Ухвала суду № 137479274, 17.06.2026, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/746/26

Провадження № 2/378/608/26

УХВАЛА

17 червня 2026 року селище Ставище

Суддя Ставищенського районного суду Київської області Скороход Т. Н., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаною позовною заявою звернувся громадянин Італійської Республіки ОСОБА_1 , просить суд шлюб між ним та громадянкою Королівства ОСОБА_3 , зареєстрований 13 серпня 2020 року у Оболонському районному у м. Києві відділі ДРАЦС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 935, розірвати.

Згідно ч. 1 ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Як вбачається із позовної заяви останнім відомим місцем проживання відповідачки позивачем зазначено АДРЕСА_1 .

Проте, відповідно до повідомлення Ставищенської селищної ради, як органу реєстрації місця проживання фізичних осіб від 09.06.2026 № 03-06/1392, будь-які дані, що стосуються ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у Реєстрі територіальної громади органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи відсутні.

Крім того, відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 13.05.2026 № 2731846, відомості про ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» відсутні.

За змістом статті 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі-Закону № 1871-IX) декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, серед іншого, з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою.

Пунктом 58-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання» від 25 квітня 2018 року № 322 передбачено, що іноземець або особа без громадянства, які отримали посвідку вперше чи мають посвідку, зобов`язані здійснити декларування/реєстрацію свого місця проживання в порядку, встановленому Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Відповідно до частин 1, 5, 6статті 5 Закону № 1871-IX, громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Іноземець, особа без громадянства зобов`язані задекларувати або зареєструвати своє місце проживання та місце проживання дітей віком до 14 років (у тому числі новонароджених дітей), батьками або іншими законними представниками яких вони є, протягом 30 календарних днів з дня отримання посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, або після зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання.

Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.

Разом з цим, суд звертає увагу позивача, що порядок розірвання шлюбу, укладеного між іноземцями, має ряд особливостей. Основним у цьому питанні є визначення закону, відповідно до якого буде проводитися розірвання шлюбу.

Згідно ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право», припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а при його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання (за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі). При відсутності спільного місця проживання - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, позов про розірвання шлюбу з особою, яка не має в Україні місця проживання або місце проживання якої невідоме, може пред`являтися за місцем знаходження майна відповідача, або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а у випадку, коли з позивачем проживають його малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача - за місцем проживання позивача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за місцем проживання будь-кого з них.

Приписами ст. 497 ЦПК України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у ст.77 цього Закону (виключна підсудність, яка на спори про розірвання шлюбу не розповсюджується).

Будь-яких доказів спільного проживання сторін на території України, наявності або відсутності угоди, згідно якої сторони передбачили підсудність справи про розірвання шлюбу судам України або іноземним судам, наявності у відповідача майна на території України, належне зазначення останнього місця проживання відповідача, позивачем не надано. Надана позивачем копія довідки про реєстрацію місця проживання особи від 17.09.2020 підтверджує факт реєстрації відповідача станом на 2020 рік, проте відповідно до повідомлення Ставищенської селищної ради, як органу реєстрації місця проживання фізичних осіб від 09.06.2026 № 03-06/1392, будь-які дані, що стосуються ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , у Реєстрі територіальної громади органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи відсутні.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.499 ЦПК України судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

В силу ст.190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Оскільки відповідачка іноземка, тому, відповідно до ст.498 ЦПК України, суд України повинен звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

В силу ст.79 Закону України "Про нотаріат" нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Крім того, в разі перебування відповідачки ОСОБА_2 , за межами України, позивачу слід надати в двох екземплярах належним чином засвідчений переклад позовної заяви та усіх додатків до неї на офіційну мову запитуваної держави, громадянином якої є відповідачка для вручення їх відповідачці з вказівкою її місця реєстрації у Королівстві Таїланд.

Статтею 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Згідно п. 2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та ДСА України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи.

З огляду на викладене, вважаю, що позовна заява не є належним чином оформленою та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час подачі заяви.

Таким чином, позивачу потрібно надати: дані про останнє відоме та зареєстроване місце проживання відповідачка на даний час; докази спільного проживання сторін на території України, наявності або відсутності угоди, згідно якої сторони передбачили підсудність справи про розірвання шлюбу, наявності у відповідачка майна на території України; оформити позовну заяву і документи, що додаються до неї, у відповідності до вимог п. 2.3 розділу 2 вказаної вище Інструкції та надати суду належним чином завірений переклад на мову запитуваної держави.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 року у справі "Пелевін проти України" (Заява № 24402/02), від 30.05.2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України"(Заява № 18389/03) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Крім того, відповідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України „Про судовий збір суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

До позовної заяви додана квитанція ID: 1045-2979-7416-8192 від 23 березня 2026 року, про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн., який згідно повідомлення керівника апарату Ставищенського районного суду Кондренко О. від 05.06.2026 та виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 24.03.2026 приєднаний до цивільної справи ЄУН 378/382/26, провадження № 2/378/419/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час подачі позовної заяви до суду становило 1331,20 грн.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК уКиїв.обл/Ставищен.сел/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA728999980313181206000010848, Код класифікації доходів бюджету 22030101. В графі „призначення платежу має бути зазначено, *;101;__( реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ставищенський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).

Таким чином, позивачем не надано суду належний доказ про сплату судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України в розмірі 1331,20 грн., оскільки по вказаній справі до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір не зарахований.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 вищевказаної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи‚ що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених 175, 177 ЦПК України, вважаю за необхідне залишити її без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ч. 1, ч. 2 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки поданої позовної заяви в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Т. Н. Скороход