Ухвала суду № 137478165, 16.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/13993/25

1-кп/295/54/26

УХВАЛА

16.06.2026 року м. Житомир

огунський районний суд міста Житомира у складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

захисників - ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

обвинувачених - ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Сої про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_11 , про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_12 та обвинуваченій ОСОБА_13 у кримінальному провадженні № 12024060000000373 про обвинувачення

ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України;

ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України;

ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України;

ОСОБА_13 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурором в судовому засіданні заявлені клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 , про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_12 , про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_13 .

Клопотання про продовження застосованих до обвинувачених запобіжних заходів у виді тримання під вартою - до обвинувачених ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , та у виді домашнього арешту у певний період доби до обвинуваченого ОСОБА_12 та обвинуваченої ОСОБА_13 , мотивовані тим, що ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 2 ст. 177 КПК продовжують існувати і не зменшились , судовий розгляд не розпочато, свідки не допитані.

Захисник ОСОБА_6 просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою його підзахисного ОСОБА_10 , зазначив, що прокурором не надано доказів на підтвердження існування ризиків, про існування яких він зазначає в клопотанні, просив змінити його підзахисному запобіжний захід на більш м`який цілодобовий домашній арешт, або зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав думку свого захисника.

Захисник ОСОБА_7 просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою його підзахисного ОСОБА_11 та замінити його на домашній арешт, зазначив, що прокурором не надано жодного доказу на підтвердження існування ризиків, які він зазначає в клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_11 підтримав думку свого захисника.

Захисник ОСОБА_8 та його підзахисний ОСОБА_12 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби.

Захисник ОСОБА_9 та її підзахисна ОСОБА_13 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби.

Відповідно до ст. 331 УКПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або сторони захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання вчиненню дій, передбачених п.п. 1-5 частини 1 статті 177 КПК України. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені п.п. 1-12 статті 178 КПК України.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послався на існування ризиків переховування від суду; знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, інших обвинувачених; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується.

Щодо продовження строків дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 суд дійшов наступного.

Ризик втечі має оцінюватись судом у контексті чинників, пов`язаних з тяжкістю злочинів та розміром покарання, яке загрожує у разі засудження за їх вчинення, особою обвинуваченого, місцем проживання, родом його занять, майновим станом і сімейними зв`язками.

ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких та особливо тяжких злочинів.

На переконання суду, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Наявність у ОСОБА_10 постійного місця проживання та дружини мале місце під час обрання запобіжного заходу, було враховано та не є новою обставиною, яка б нівелювали ризик переховування від суду.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_10 , на переконання суду існує реальна можливість безпосереднього впливу ОСОБА_10 на свідків та інших обвинувачених з метою схилити їх до зміни показань чи відмови від дачі показань.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, то суд вважає, що цей ризик є наявним, оскільки раніше ОСОБА_10 було засуджено за вчинення кримінального правопорушення і звільнено від відбування покарання з випробуванням, і новий злочин він вчинив під час звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження строку застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На переконання суду, жоден з більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні прокурора, а застосування до обвинуваченого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків. Тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Щодо продовження строків дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 суд дійшов наступного.

Ризик втечі має оцінюватись судом у контексті чинників, пов`язаних з тяжкістю злочинів та розміром покарання, яке загрожує у разі засудження за їх вчинення, особою обвинуваченого, місцем проживання, родом його занять, майновим станом і сімейними зв`язками.

ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких та особливо тяжкого злочину.

На переконання суду, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Наявність у ОСОБА_11 постійного місця проживання мале місце під час обрання запобіжного заходу, було враховано та не є новою обставиною, яка б нівелювали ризик переховування від суду.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, на переконання суду, існує реальна можливість безпосереднього впливу ОСОБА_11 на свідків та інших обвинувачених.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, то суд вважає, що цей ризик є наявним, враховуючи тривалість та кількість епізодів злочинної діяльності, яка інкрімінується обвинуваченому.

З встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження строку застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На переконання суду, жоден з більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.

Оцінивши наведені обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні прокурора, а застосування до обвинуваченого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків. Тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Щодо продовження строків дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_12 суд дійшов наступного.

Щодо ризику переховуватися від суду, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, на переконання суду, існує реальна можливість безпосереднього впливу ОСОБА_12 на свідків та інших обвинувачених з метою схилити їх до зміни показань чи відмови від дачі показань.

З встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі судового провадження продовження строку застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_12 у виді домашнього арешту у певний період доби є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Щодо продовження строків дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_13 суд дійшов наступного.

Щодо ризику переховуватися від суду, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінальних правопорушення.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, на переконання суду, існує реальна можливість безпосереднього впливу ОСОБА_13 на свідків та інших обвинувачених з метою схилити їх до зміни показань чи відмови від дачі показань.

З встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі судового провадження продовження строку застосування запобіжного заходу до обвинуваченої ОСОБА_13 у виді домашнього арешту у певний строк доби є об`єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181 - 184, 331, 369-372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 14 серпня 2026 року включно та визначити розмір застави в розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 665600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) гривень, яку має право внести обвинувачений або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) на депозитний рахунок Богунського районного суду міста Житомира (м. Житомира одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код 26278626, розрахунковий рахунок UA678201720355249002000000277, банк ДКС м. Київ).

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом на обвинуваченого ОСОБА_10 , у разі внесення застави визначити до 14 серпня 2026 року.

Клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_15 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 14 серпня 2026 року включно та визначити розмір застави в розмірі 125 (сто двадцять п`ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 416000 (чотириста шістнадцять тисяч) гривень, яку має право внести обвинувачений або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) на депозитний рахунок Богунського районного суду міста Житомира (м. Житомира одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код 26278626, розрахунковий рахунок UA678201720355249002000000277, банк ДКС м. Київ).

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом на ОСОБА_11 , у разі внесення застави визначити до 14 серпня 2026 року.

Клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_15 про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_12 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши ОСОБА_12 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 22:00 до 06:00 годин, без дозволу суду, за виключенням необхідності перебування в укритті на випадок оголошення повітряної тривоги чи іншого загрозливого для життя стану, строком до 14.08.2026 р.

Покласти на ОСОБА_12 обов`язки до 14.08.2026, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні;

- у разі наявності здати на зберігання до Управління державної міграційної служби України в Житомирській області свій паспорт для виїзду за кордон.

Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на органи Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_12 .

Клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_15 про продовження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_13 задовольнити .

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши ОСОБА_16 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період доби з 22:00 до 06:00 годин, без дозволу суду, за виключенням необхідності перебування в укритті на випадок оголошення повітряної тривоги чи іншого загрозливого для життя стану, строком до 14.08.2026 р.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_13 обов`язки до 14.08.2026, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні;

- у разі наявності здати на зберігання до Управління державної міграційної служби України в Житомирській області свій паспорт для виїзду за кордон.

Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на органи Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_13 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3