Постанова № 137477787, 16.06.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/1577/25

Провадження № 3/156/47/26

Рядок статзвіту 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Комзюк Н.Н., розглянувши матеріали, які надійшли з сектору поліцейської діяльності №2 (сел.Іваничі) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, особи з інвалідністю ІІІ групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 19.12.2025 о 18:07 у селищі Іваничі по вул. Грушевського, 39, керував транспортним засобом Ford Sierra, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, нечітке мовлення. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав. Показав, що його зупинили працівники поліції, коли він керував транспортним засобом. Йому встановлено інвалідність ІІІ групи загального захворювання. Вранці та ввечері він постійно вживає лікарські препарати. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу він відмовився у з в`язку з тим, що вживав ліки, і боявся, що «Драгер» покаже наявність проміле. Про проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі він не відмовлявся, а погоджувався.

Адвокат Бик О.В. просив провадження у справі закрити у зв`язку з тим, що на відео не зафіксовано, як поліцейські пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, а він погодився пройти такий огляд. Просив врахувати, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи.

За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП установлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №545351 від 19.12.2025, який відповідає вимогам ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому, окрім іншого, зазначені виявлені працівниками поліції ознаки стану сп`яніння у ОСОБА_1 . З акта також вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідного огляду;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Зі змісту направлення слідує, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у медичному закладі;

- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, дослідженими у судовому засіданні, при перегляді яких викладені у протоколі обставини знайшли своє підтвердження.

Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності. Вимоги ст.ст. 256, 266, 268 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, поліцейськими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були дотримані.

Заперечуючи проти протоколу ОСОБА_1 зазначав, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі. Адвокат Бик О.В. наголошував, що на відео не зафіксовано, як поліцейські пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі.

Однак суд вважає дані твердження неспроможними та такими, які спрямовані лише на спробу уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та Розділів І, ІІ Інструкції № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки, а у разі незгоди водія з результатами огляду або його відмови від проведення такого огляду - в найближчому закладі охорони здоров`я. Формою направлення водія до медичного закладу, яка є додатком до вказаної Інструкції, є направлення.

Так, на досліджених судом відеозаписах чітко зафіксовані неодноразові пропозиції поліцейських ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння від яких він чітко відмовлявся. Більше того, ОСОБА_1 під відеозапис було запропоновано ознайомитись з складеними щодо нього адміністративними матеріалами, зокрема протоколом, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, однак від ознайомлення з вказаними документами та їх підпису ОСОБА_1 відмовився, на проведенні огляду на місці зупинки чи у медичному закладі не наполягав.

Також слід зауважити, що на відеозаписах зафіксовані явні ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 , останній фактично не заперечував вживання алкоголю. На пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння просив не складати протокол та відпустити його, намагався вплинути на рішення поліцейських через сторонніх осіб. Його поведінка була спрямована саме на ухилення від виконання законних вимог правоохоронців.

Твердження ОСОБА_1 про те, що причиною відмови від «Драгера» став страх результату через вживання ліків, суд оцінює критично. По-перше, суду не надано жодних належних медичних документів (рецептів, виписок із медичної карти, призначень лікаря), які б підтверджували факт вживання особою конкретних медикаментів у день вчинення правопорушення. По-друге, диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП та п.2.5 ПДР України встановлюють пряму відповідальність за відмову водія від проходження огляду, в тому числі, щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доводи ОСОБА_1 про нібито готовність проходити огляд у медичному закладі повністю спростовуються його ж логікою побоювання позитивного результату, оскільки медичне освідування передбачає використання як аналогічних технічних засобів, так і лабораторне дослідження біологічного матеріалу.

Щодо доводів захисника про врахування статусу ОСОБА_1 як особи з інвалідністю ІІІ групи, суд зазначає таке.

Положеннями ч. 2 ст. 30 КУпАП передбачено, що позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною та передбачає обов`язкове накладення додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і у їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд вважає, що у діях водія ОСОБА_1 наявне порушення Правил дорожнього руху, яке було зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме, п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, яка була зафіксована на відеозапис.

Відповідно до положень ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Відповідно до бази даних ІКС ІПНП ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 24.06.1992.

Дотримуючись вищевказаних вимог чинного законодавства суд, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, яке є потенційно небезпечним для суспільства, а також відомості про особу ОСОБА_1 , дійшов висновку, що достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 Кодексу України з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст.23 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 276, 279, 280, 283 285, 289, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором до Волинського апеляційного суду через суд, що її виніс, протягом десяти днів з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

Роз`яснити, що відповідно до ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Повний текст постанови виготовлено 17.06.2026.

Суддя Н.Н. Комзюк