Ухвала суду № 137479810, 17.06.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/1826/26

Провадження № 2-с/553/56/2026

У Х В А Л А

Іменем України

17.06.2026м. Полтава

Суддя Подільського районного суду м. Полтави Ткачук Ю.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -

В С Т А Н О В И В:

16.06.2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 08.06.2026 року Подільським районним судом міста Полтави по справі № 553/1826/26 за заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про видачу судового наказу про стягнення в солідарному порядку з боржників заборгованості за надані комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.12.2024 року по 01.04.2026 року, з врахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 29648,96 грн та судового збору по 83,20 грн з кожного.

Дослідивши матеріали справи та заяви про скасування судового наказу, приходжу до висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає поверненню без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч. 5 ст.170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання заяви про скасування судового наказу, згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 166,40 грн.

З матеріалів заяви та доданих до неї документів вбачається, що до заяви про скасування судового наказу не додано копію квитанції про сплату судового збору, натомість заявником до заяви додано копію посвідчення учасника бойових дій.

У п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені устатті 12 цього Закону.

Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст.12, 22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року здійснено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав як учасників бойових дій.

Отже, суд, статус заявника - учасника бойових дій, як підставу про звільнення від сплати судового збору, не може прийняти до уваги, оскільки дана заява про скасування судового наказу по справі про стягнення заборгованості за комунальні послуги не відноситься до спорів, що порушують права учасника бойових дій, його соціальних прав як учасника бойових дій.

З урахуванням вище викладеного, вважаю, що вказаний спір не стосується захисту права позивача як учасника бойових дій, а тому підстав для звільнення його від сплати судового збору не вбачається.

Згідно ч.6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Враховуючи, що заява про скасування судового наказу не відповідає вимогам ст. 170 ЦПК України, приходжу до висновку про необхідність її повернення без розгляду.

Керуючись ст. ст. 170, 171 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу повернути без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Подільського районного суду міста Полтави Ю. А. Ткачук