Рішення № 137476300, 25.05.2026, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 392/731/26

Провадження № 2/392/1219/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 травня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., за участю секретаря судового засідання Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Обґрунтування позову.

Представник ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 6 180,00 грн та судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що 08 квітня 2024 року між сторонами в електронній формі було укладено кредитний договір № 08.04.2024-100000729 шляхом підписання пропозиції та заявки, що є невід`ємною частиною договору, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором E735.

Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 3 000,00 грн.

Позивач вказує, що надання грошових коштів підтверджується квитанцією LiqPay № 2447154203 від 08 квітня 2024 року на суму 3000,00 UAH. Проте в подальшому відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 19 травня 2024 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 6 180,00 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним Кредитним договором, позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 вищевказані суми заборгованості в загальному розмірі 6 180,00 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву сплив (навіть з урахуванням строку поштового обігу).

При зверненні до суду із позовною заявою представник позивача просив розглядати справу без участі представника товариства, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Рух справи.

До Маловисківського районного суду Кіровоградської області, 06 квітня 2026 року надійшла вказана позовна заява.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 квітня 2026 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Кратка Д.М.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився .

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 30 квітня 2026 року та 26 травня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в розумінні положень пункту 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, що підтверджується повернутими на адресу суду рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Крім того, повідомлявся шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади України про виклик відповідача в судове засідання, при чому з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, зустрічний позов, будь-які клопотання, заяви чи докази від нього не надходили, тим самим судом відзначається, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує представник позивача.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (частина 2 статті 247 ЦПК України).

Встановлені судом фактичні обставини справи, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 08 квітня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему позивача було укладено кредитний договір № 08.04.2024-100000729. Угода підписана позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором E735.

Згідно з умовами договору відповідачу було надано кредит у розмірі 3 000,00 грн строком на 42 дні (до 19 травня 2024 року) із платою за користування: процентна ставка «Економ» у розмірі 2% за день користування та процентна ставка «Стандарт» у розмірі 2.5% за день користування.

Фактичне надання грошових коштів підтверджується квитанцією платіжної системи LiqPay (АТ КБ "ПриватБанк") № 2447154203 від 08 квітня 2024 року на суму 3000,00 грн.

Згідно із довідкоюрозрахунком про стан заборгованості за кредитним договором, позичальник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), кредитний договір № 08.04.2024-100000729 від 08 квітня 2024 року, заборгованість по кредитному договору становить: 6 180,00 грн, з яких: тіло кредиту 3 000,00 грн, проценти 2 880,00 грн (нараховані за період з 08 квітня 2024 року по 19 травня 2024 року), неустойка 300,00 грн.

Мотиви суду та застосовані норми права.

Згідно статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів у справі встановив факти, обставини та правовідносини.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. У частині 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 3 вищевказаного Закону, - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації його у системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до частини 3, 4, 6 статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону, У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналізуючи положення вищевказаного законодавства, вбачається, що з урахуванням особливостей кредитних договорів, їх укладання в електронному вигляді через інформаційно-телекомунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

На підставі вище викладеного з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 08.04.2024-100000729 від 08 квітня 2024 року в електронній формі, умови якого позивачем були виконані в повному обсязі. Відповідач у передбачений договором строк заборгованість не повернув.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із статтею 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення із ОСОБА_1 основного боргу (тіла кредиту) у розмірі 3 000,00 грн та процентів у розмірі 2 880,00 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідача 300,00 грн неустойки (штрафів), суд зазначає, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тому суд відмовляє в задоволенні позову у частині стягнення 300,00 грн неустойки (штрафів), оскільки позивач мав її списати в силу зазначеного припису закону.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 08.04.2024-100000729 від 08 квітня 2024 року у загальному розмірі 5 880,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 3 000,00 грн; заборгованості за процентами 2 880,00 грн. У частині стягнення 300,00 грн неустойки слід відмовити.

Крім того, позивачем подано позовну заяву до суду через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн у відповідності до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 610-612, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 141, 223, 259, 263-265, 280 - 282, 284 ЦПК України,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 08.04.2024-100000729 від 08 квітня 2024 року в розмірі 5 880 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 662 гривень 40 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.М. Кратко