Ухвала суду № 137476857, 17.06.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/1994/17

Провадження № 1-кп/638/106/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

з участю прокурора: ОСОБА_3 ,

з участю обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

з участю захисника обвинуваченого ОСОБА_4 : ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 від розгляду об`єднаного кримінального провадженню за обвинуваченням ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 2 статті 186, частиною 2 статті 189 Кримінального кодексу України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України.

13.04.2026 року засобами електронного зв`язку до суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 надійшла заява про відвід судді ОСОБА_1 від розгляду справи №646/1994/17. Заява обґрунтована тим, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 07.04.2026 року суддею ОСОБА_1 було постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. За твердженням захисника, суддя застосував нерелевантну практику для відмови особі в участі в режимі відеоконференції, що в даному випадку дорівнює відмову в доступі до правосуддя, що є новою підставою для відводу.

В судовому засідання ні обвинувачений ОСОБА_6 , ні його захисник адвокат ОСОБА_7 участі не приймали, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином. Від захисника адвоката ОСОБА_7 до суду надійшло клопотання про відкладення слухання справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Враховуючи, що позиція захисника адвоката ОСОБА_7 викладено письмово, тому суд вважає за можливе вирішити питання про відвід головуючому без його обов`язкової участі.

В судовому засіданні прокурор Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 заперечував проти заявленого відводу, вказав що відвід є необґрунтованим та таким, що заявлений з метою затягування розгляду справи.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 вказали, що заявлений відвід має ознаки зловживання своїми правами, а тому просили залишити заяву про відвід без розгляду.

Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши подану заяву та матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.04.2017 року, у даній справі визначено головуючого суддю ОСОБА_1

25.09.2025 року через підсистему «Електронний суд» від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 до суду надійшла заява про відвід судді ОСОБА_1 від розгляду справи №646/1994/17.

07.10.2025 року головуючим суддею було передано матеріали даної справи на автоматизований розподіл справи для вирішення питання про відвід головуючого судді ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_9 від 16.10.2025 року, відмовлено у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_7 про відвід головуючого судді Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 від участі у розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 186, частиною 2 статті 189 Кримінального кодексу України.

10.12.2025 року засобами електронного зв`язку від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 до суду надійшла заява про відвід судді ОСОБА_1 від розгляду справи №646/1994/17.

10.12.2025 року через підсистему «Електронний суд» від обвинуваченого ОСОБА_6 до суду надійшла заява про відвід судді ОСОБА_1 від розгляду справи №646/1994/17.

05.03.2026 року головуючим суддею було передано матеріали даної справи на автоматизований розподіл справи для вирішення питання про відвід головуючого судді ОСОБА_1 .

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_10 від 11.03.2026 року, у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід головуючого судді Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 від участі у розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 186, частиною 2 статті 189 Кримінального кодексу України відмовлено.

Вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав для відводу, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини 3, 4 статті 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію, визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Статтями 75 та 76 Кримінального процесуального кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу судді.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з частиною 5 статті 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.

Відвід, заявлений захисником обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_7 не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, що виключають участь головуючого судді.

Разом з тим, як захисником, так і обвинуваченим ОСОБА_6 вже неодноразово ініціювалось питання щодо відводу головуючого судді у даному судовому провадженні, про що зазначалось вище.

Заявлений відвід свідчить про незгоду із прийнятим рішенням та зловживанням своїми процесуальними правами із метою навмисного затягування розгляду справи.

Відповідно частини 4 статті 81 КПК України, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить окремого положення, яке б містило визначення зловживання процесуальними правами. Водночас, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Верховний Суд, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства (ухвала від 07.02.2022 у справі № 266/108/22, від 07.11.2022 у справі № 757/9655/22-к, від 03.04.2023 у справі № 991/111/23).

У постанові Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначається, що оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати існування випадків зловживання процесуальними правами. Водночас слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.

Заборона зловживання правами закріплена у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). У розвиток цієї загальної заборони у ст. 35 Конвенції наводяться критерії прийнятності, серед яких зловживання правом на подання заяви до ЄСПЛ є самостійною підставою для визнання неприйнятною індивідуальної заяви. Як наслідок позбавлення суб`єктивного права на звернення до ЄСПЛ, що певним чином є заходом відповідальності заявника. У свою чергу, критерії зловживання правом визначаються не в Конвенції, а в рішеннях ЄСПЛ. Встановлення наявності зловживання правом ЄСПЛ в кожному конкретному випадку вирішує виходячи із прецедентів, які загалом сформували систему випадків зловживання правом.

За частиною 5 статті 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як свідчить відповідна судова практика, серед найпоширеніших видів зловживань учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами є дії, що полягають у повторному поданні заяви про відвід за відсутності інших підстав або нових обставин чи доказів щодо упередженості судді (рішення Верховного Суду: від 06.12.2021 у справі № 756/4855/17; від 14.12.2022 у справі № 127/9564/17; від 24.11.2020 у справі № 127/2318/18; від 06.11.2019 у справі № 300/474/17).

Враховуючи вищевикладене, повторно заявлений захисником обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_7 відвід не містить інших обставин, які б вказували на існування підстав для відводу головуючому судді ОСОБА_1 , а отже має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.

За таких обставин заява про відвід підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 75, 81, 369-372, 376 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 від розгляду об`єднаного кримінального провадженню за обвинуваченням ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 2 статті 186, частиною 2 статті 189 Кримінального кодексу України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України залишити без розгляду.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 17.06.2026 року.

Головуючий суддя: