Рішення № 137477356, 17.06.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/23475/25

Провадження № 2-др/643/33/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Замікули Б.С.,

за участю секретаря судового засідання Юшиної К.С.,

представника відповідача Васькова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

заяву представника позивача, адвоката Грайворонського Ігоря Валерійовича, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі

за позовом ОСОБА_1

до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»

про визнання заборгованості безпідставною та зобов`язання її списати,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 15.05.2026 у справі № 643/23475/25 позов ОСОБА_1 до КП «ХТМ» про визнання заборгованості безпідставною та зобов`язання її списати задоволено: визнано безпідставною заборгованість у сумі 72598,81 грн, що нарахована КП «ХТМ» за постачання теплової енергії в квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 ; зобов`язано КП «ХТМ» списати заборгованість у сумі 54510,71 грн за послугу з постачання теплової енергії до вказаної квартири; стягнуто з КП «ХТМ» на користь держави судовий збір у розмірі 1937,92 грн. Питання про судові витрати на професійну правничу допомогу вказаним рішенням суду не вирішувалося.

26.05.2026 представник позивача, адвокат Грайворонський І.В., звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить: поновити позивачу пропущений п`ятиденний строк на подання доказів понесення та розміру судових витрат, передбачений ч. 8 ст. 141 ЦПК України; стягнути з КП «ХТМ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 10000 грн, а також 75 грн витрат на отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.12.2025.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що рішення суду від 15.05.2026 стало доступним для ознайомлення в електронному кабінеті лише 26.05.2026, у зв`язку з чим п`ятиденний строк, передбачений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, пропущено без вини позивача.

На підтвердження понесених витрат представник позивача надав: Договір про надання юридичних послуг (правничої допомоги) № 23/06-25 від 23.06.2025; Додаткову угоду № 1 від 01.12.2025 до вказаного Договору; Акт виконаних робіт (детальний опис) № 1 від 26.05.2026; виписку з банківського рахунку адвоката Грайворонського І.В. у АТ «Універсал Банк» від 26.05.2026 про надходження 10000 грн від ОСОБА_1 25.12.2025 із призначенням платежу «оплата за правничу допомогу зг. із дог. № 23/06-25 від 23.06.2025»; копію ордеру серії АХ № 1264681 від 23.06.2025 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 4131.

17.06.2026 представник КП «ХТМ» Васьков О.Ю. подав до суду письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких просить відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу як необґрунтованих.

На обґрунтування заперечень представник КП «ХТМ» посилається на такі обставини:

1) фіксована сума гонорару у розмірі 10000 грн визначена задовго до ухвалення рішення суду, тобто адвокату не була відома кількість судових засідань та обсяг роботи по справі; 2) в Акті виконаних робіт відсутнє зазначення вартості однієї робочої години адвоката; 3) адвокат брав участь у засіданнях у режимі відеоконференції, що виключало транспортні витрати.

Як наслідок, на переконання представника відповідача, розмір витрат є завищеним з огляду на складність справи та обсяг виконаної роботи. При цьому представник відповідача наполягав на відмові у стягненні витрат на правничу допомогу в повному обсязі.

Представник позивача, адвокат Грайворонський І.В., у заяві про ухвалення додаткового рішення просив її розглянути без його участі.

Представник КП «ХТМ» Васьков О.Ю. в судовому засіданні підтримав доводи своїх письмових заперечень.

Дослідивши матеріали справи та подані документи, суд дійшов таких висновків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Щодо строку подання доказів понесення судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази розміру судових витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Позивач зробив відповідне застереження у позовній заяві, де зазначив орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у сумі 10000 грн та вказав, що докази будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення разом із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Заяву з доданими доказами подано 26.05.2026, тобто на одинадцятий день після ухвалення рішення суду від 15.05.2026. Представник позивача просить поновити пропущений строк, посилаючись на те, що рішення суду стало доступним у електронному кабінеті лише 26.05.2026.

Суд вважає зазначені обставини поважними, оскільки належне ознайомлення з повним текстом рішення відбулося після отримання копії в електронному кабінеті, а тому строк поновлюється відповідно до ст. 119 ЦПК України.

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог, зокрема, обґрунтованості розміру витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За змістом ч. 1-2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

За ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони.

Відповідно до ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 сформулював правову позицію, відповідно до якої зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності; суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат з власної ініціативи; при вирішенні питання про стягнення слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Оцінюючи подані докази, судом встановлено, що правова підстава стягнення витрат є належно підтвердженою.

Зокрема, представником позивача надано договір про надання правничої допомоги № 23/06-25 від 23.06.2025, укладений між адвокатом Грайворонським І.В. та ОСОБА_1 , який передбачає фіксований гонорар у суді першої інстанції в розмірі 10000,00 грн (п. 2 Додаткової угоди № 1 від 01.12.2025).

Факт оплати підтверджується банківською випискою АТ «Універсал Банк» від 26.05.2026, з якої вбачається, що 25.12.2025 ОСОБА_1 перерахував на рахунок адвоката 10000 грн із призначенням платежу, яке відповідає умовам договору.

Обсяг виконаних робіт підтверджено Актом виконаних робіт (детальний опис) № 1 від 26.05.2026, підписаним обома сторонами, в якому зазначено такі види робіт: підготовка та направлення адвокатських запитів до КП «ХТМ» (2 год.), складення та подання позовної заяви (4 год.), участь у

2 судових засіданнях у режимі відеоконференції (2 год.), підготовка та подання письмових заперечень від 17.02.2026 (1 год.), підготовка та подання додаткових пояснень від 21.04.2026 (2 год.), подання доказів (1 год.), підготовка та подання заяви про відшкодування витрат (1 год.); всього 13 годин.

Надаючи оцінку запереченням представника відповідача, суд зазначає про таке.

Визначення фіксованого гонорару до ухвалення рішення не може бути підставою для відмови у стягненні витрат, оскільки відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару визначається договором. При цьому сторони вільні обрати фіксований розмір оплати. Верховний Суд у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19 підтвердив, що розмір гонорару, визначений у вигляді фіксованої суми, є визначеним і не підлягає додатковому перерахунку залежно від обсягу послуг.

Посилання представника відповідача на відсутність у Акті виконаних робіт вартості однієї години роботи адвоката також не може бути підставою для відмови у стягненні, оскільки договором передбачено саме фіксовану (а не погодинну) оплату. Деталізація витраченого часу у Акті виконаних робіт слугує підтвердженням реальності та обсягу наданої допомоги, а не механізмом розрахунку фіксованого гонорару.

Також суд зазначає, що участь адвоката в судових засіданнях у режимі відеоконференції та відсутність транспортних витрат не спростовує заявленої суми, оскільки клопотання про зменшення витрат з посиланням на ці обставини не містить доведення неспівмірності фіксованого гонорару з ринковою вартістю аналогічних послуг. Участь у відеоконференції не змінює обсягу підготовчої роботи адвоката (вивчення матеріалів, підготовка процесуальних документів тощо), адже відсутність представника позивача безпосередньо в залі судового засідання не може применшити того обсягу робіт, який зазначений в акті виконаних робіт та фактично виконаний адвокатом.

Твердження про завищеність гонорару щодо іншої сторони спору суд оцінює з урахуванням конкретних обставин справи. Справа стосується сфери захисту прав споживача при отриманні комунальних послуг, щодо якої сформована відносно нова практика Великої Палати Верховного Суду. Адвокат здійснив підготовчу роботу до звернення з позовом (адвокатські запити), склав позовну заяву із належним правовим обґрунтуванням, взяв участь у двох судових засіданнях, підготував заперечення на пояснення відповідача та додаткові пояснення, результатом яких стало доведення факту порушення права позивача ще під час розгляду справи судом (автоматичне зарахування переплати в рахунок спірного боргу в березні 2026 року). Рішення ухвалено на користь позивача в повному обсязі.

За таких обставин сума гонорару в розмірі 10000 грн відповідає критеріям реальності, необхідності та розумності, якими керується як ЄСПЛ у справах «Двойних проти України» та «East/West Alliance Limited проти України», так і Верховний Суд у постанові Великої Палати від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Підстав для зменшення заявленої суми витрат суд не встановлює, оскільки заперечення відповідача не містять обґрунтування конкретної неспівмірності фіксованого гонорару із наведеними вище критеріями ст. 137 ЦПК України.

Щодо витрат у розмірі 75,00 грн за отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.12.2025 суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться, зокрема, витрати пов`язані з вчиненням інших процесуально необхідних дій. Отримання витягу з реєстру підтверджувало право власності позивача на квартиру, що є юридично значущою обставиною для доведення статусу позивача як споживача послуг КП «ХТМ». Разом з тим суд зазначає, що відповідних доказів понесення цих витрат (квитанції про оплату послуги з отримання витягу) до заяви додано не було. За відсутності документального підтвердження цих витрат суд не знаходить підстав для їх стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Оскільки рішенням від 15.05.2026 позов задоволено повністю, витрати на правничу допомогу покладаються на відповідача.

Керуючись п. 3 ч. 1, ч. 3, 4 ст. 270, ст. 137, 141, 265, 279-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Грайворонського Ігора Валерійовича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 10000 грн (десять тисяч гривень).

У задоволенні вимог про стягнення 75,00 грн витрат на отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 31557119, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11).

Суддя Борис ЗАМІКУЛА