Постанова № 137477878, 17.06.2026, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/26/26

Провадження № 3/931/37/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року селище Локачі

Суддя Локачинського районного суду Волинської області Приходай Т. О., за участю захисника Лесика С.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , працюючого лікарем в/ч НОМЕР_2 , протягом року не притягався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИЛА:

31.12.2025 року о 13 год. 38 хв. в с. Війниця Володимирського району Волинської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Renault Meganе", д.н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, і від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

11.06.2026 року від представника ОСОБА_1 Лесика С.І. надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

У клопотанні захисник зазначає, що наявні в матеріалах справи докази не підтверджують, що працівники поліції діяли об`єктивно та неупереджено.

Як вбачається з відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, до моменту виникнення словесного конфлікту між водієм та працівниками поліції останні не повідомляли про наявність у ОСОБА_1 будь яких ознак алкогольного сп`яніння, не висловлювали сумнівів щодо його стану та не вчиняли жодних дій, спрямованих на проведення огляду.

Лише після виникнення конфліктної ситуації працівники поліції почали стверджувати про нібито наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння та розпочали оформлення матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що ставить під обґрунтований сумнів добросовісність їхніх дій.

Такі обставини свідчать про очевидну упередженість працівників поліції та дають підстави вважати, що оформлення адміністративних матеріалів було наслідком особистого конфлікту, а не результатом об`єктивного виявлення ознак сп`яніння.

Більше того, зазначені у протоколі ознаки сп`яніння мають загальний та шаблонний характер. Такі ознаки, як запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя чи поведінка, що не відповідає обстановці, самі по собі не свідчать про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння та потребують належного підтвердження іншими об`єктивними доказами.

Просить закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 та його захисник у судовому засіданні, а також поданій заяві просили закрити провадження у справі з вищевикладених підстав.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адмінвідповідальності, та його захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Положенням п.2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об`єктивних та суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти, як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення є закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись.

На підтвердження вини ОСОБА_1 поліцейським надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 555746 від 31.12.2025 року, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на медичний огляд, відповідно до яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, копію постанови від 31.12.2025 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП, відеофіксацію вчиненого порушення.

Так, переглядом відеозапису з бодікамери працівника поліції встановлено безперервну відеофіксацію, з якої вбачається, що факт керування ОСОБА_1 автомобілем ним не заперечувався, визнавався і в судовому засіданні, а також підтверджується постановою серії БАД № 519497 від 31.12.2025 року, що набрала законної сили, позаяк не оскаржувалася ОСОБА_1 , що зазначено ним в ході судового розгляду, і якою встановлено, зокрема, перевищення ним швидкості руху в населеному пункті (а.с. 7).

Поліцейський вказав ОСОБА_1 причину зупинки та після спілкування виявив наявні у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а також в медичному закладі. Однак, ОСОБА_1 категорично відмовився від огляду, посилаючись на протиправність дій працівників поліції.

Працівником поліції роз`яснено ОСОБА_1 , що, враховуючи його відмову від проходження огляду, відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Проте, із поведінки ОСОБА_1 , зафіксованої відеозаписом, вбачається його не бажання проходити огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі. Крім того, зафіксовано його нецензурну лайку на адресу працівників поліції, явну зневагу, що підтверджує вказану поліцейським ознаку - "поведінка, що не відповідає обстановці".

З аналізу відеозапису вбачається, що працівниками поліції неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а також повідомлено ознаки алкогольного сп`яніння.

За відсутності причин, особа, яка керує транспортним засобом, без вагань зобов`язана пройти огляд на стан сп`яніння, тим більше, що такий огляд проводиться на місці з використанням алкотестера та не потребує додаткових зусиль чи часу.

Зазначений відеозапис події відповідає вимогам ст.251 КУпАП, згідно з якою доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Наданий відеозапис відображає подію адміністративного правопорушення, містить відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та береться до уваги судом.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п.2.5 ПДР кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Суддя зазначає, що порядок огляду особи, яка керує транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлений ст. 266 КУпАП.

Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №1413/27858 від 11.11.2015 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є, зокрема, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Тобто, поліцейський на місці зупинки транспортного засобу самостійно виявляє і приходить до висновку про наявність у водія відповідних ознак алкогольного сп`яніння, якими в даному випадку були виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, що відображено в акті огляду, направленні та протоколі.

А тому, оскільки на місці зупинки транспортного засобу у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, працівник поліції мав право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння.

Судом не встановлено порушень поліцейським вимог, визначених ст.266 КУпАП.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суддя бере до уваги те, що у матеріалах справи відсутні будь які дані, які можуть свідчити про те, що дії уповноважених осіб при складанні вищевказаних матеріалів справи про адміністративне правопорушення були незаконними та протиправними.

У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Викладені у письмовому запереченні доводи захисника не спростовують факту вчинення порушення п.2.5 ПДР ОСОБА_1 , який керував автомобілем та не виконав законну вимогу працівника поліції (за наявності ознак алкогольного сп`яніння) пройти у встановленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували подію правопорушення, ОСОБА_1 та його захисником не наведено і при розгляді справи не встановлено. Як не встановлено й істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати безумовною підставою для закриття провадження у справі, як про це просить сторона захисту.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю винуватість ОСОБА_1 доведеною достатньою сукупністю доказів.

Згідно п. 1.10 ПДР України «водій» - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до довідки УПП у Волинській області ДПП НП України ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 21.05.2015 року (категорія А, В, В1) (а.с.5), тому в розумінні положення ПДР України він є «водієм».

Враховуючи всі обставини справи, суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У зв`язку з ухваленням відносно ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення, з останнього в користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 283, 284, 294 КУпАП України, ЗУ "Про судовий збір", суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня одержання копії постанови на рахунок за такими реквізитами: одержувач: ГУК у Волин.обл/Волинська.обл/21081300; рахунок одержувача UA588999980313050149000003001, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код одержувача ( ЄДРПОУ): 38009371.

У порядку примусового виконання штраф стягнути в подвійному розмірі в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп. на р/р UА908999980313111256000026001, отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Строк звернення постанови до виконання становить три місяці з дати винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу може бути подано до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд Волинської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Локачинського районного суду Т. О. Приходай