35234236).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ).

Суддя М. М. Пилипчук