Рішення № 137478471, 16.06.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/1992/26

провадження у справі № 2/0285/1703/26

16 червня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі: головуючої судді Сташків Т. Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т. М.,

сторони у справі: представник позивача Пуха Н. С., відповідач ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ :

02.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (далі ТОВ «ФК «Абекор») звернулися до суду із зазначеним позовом та просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1278231 від 17.12.2024 в розмірі 26 880,00 грн, 2 662,40 грн судового збору, 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 144,18 грн поштових витрат.

Стислий виклад позовної заяви

В обґрунтування позову зазначають, що 17.12.2024 між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 15 000,00 грн на строк 80 днів, тобто до 06.03.2025, зі сплатою відсотків у розмірі 0,99 % в день. Додатковою угодою від 20.01.2025 строк дії договору продовжено до 10.04.2025. Позивач належним чином виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах та в порядку, передбаченому кредитним договором. Оскільки відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 26 880,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 15 000,00 грн, проценти за користування кредитом в розмірі 11 880,00 грн. З метою захисту своїх майнових прав змушені звернутись до суду.

Заяви, клопотання учасників справи.

У позовній заяві представник позивача просив розгляд справи проводити без його присутності.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов, заперечень щодо розгляду справи в спрощеному провадженні не подавав.

Процесуальні дії у справі

06.04.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 06.04.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ КБ «Приватбанк» щодо банківського рахунку відповідача.

03.06.2026 надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що вона представляє інтереси відповідача лише з 03.06.2026, тому з метою підготовки відзиву та забезпечення права ОСОБА_1 на належну правову допомогу просила відкласти розгляд справи, призначений на 04.06.2026.

Клопотання задоволено, розгляд справи відкладено на 16.06.2026.

У судові засідання 13.05.2026, 04.06.2026, 16.06.2026 сторони не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Заяв, клопотань, відзиву, тощо до суду не надійшло.

Оскільки відповідач не повідомив про поважність причин повторної неявки в судове засідання та представник позивача в заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, постановив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 17.12.2024 між «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 у електронній формі укладено кредитний договір № 1278231, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 15 000,00 грн на строк 80 днів, тобто до 06.03.2025, зі сплатою відсотків за базовою відсотковою ставкою 0,99 % у день. Кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на картку НОМЕР_1 .

20.01.2025 між «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 у електронній формі укладено додаткову угоду до кредитного договору № 1278231, відповідно до умов якого сторони домовились про продовження строку кредиту на 80 днів, тобто до 10.04.2025, зі сплатою у межах нового строку кредиту відсотків за процентною ставкою 0,99 % у день, долучено графік повернення коштів та вартість кредиту для споживача.

Відповідно до повідомлення ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 23.03.2026 на виконання договору на переказ коштів, укладеного із ТОВ «ФК «Абекор» 28.12.2023, товариством успішно проведена операція щодо перерахування 17.12.2024 о 10:48 грошових коштів у розмірі 15 000,00 грн на картку із маскою НОМЕР_1 .

На виконання ухвали суду про витребування доказів надійшло повідомлення від АТ КБ «Приватбанк», що на ім`я відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком емітовано картку із номером НОМЕР_3 , зазначено фінансовий номер телефону. Долучено виписку із рахунку, де відображено надходження 15 000,00 грн 17.12.2024 (а. с. 22-23).

Відповідно до розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором № 1278231 становить 26 880,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 15 000,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 11 880,00 грн. Враховано сплату 20.01.2025 суми 5197,50 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Особливості укладення договорів у електронному вигляді визначені у Законі України «Про електронну комерцію».

Згідно із положеннями статей 1046-1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості у строк та в порядку, що встановлені договором. Також позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

При цьому, відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позивач має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки (Постанова ВП ВС від 28.03.2018 № 444/9519/12, Постанова ВС від 01.09.2022 № 225/3427/15-ц).

Відповідно до статтей 525-526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини. Кредитний договір № 1278231 від 17.12.2024 із додатковою угодою від 20.01.2025 укладені між позивачем та ОСОБА_1 у електронній формі відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони обумовили істотні умови договору як то розмір кредиту та суму відсотків, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору, тощо.

Факт отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 15 000,00 грн підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 23.03.2026 про перерахування коштів 17.12.2024 о 10:48 у розмірі 15 000,00 грн, а також повідомленням АТ КБ «Приватбанк» щодо руху коштів за банківською карткою відповідача на час укладення спірного кредиту.

На підтвердження розміру заборгованості за процентами позивачем надано розрахунок заборгованості, який відповідачем у порядку, визначеному ЦПК України, не спростований.

При перевірці правильності розрахунку суд звертає увагу на той факт, що відсотки нараховані позивачем відповідно до узгоджених умов договору за процентною ставкою 0,99 % у день, у межах строку кредитування (із урахуванням додаткової угоди від 20.01.2025), розмір денної процентної ставки відповідає вимогам щодо її максимального розміру, установленим Законом України «Про споживче кредитування», враховано сплату відповідачем 20.01.2025 суми 5197,50 грн.

Відтак позивачем доведено порушення його майнових прав відповідачем.

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому підлягають стягненню із відповідача на користь позивача 2662,40 грн судового збору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то суд виснує наступне.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: копії ордеру від 22.12.2025 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; копію договору про надання правової допомоги № 22122025 від 22.12.2025; акт прийому-передачі наданих робіт від 31.03.2026 із детальним описом наданих послуг та рахунок на оплату від 30.03.2026 на суму 10 000,00 грн.

Виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та зважаючи на фінансовий стан обох сторін, враховуючи, що справа є малозначною, розглянута судом у спрощеному позовному провадженні, без присутності учасників справи, кількість процесуальних документів, виготовлених представником при поданні позову, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку про доцільність і необхідність відшкодування вартості професійної правничої допомоги у розмірі 3500,00 грн.

Підстави для стягнення із відповідач на користь позивача 144,18 грн витрат за відправку документів відсутні, оскільки зазначені витрати не є судовими у розумінні ст. 133 ЦПК України.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» заборгованість за кредитним договором № 1278231 від 17.12.2024 у розмірі 26 880,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 15 000,00 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 11 880,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та 3500,00 грн правничої допомоги.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Звягельським міськрайонним судом Житомирської області за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту рішення 16 червня 2026 року.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 75, приміщення 601-А; код ЄДРПОУ 39287145);

відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Тетяна СТАШКІВ