Рішення № 137477576, 09.06.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/1818/25 Провадження 2/636/108/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Оболєнської С.А.,

за участю секретаря судового засідання Селевко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «ВІЛЬХОВАТКА» про розірвання договору оренди землі,

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовом до Фермерського господарства «ВІЛЬХОВАТКА» про розірвання укладеного між нею та відповідачем договору оренди земельної ділянки кадастровий номер: 6321484000:02:000:0444, загальною площею 5,7700 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладеного між позивачкою та відповідачем 15.01.2010 року, зареєстрованого у Відділі Держкомзему Великобурлуцького району Харківської області, запис від 18.12.2012 року за № 632148404002063., та стягнення з відповідача на її користь сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог, у урахуванням зміни підстав позову, позивач зазначила, що вона є власником земельної ділянки, площею 5,7700 га, кадастровий номер 6321484000:02:000:0444, місце розташування земельної ділянки: Харківська область, Куп`янський район, Вільхуватська сільська рада. 15.01.2010 між позивачем, як орендодавцем та Фермерським господарством «ВІЛЬХОВАТКА», як орендарем, укладено договір оренди землі. Строк дії договору 15 років. Відповідно до умов договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у строк не пізніше 31 грудня цього поточного року, однак протягом 2022, 2023 та 2024 років відповідач, в порушення вимог договору та вимог ст. 141 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, систематично не сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку, чим істотно порушує умови договору оренди землі, що свідчить про невиконання орендарем своїх обов`язків за договором та наявність підстав для його розірвання.

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 11.03.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

03.07.2025 ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

Від представника позивача в судове засідання надійшла заява, в якій вона просила суд розглядати справу без участі сторони позивача, позов підтримала та просила його задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи, згідно із ст.128 ЦПК України, повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення, які містяться в матеріалах справи та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, відзив із зазначенням заперечень проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, не надавав, заяв про розгляд справи в його відсутності не надходило.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши надані докази, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка, сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 5,7700 га, кадастровий номер 6321484000:02:000:0444, яка розташована на території Вільхуватської сільської ради Куп`янського (Великобурлуцького) району Харківської області, на підставі Розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації від 29.08.2003 р. за № 197.

15.01.2010 року між позивачем ОСОБА_1 та ФГ «ВІЛЬХОВАТКА» укладено договір оренди землі, за умовами якого позивач як орендодавець надав, а відповідач як орендар прийняв у строкове платне користування вищевказану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321484000:02:000:0444. Договір укладено строком на 15 років.

Зазначене підтверджується Витягом № НВ-9950628912025 від 05.03.2025 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованою адвокатом Смиковською А.М.

За умовами договору оренди землі від 15 січня 2010 року позивач ОСОБА_1 як орендодавець надав, а відповідач ФГ «ВІЛЬХОВАТКА» як орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Вільхуватської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області за межами населеного пункту, має кадастровий номер 6321484000:02:000:0444, площею 5,7700 га. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури (пункти 1-4 договору). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 108889,64 гривень (п.5договору). Строк дії договору 15 років (п.8 договору). Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 9270,00 грн на рік. Згідно з п.11 договору орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня поточного року. Згідно п. 38 договору оренди його дія припиняється шляхом його розірвання, у тому числі й за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором. Вказаний договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації ( п.43 договору).

Як зазначено у позовній заяві відповідач відповідно до вказаних умов договору оренди земельної ділянки повинен був сплатити на користь орендодавця до 31 грудня 2022 року орендну плату за 2022 рік до 31 грудня 2023 року орендну плату за 2023 рік, за 2023 рік до 31 грудня 2024 року, за 2024 рік до 31 грудня 2025, однак умов договору не виконав протягом 2022,2023 та 2024 року, у зв`язку з чим істотно порушені умови укладеного договору оренди, що є підставою для його розірвання.

Вказані обставини підтверджуються відповіддю Головного управління ДПС у Харківській області Державної податкової служби України на запит адвоката Смиковської А.М. 27.02.2025 за вх. № 19038/6/АДВ/ЕП про те, що згідно відомостей відсутня інформація щодо нарахованих та виплачених доходів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) фермерським господарством «Вільховатка» ( код ЄДРПОУ 34173293) за 2022 року - 2024 роки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 792 ЦК України договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Приписами ст.24 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) у кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто, критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року в справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

В зв`язку із запровадженням на території України Указом Президента України № 64 від 24 лютого 2022 року воєнного стану, Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань.

Отже, орендар повинен довести факт, що він опинився в ситуації неможливості виконання договірних зобов`язань, або ж виконання договірних зобов`язань внаслідок військової агресії було практично неможливим (через активні воєнні дії, тимчасову окупацію засміченням вибухонебезпечними предметами земельної ділянки, що є предметом договору), це допоможе уникнути відповідальності за порушення договірних зобов`язань.

Відповідно до частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до системного аналізу глави 58 ЦК України оренда земельної ділянки є різновидом найму майна, а тому загальні положення про найм (оренду) застосовуються до регулювання відносин з найму (оренди) земельної ділянки, якщо інші правила не передбачено спеціальним Законом. Положення Закону України «Про оренду землі» не забороняють застосування до відносин з оренди землі наведених загальних положень, викладених у статті 762 ЦК України(постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 399/935/16-ц (провадження № 61-304св17)).

Згідно з положеннями частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1364, якою визначено механізм формування єдиного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380 /43786 затверджено перелік територій, з якого убачається, що с. Вільхуватка Вільхуватської сільської територіальної громади Харківської області, на території якої розташована спірна земельна ділянка, з 24 лютого 2022 року по 12 вересня 2022 року перебувало під тимчасовою окупацією, з 13.09.2022 09.07.2025 належала до територій можливих бойових дій, з 10.07.2025 Вільхуватська сільська територіальна громада належить до територій активних бойових дії.

Таким чином є загальновідомим та не потребує доказування, що с. Вільхуватка Вільхуватської сільської територіальної громади Харківської області, де розташована спірна земельна ділянка, з 24 лютого 2022 року по 12 вересня 2022 року перебувало під тимчасовою окупацією Російської Федерації. Ця обставина не заперечувалась сторонами.

Існування таких обставин перешкоджало виконати передбачений договором обов`язок із виплати орендної плати за 2022, 2023, 2024 роки. Орендар був позбавлений можливості використовувати спірну земельну ділянку для отримання доходів, він не провів у 2022, 2023, 2024 роки посівну кампанію, не здійснив збір урожаю тощо.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що належними, достатніми та допустимими доказами відповідачем доведено факт неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин, які перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2022, 2023, 2024 роки, оскільки земельна ділянка, що розташована на території Вільхуватської сільської ради, в період з 24 лютого 2022 року по 12 вересня 2022 року перебувало під тимчасовою окупацією, тому в 2022 році орендар значною мірою був позбавлений можливості використовувати спірну земельну ділянку для отримання доходів. Протягом 2023-2024 років вказана земельна ділянка була непридатною для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, тому в указаний період орендар не провів посівну кампанію та кампанію щодо збору врожаю.

За таких обставин суд вважає не обґрунтованими доводи представника позивача щодо наявності вини відповідача у невиконанні обов`язку щодо виплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки за 2022, 2023, 2024 роки.

Тож на переконання суду до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме імперативні приписи ч. 6 ст. 762 ЦК України.

За відсутності вини орендаря у несплаті орендної плати за 2022, 2023, 2024 роки, не можна вважати порушення умов договору щодо не сплати орендної плати за використання земельної ділянки, оскільки відповідач був позбавлений можливості користуватись земельною ділянкою у 2022, 2023, 2024 роках, що виключає в даному випадку наявність підстав для розірвання договору. Таким чином, підстав для розірвання договору оренди землі не вбачається.

Виходячи з наведеного суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди задоволенню не підлягають.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому суд вважає за доцільне судові витрати, понесені ОСОБА_1 , при зверненні до суду залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4, 5, 13, 76-81, 128, 141, 223, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «ВІЛЬХОВАТКА» про розірвання договору оренди землі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: Харківська область, Куп`янський район, с. Вільхуватка.

Представник позивача: адвокат Смиковська Алла Миколаївна, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса для листування: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Фермерське господарство «ВІЛЬХОВАТКА», код ЄДРПОУ 34173293 , адреса місця знаходження: 62620, Харківська область, с. Вільхуватка, вул. Гагаріна, буд.10.

Суддя: С.А. Оболєнська