Ухвала суду № 137478538, 17.06.2026, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/869/26

Провадження № 6/288/52/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Поліщука Р. М.,

за участю секретаря судового засідання - Франчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович про заміну сторони виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 17.05.2021 року приватним нотаріусом Грисюк О.В., про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 525546702.

В поданій заяві заявник зазначає, що виконавчий напис у них відсутній, так як вони не мають процесуального статусу стягувача.

У поданій до суду заяві заявник просить замінити стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» у виконавчому проваджені з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Позика».

У судове засідання учасники справи не з`явилися, будучи повідомленими про дату, час та місце його проведення.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

У зв`язку з цим на підставі ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи без фіксування судового процесу.

Суд, розглянувши заяву з доданими матеріалами, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заява, про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Клименюка А.М. перебуває виконавче провадження № 65829818 відкрите на підставі виконавчого напису № 14178, вчиненого 17.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості у сумі 16961,20 гривень. /а.с. 16-17/

Як вбачається із наданих матеріалів справи, неодноразово укладались договори факторингу, востаннє 16.10.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Позика» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 16102025-01-ОФ. /а.с. 40-43/

За вказаними договорами було передано право вимоги, зокрема, і до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 525546701.

У заяві про заміну сторони виконавчого провадження заявником зазначено, що 16.06.2021 року приватний виконавець Клименюк А.М. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 65829818 з примусового виконання виконавчого напису № 14178 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості та плати за вчинення виконавчого напису. Станом на даний час виконавче провадження не завершене та перебуває на примусовому виконанні. Разом з тим, ТОВ «ФК «Позика» позбавлене можливості отримати копію виконавчого напису, оскільки не має процесуального статусу стягувача, до винесення судом ухвали про заміну первісного стягувача на його правонаступника.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка передбачена п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат».

Згідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22) зробила висновок, що оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 2-127/11 (провадження № 61-1648св17) заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону № 1404-VIIІ. До відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, яким у системному розумінні з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIIІ є виконавчий документ, виданий судом у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, ухвалених у цивільних справах, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів.

Згідно із ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами.

Із матеріалів, які наданні суду разом із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, вбачається невідповідність об`єкта відступлення: предметом виконавчого провадження № 65829818 є виконання виконавчого напису нотаріуса, який є самостійним виконавчим документом. Проте, згідно з умовами договору факторингу №161025-01-ОФ від 16.10.2025 року, заявник набув права вимоги лише за кредитним договором № 525546702 від 17.01.2020 року у сумі 16961,20 гривень сума виконавчого документа, 15761,20 гривень сума боргу, 5200,00 гривень прострочене тіло, 7086,56 гривень прострочені відсотки, 3474,64 гривень пеня, штрафи, 169,61 гривень сума фінансування. Матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало заявнику права саме за виконавчим написом № 14178, як за окремим об`єктом цивільних прав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Виходячи зі змісту ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони у справі іншою особою у зв`язку з вибуттям сторони з матеріального правовідношення.

Однак заявник ТОВ ФК «Позика» звертаючись до суду з вимогою про заміну сторони виконавчого провадження, не надає суду належним чином завірену копію Кредитного договору № 525546702 від 17.01.2020 року, на підставі якого можливо було б встановити, що дійсно між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виникли договірні зобов`язання.

Крім того, заявником не надано до матеріалів справи належним чином завірену копію виконавчого напису нотаріуса № 14178 від 17 травня 2021 року, з якої би суд міг пересвідчитись, що нотаріусом було вчинено нотаріальну дію, яка полягала в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Таким чином суд позбавлений можливості встановити, що примусове стягнення за виконавчим написом стосується заборгованості ОСОБА_1 саме за Кредитним договором № 525546702 від 17.01.2020 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , а не за будь-яким іншим договором.

Отже, заявником до матеріалів заяви не додано копію виконавчого напису № 14178, що унеможливлює встановлення судом тотожності прав, переданих за договором факторингу, та прав, що реалізуються у межах вказаного виконавчого провадження.

Заміна сторони виконавчого провадження є процесуальним наслідком передачі саме тих прав, які реалізуються у конкретному виконавчому провадженні. Оскільки заявником не доведено перехід прав саме за виконавчим написом № 14178, а надані докази стосуються лише прав за кредитним договором № 525546702 від 17.01.2020 року, суд вважає заяву необґрунтованою.

У даному випадку правосуб`єктність заявника як нового кредитора (стягувача) виникла на підставі договору факторингу № 161025-01-ОФ від 16.10.2025 року. При укладанні даного договору заявник, проявляючи обачність, з метою оцінки процесуальної ситуації та юридичної перспективи подальшого стягнення викупленого боргу, мало можливість з`ясувати обставини щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса, отримати від попереднього кредитора відповідні матеріали.

Тобто заявником не надано відповідних доказів існування виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» заборгованості, вчиненого саме за кредитним договором № 525546702 від 17.01.2020 року, адже у постанові про примусове виконання вказано лише реквізити виконавчого напису, а не кредитного договору, тоді як предметами договору факторингу були права вимоги по кредитному договору, а не виконавчий напис нотаріуса.

З аналізу ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України, висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22), правової позиції Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 2-127/11 (провадження № 61-1648св17) слідує, що заміна сторони виконавчого провадження, в даному випадку заміна стягувача на заявника, можлива лише в існуючому виконавчому провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Позика» про заміну сторони у виконавчому провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 83, 84, 258-261, 353, 354, 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук