Ухвала суду № 137478553, 17.06.2026, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/451/26

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

селище Романів 17 червня 2026 року

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Чуднівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , провівши підготовче судове засідання в кримінальному провадженні № 12026060630000079 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 Кримінального кодексу України (далі КК України), -

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2026 року, відповідно до здійсненого автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України, передані судді, визначеному автоматизованою системою документообігу суду.

Цей обвинувальний акт та додатки до нього складені відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України ( далі - КПК України).

Кримінальне провадження підлягає розгляду Романівським районним судом Житомирської області.

Підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту судом не встановлено.

Також судом встановлено, що 18 червня 2026 року спливає строк застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з чим прокурор заявила клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконний вплив на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується).

В судовому засіданні прокурор просить задовольнити клопотання.

Захисник та потерпілий при розгляді даного клопотання поклалися на розсуд суду.

Обвинувачений заперечив щодо продовження застосування запобіжного заходу відносно нього у вигляді тримання під вартою і просить обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту..

Дослідивши клопотання прокурора, заслухавши пояснення учасників провадження, встановивши наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та оцінивши в сукупності обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу відповідно до статті 178 КПК України, суд прийшов до переконання про обґрунтованість клопотання прокурора та необхідність продовження щодо обвинуваченого виняткового запобіжного заходу тримання під вартою.

Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом частини 3 статті 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно ухвали слідчого судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 21 квітня 2026 року, застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та визначено строк дії ухвали - до 18 червня 2026 року (включно).

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 21 травня 2026 року ухвалу слідчого судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 21 квітня 2026 року скасовано та постановлено нову ухвалу, згідно якої застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави в розмірі 99840,00 грн та визначено строк дії ухвали - до 18 червня 2026 року (включно). Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 09 червня 2026 року виправлено описку, допущену в ухвалі Житомирського апеляційного суду від 21 травня 2026 року у справі № 294/696/26, а саме в резолютивній частині ухвали « ОСОБА_4 » в усіх відмінках замінити словами « ОСОБА_4 » у відповідних відмінках.Вважати правильним по батькові підозрюваного « ОСОБА_7 »

Окрім цього встановлено, що ОСОБА_4 є раніше не судимою особою, обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, що повністю узгоджується із санкцією частини четвертої статті 186 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Прокурором доведено наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує йому у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження до покарання у виді позбавлення волі, суддя вважає, що ризик переховування від суду є достатньо високим.

Суд вважає обґрунтованими твердження у клопотанні про те, що обвинувачений ОСОБА_4 може впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом умовлянь змінити показання чи погроз з цією метою.

Стороною обвинувачення доведено також і існування ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. Наявність цього ризику підтверджується тією обставиною, що до вчинення діянь, які інкримінуються йому стороною обвинувачення, він раніше вчиняв кримінальні правопорушення, так як шість обвинувальних актів в окремих кримінальних провадженнях знаходяться на розгляді в судах, шо в своїй сукупності вказує на схильність обвинуваченого до протиправної поведінки з корисливих мотивів.

Разом із тим існування ризиків, передбачених пунктами 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , стороною обвинувачення не доведено

При розгляді клопотання враховуються обставини, визначені в статті 178 КПК України, наслідки кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, соціальні зв`язки обвинуваченого, вік (є особою працездатного віку).

На переконання суду, прокурор у судовому засіданні довів, що ризики, які були встановлені при обранні запобіжного заходу, не зменшилися і вони виправдовують тримання особи під вартою, тому, з метою нівелювання таких ризиків, продовження застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Обставин, передбачених частиною 2 статті 183 КПК України, які є перешкодою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 182 частиною 4 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частина 5 цієї ж статті передбачає, що відносно особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, суд вважає за необхідне визначити розмір застави - тридцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка може бути внесена до часу закінчення дії цієї ухвали, суд покладає на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 8 частини 5 статті 194 КПК України.

Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись статтями 314, 331, 334, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Призначити судовий розгляд в кримінальному провадженні №12026060630000079 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Романівського районного суду Житомирської області на 23 червня 2026 року на 12 годину 30 хвилин.

Викликати в судове засідання обвинуваченого, захисника, потерпілого та прокурора.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою по 15 серпня 2026 року включно.

Визначити розмір застави у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ - 26278626, банк отримувача - ДКС України, м. Київ, розрахунковий рахунок UA758201720355229001500000277, призначення платежу - внесення застави за ОСОБА_4 на виконання ухвали Романівського районного суду Житомирської області від 17 червня 2026 року (справа № 290/451/26).

Покласти на ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи перебування, місця несення служби чи роботи;

4) утриматись від спілкування із потерпілим і свідками у даному кримінальному провадженні, не інакше як в присутності судді;

5) у разі наявності, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон чи інші документи, що надають право виїзду за кордон.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 15 серпня 2026 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до державної установи «Житомирська установа виконання покарань № 8».

Ухвала в частині продовження строку тримання обвинуваченого під вартою може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1