Рішення № 137479903, 17.06.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/1015/26

Провадження № 2/539/1176/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши в приміщенні суду у місті Лубнах Полтавської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 03 червня 2024 року ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» і ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 15968086 на суму 4 000 грн. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідно до законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника. Відповідач зі свого боку умов кредитного договору не виконав, фактично отримані кредитні кошти не повернув.

Відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку загальна сума заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором становить 27 180 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4 000 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 21 180 грн, прострочена заборгованість за штрафами - 2 000 грн.

Позивач також вказував, що поніс витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу - 8 000 грн.

На підставі викладеного ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 03 червня 2024 року № 15968086 у розмірі 27 180 грн, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір - 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 8 000 грн.

У поданому до суду відзиві представник відповідача адвокат Садовий В. В. просив частково задовольнити позов, стягнувши на користь позивача суму отриманого кредиту - 4 000 грн, та відмовити у задоволенні позову в іншій частині, а судові витрати розподілити пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відзив мотивований тим, що 04 червня 2024 року ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації, а тому згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільнений від сплати процентів за користування кредитом і штрафних санкцій. Вартість підготовки і подачі позову у справі представник відповідача вважав завищеною.

Рух справи

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 березня 2026 року справу № 539/1015/26 передано судді Пилипчуку М. М.

На виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) суд направив запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо відомостей про місце проживання (перебування) відповідача.

Згідно з відповіддю Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, яка надійшла на адресу суду, ОСОБА_1 знятий з реєстрації за місцем проживання 20 липня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 . Така ж інформація міститься й у витязі з Єдиного державного демографічного реєстру.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 23 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 21 квітня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.

У зв`язку з неявкою відповідача 21 квітня 2026 року судове засідання відкладено на 21 травня 2026 року. 21 травня 2026 року задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, відкладено судове засідання на 17 червня 2026 року.

15 червня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.

У судове засідання 17 червня 2026 року учасники судового процесу не з`явилися. Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив проводити судовий розгляд за відсутності позивача та його представника.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що 03 червня 2024 року ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» і ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 15968086 (індивідуальна частина), який підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до пункту 1.2 договору від 03 червня 2024 року № 15968086 сума (загальний розмір) кредиту становить 4 000 грн у валюті - українська гривня. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника (пункт 1.1 договору).

Згідно з пунктом 1.3 договору від 03 червня 2024 року № 15968086 кредит надається з 03 червня 2024 року загальним строком на 360 днів за умови виконання позичальником графіку платежів. Остаточний термін (дата) повернення кредиту і сплати процентів за користування кредитом (за умови дотримання графіку платежів) - 29 травня 2025 року (пункт 1.4 договору).

Відповідно до пунктів 1.5.1, 2.2.3 договору від 03 червня 2024 року № 15968086 пільгова процентна ставка становить 1,2 % за один день користування кредитом та застосовується протягом пільгового періоду тривалістю 30 календарних днів (з 03 червня 2024 року до 03 липня 2024 року). Згідно з пунктами 1.6, 2.2.3 договору стандартна (базова) процентна ставка становить 1,5 % за один день користування кредитом та застосовується протягом стандартного періоду тривалістю 330 календарних днів (з 04 липня 2024 року по 29 травня 2025 року). Тип процентної ставки за договором - фіксована (пункт 1.5 договору). Комісія за надання кредиту становить 0,00 грн (пункт 1.5.2 договору).

Згідно з пунктом 2.2.2 договору від 03 червня 2024 року № 15968086 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за день користування; базою для нарахування процентів є 4 000 грн.

Відповідно до пунктів 4.6, 4.6.1 договору від 03 червня 2024 року № 15968086 у разі прострочення строку повернення кредиту на 1 календарний день позичальник зобов`язується сплатити штраф у розмірі 10 % від суми отриманого кредиту, а у разі прострочення на 10 календарних днів - штраф у розмірі 40 % від суми отриманого кредиту.

Згідно з пунктом 2.1 договору від 03 червня 2024 року № 15968086 кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на банківську платіжну картку (особистий рахунок) позичальника. Відповідно до розділу 12 договору реквізити платіжної карти позичальника: НОМЕР_1 .

Відповідно до пунктів 6.2, 6.4, 6.5 договору від 03 червня 2024 року № 15968086 договір укладено в електронній формі шляхом застосування позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом договору, підписаного власноручним підписом позичальника, та прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. За змістом розділу 12 договору відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором 03 червня 2024 року о 00:05:58.

Згідно з пунктом 7.1 договору від 03 червня 2024 року № 15968086 договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін - з моменту отримання кредиту, і діє до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку загальна сума заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором становить 27 180 грн, з яких: заборгованість за сумою кредиту - 4 000 грн, заборгованість за відсотками - 21 180 грн, заборгованість за штрафами - 2 000 грн.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 155 ОСОБА_1 призвано на військову службу до Збройних Сил України з 04 червня 2024 року з числа резервістів, військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до мобілізаційного плану та відкладено в розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 .

За змістом довідок військової частини НОМЕР_3 від 10 грудня 2024 року та від 24 квітня 2026 року ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації в указаній військовій частині з 15 серпня 2024 року. Вказані відомості також підтверджуються копією військового квитка на відповідача.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою, зокрема, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до частини третьої статті 11 та статті 12 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною, а моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що відповідач та позивач уклали договір про споживчий кредит № 15968086, за яким позивач заявив вимоги у цій справі. Договір підписаний відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором (розділ 12, пункти 6.2, 6.4, 6.5 договору) та містить усі істотні умови кредитування, зокрема суму кредиту (пункт 1.2), строк кредитування (пункт 1.3), розмір процентної ставки (пункти 1.5.1, 1.6) та порядок повернення кредиту і сплати процентів (розділ 2 договору).

Зібраними у справі доказами підтверджено, що відповідач уклав договір, фактично отримані кредитні грошові кошти у добровільному порядку в повному обсязі не повернув, тому ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення заборгованості за вказаним договором.

Водночас суд не може погодитися з визначеним позивачем розміром заборгованості з огляду на таке.

Згідно з пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Згідно з пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час вирішення справи судом першої інстанції) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Згідно з положеннями Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Верховний Суд у постанові від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 виклав висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У цій постанові Верховний Суд зазначив, що такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 426/4264/19.

У справі, яка розглядається, судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04 червня 2024 року призваний на військову службу за призовом під час мобілізації та з 15 серпня 2024 року проходить таку службу у військовій частині НОМЕР_3 , що підтверджується витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 155, довідками військової частини НОМЕР_3 від 10 грудня 2024 року та від 24 квітня 2026 року, а також копією військового квитка. Отже, на нього поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За змістом наведеної норми на період проходження відповідачем військової служби за призовом під час мобілізації проценти за користування кредитом та штрафні санкції (штрафи), передбачені пунктами 4.6, 4.6.1 договору від 03 червня 2024 року № 15968086, не нараховуються.

При цьому суд враховує, що згідно з пунктом 2.2.2 договору від 03 червня 2024 року № 15968086 нарахування процентів за користування кредитом здійснюється не з дня надання кредиту, а з дати, наступної за днем надання кредиту. Оскільки кредит надано 03 червня 2024 року, першим днем, за який за умовами договору взагалі можливе нарахування процентів, є 04 червня 2024 року. Водночас саме з 04 червня 2024 року відповідача призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, а отже саме з цієї дати на нього поширюється звільнення від нарахування процентів за користування кредитом, передбачене частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Закон не пов`язує початок дії цієї пільги з наступним днем після призову, а поширює її на весь час призову, який розпочався 04 червня 2024 року. У зв`язку з чим проценти за користування кредитом стягненню не підлягають у повному обсязі. Наведене узгоджується і з позицією відповідача, який у відзиві визнав позовні вимоги лише в частині отриманої суми кредиту - 4 000 грн.

Таким чином, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у розмірі 21 180 грн та штрафних санкцій (штрафів) у розмірі 2 000 грн.

Отже, заборгованість відповідача за договором від 03 червня 2024 року № 15968086, що підлягає стягненню, складає 4 000 грн - заборгованість за сумою кредиту (тілом кредиту).

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» підлягають задоволенню частково.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні.

Щодо розподілу судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 391,90 грн (2 662,40 грн (сплачена позивачем сума судового збору) ? 14,72 % (розмір задоволених позовних вимог)).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Представник відповідача у поданому до суду відзиві заявив про зменшення витрат на правничу допомогу, вважаючи їх завищеними та такими, що не відповідають складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт та часу, витраченому на надання послуг.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи, надав оцінку наданих на підтвердження понесених таких витрат доказів у їх сукупності, характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин цієї справи, її складності та значимості дій адвоката у справі, розміру задоволених позовних вимог, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру до 1 000 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 03 червня 2024 року № 15968086 у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» судовий збір у розмірі 391 (триста дев`яносто одна) гривня 90 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» (місцезнаходження: місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус № 28; ЄРПОУ - 43561909).

Відповідач: ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_4 ).

Суддя М. М. Пилипчук