Ухвала суду № 137476162, 17.06.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/783/26

Провадження № 1-кп/354/138/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Яремче матеріали кримінального провадження № 12026091010000961 від 28.05.2026 щодо обвинуваченого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Ворохтянської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого, щодо якого: 19.07.2023 до Яремчанського міського суду скеровано обвинувальний акт за ч. 3 ст. 362 КК України, 20.04.2026 до Яремчанського міського суду скеровано обвинувальний акт за ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України,-

в с т а н о в и в :

У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебуває дане кримінальне провадження.

Обвинуваченим ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання обвинуваченого та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.

Представник потерпілого 17.06.2026 направила до суду клопотання про розгляд справи без участі, в якому просила проводити судовий розгляд без її участі та призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов такого висновку.

У відповідності до ч. 2 п. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України.

У частині 4 статті 286 КПК України визначено, якщо під час здійснення судового провадження, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 КК України та ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. При цьому особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачено можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

Згідно з ст. 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов`язком обвинуваченого.

З огляду на вищевикладене, суд не з`ясовував у обвинуваченого ОСОБА_4 щодо визнання чи невизнання ним вини у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє свої права, визначені ч. 2-3 ст. 285 КПК України та підставу звільнення від кримінальної відповідальності.

Судом роз`яснено обвинуваченому, що застосування до нього положень ст. 49 КК України не є реабілітуючою підставою звільнення його від кримінальної відповідальності, на що останній підтвердив своє розуміння зазначених норм закону, підтримав заявлене клопотання.

У пункті 1 частини 1 статті 49 КК України (у редакції КК України від 17.03.2020) визначено наступне: особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки :

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Частиною 2 статті 4 КК України встановлено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Отже, за редакцією ст. 362 КК України, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення (17.03.2020), несанкціоновані зміна, знищення або блокування інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, визнавалась злочином невеликої тяжкості, оскільки санкція статті передбачала покарання у вигляді штрафу від шестисот до тисячі неоподаткованих мінімумів громадян або виправні роботи на строк до двох років, тобто покарання менш суворе, ніж обмеження волі. Відтак, для вказаної статті передбачені строки давності два роки з дня вчинення кримінального правопорушення.

Строк давності ? це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Будь-яких обставин, які б свідчили про наявність підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 49 КК України, зокрема даних про вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення чи вчинення умисних дій, направлених на ухилення від досудового розслідування або суду, судом не встановлено.

Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, яке згідно з ст. 12 КК України (у редакції КК України від 17.03.2020) відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що зупиняють їх перебіг.

Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку. Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти закриття провадження з відповідних підстав, про що ним було заявлено клопотання у судовому засіданні.

Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинено. Згідно обвинувального акту, датою вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України є 17.03.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 288 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності; суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

З урахуванням викладеного та у зв`язку з тим, що з дня вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, пройшло більше шести років, суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого є таким, що ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню, у зв`язку із чим, суд вважає за можливе, у відповідності до вимог ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження, у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України ? закрити.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49 КК України, ст. 284, 369-372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 .

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026091010000961 від 28.05.2026, щодо ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 362 КК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Головуюча суддя: ОСОБА_5