Рішення № 137476069, 17.06.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/875/26

Номер провадження 2/348/1115/26

17 червня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань О.Р.Боєчко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" звернулося до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 441616867 від 30.05.2025.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.05.2025 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір № 441616867. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника. Відповідно до умов Кредитного договору, ОСОБА_1 отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 28600,00 грн, з кінцевою датою повернення кредиту визначеною у п. 7. - 29.06.2030. Договір діє до кінця визначеного строку, або його дострокового виконання чи розірвання, а Позичальник користується кредитними коштами на умовах, визначених п. 8.3, 8.7.2 Договору. Дисконтний період визначений в п.3.1 Договору це лише період з загального строку кредитування, під час якого Позичальник має додаткові можливості (отримання нових траншів, часткове погашення боргу). Після його закінчення, за відсутності продовження з боку Позичальника, Договір діє до кінця визначеного строку, або його дострокового виконання чи розірвання, а Позичальник користується кредитними коштами на умовах, визначених п. 8.3, 8.7.2 Договору. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно (п.7.4.2. Договору). Кредитодавець нараховує проценти протягом усього цього терміну, зокрема після закінчення Дисконтного періоду на умовах фіксованої Базової щоденної ставки в розмірі - 0,98 %. На виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана Відповідачем при укладанні Договору. 19.08.2025 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу МВ-ТП/49, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Відповідно до реєстру прав вимоги, ТОВ «Таліон плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 83106,54 грн. Оскільки відповідач належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів, виникла заборгованість у розмірі 83106,54 грн, з них заборгованість по кредиту 26961,22 грн; заборгованість по процентам за користування кредитом 54429,32 грн, заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) 1716,00 грн. У зв`язку із чим позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 441616867 від 30.05.2025 в розмірі 83106,54 грн, а також стягнути понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність. Позовні вимоги визнав частково.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 03.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, витребувано докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 30.05.2025 ОСОБА_1 уклав із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір № 441616867, згідно умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 18660 грн на споживчі потреби. Дисконтний період користування складає 16 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Сторони погодили, що встановлений у договорі строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду сплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 16 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 298,56 грн. Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних (п.8.3). Розмір Комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 1119 грн 60 коп. (п.8.5.). Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 29.06.2030. Денна процентна ставка розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою першого Траншу за весь строк кредитування: 335040,22 грн) / (сума першого Траншу за Договором: 18660,00 грн) / (строк кредитування: 1826 днів) ? 100% = 0,98 відсотків в день.

Паспорт споживчого кредиту підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 2882 та договір кредитної лінії № 441616867 підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором TXBV (а.с.23зв-25, 25зв-37).

12.06.2025 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 уклали 3 додаткових угоди до кредитного договору № 441616867, згідно умов яких Сторони дійшли згоди про надання Кредитодавцем Позичальнику Траншу в загальній сумі 6000 грн 00 коп. (п.1.1). Після надання Траншів відповідно до цих Додаткових угод сума Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди, разом із сумою Траншу, що видається відповідно до цієї Додаткової угоди, буде складати 24660,00 грн (п.1.2.). Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних (п.1.4). Розмір Комісії, що нараховується за надання Траншів за цими Договорами становить 120 грн 00 коп (за кожний транш) (п.1.6.). Додаткові угоди підписані електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 5892, 1288 та 3983 (а.с. 38-42).

13.06.2025 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до кредитного договору № 441616867, згідно умов якої ОСОБА_1 отримав транш в розмірі 3940 грн (п.1.1). Після надання Траншу відповідно до цієї угоди сума кредиту становить 28600 грн (п.1.2.). Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних (п.1.4). Розмір Комісії, що нараховується за надання другого Траншу за цим Договором становить 236 грн 00 коп (п.1.6.). На момент укладення цієї Додаткової угоди сума нарахованої та несплаченої Комісії за надання Кредиту становить 1479,60 грн (п.1.8). Додаткова угода підписана електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 7162 (а.с. 42зв-43).

Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Профі Гід» підтвердило успішне перерахування коштів в розмірі:

- 18660 грн ОСОБА_1 на карту НОМЕР_1 , призначення платежу: договір № 441616867 від 30.05.2025, Номер транзакції 44859-70950-73284, дата: 30.05.2025 (а.с.57);

- 2000 грн ОСОБА_1 на карту НОМЕР_1 , призначення платежу: договір № 441616867 від 30.05.2025, Номер транзакції 44974-79453-77104, дата: 12.06.2025 (а.с.57зв);

- 2000 грн ОСОБА_1 на карту НОМЕР_1 , призначення платежу: договір № 441616867 від 30.05.2025, Номер транзакції 44975-74925-67044, дата: 12.06.2025 (а.с.58);

- 2000 грн ОСОБА_1 на карту НОМЕР_1 , призначення платежу: договір № 441616867 від 30.05.2025, Номер транзакції 44976-00518-57714, дата: 12.06.2025 (а.с.58зв);

- 3940 грн ОСОБА_1 на карту НОМЕР_1 , призначення платежу: договір № 441616867 від 30.05.2025, Номер транзакції 44976-23283-95184, дата: 13.06.2025 (а.с.59).

Належність платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 та зарахування на неї в період часу з 30.05.2025 по 13.06.2025 коштів у загальній сумі 28600 грн підтверджено АТ «Універсал Банк» (а.с.119-127).

Укладення договору з позивачем та отримання коштів відповідачем за договором № 441616867 від 30.05.2025 відповідачем визнано, а тому в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.

19.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/49, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.15-19).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги, ТОВ «Таліон плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 441616867 від 30.05.2025 в сумі 58539,47 грн, з яких: 26961,22 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 16381,64 грн - сума заборгованості за відсотками, заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) 1716,00 грн (а.с.18-18зв).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 18.06.2025 сплатив 2808,00грн, з яких: 1638,78 грн в рахунок погашення тіла кредиту, 1169,22 грн процентів (а.с.20-20зв).

Згідно детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 441616867 від 30.05.2025 заборгованість перед ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" станом на 19.08.2025 складає 58275,25 грн, з яких: 26961,22 грн - сума заборгованості по кредиту; 16381,64 грн - прострочена заборгованість за процентами, 1716,00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту, 13480,61 грн неустойка (а.с.20-20зв).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 441616867 від 30.05.2025 заборгованість перед ТОВ «Таліон Плюс»" станом на 10.01.2026 складає 96587,15 грн, з яких: 26961,22 грн - сума заборгованості по кредиту; 54429,32 грн - прострочена заборгованість за процентами, 1716,00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту, 13480,61 грн неустойка (а.с.21-22зв).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За правилом статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється часткового або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Відсутність реального і своєчасного виконання зобов`язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Згідно п. 7.3. договору кінцева дата повернення (виплати) кредиту 29.06.2030.

Відповідно до п. 11.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії цього договору діють до повного їх виконання.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» повідомило ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору № 441616867 з 11.01.2026 та про необхідність оплати всієї суми заборгованості в розмірі 96587,15 грн (а.с.62зв).

У даному випадку строк дії договору № 441616867 від 30.05.2025 закінчився 11.01.2026, проценти за користування кредитом нараховані в межах строку дії договору.

Отже, заборгованість за основною сумою боргу, за відсотками та комісією підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як така, що знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду. Неустойку позивач стягнути не просить.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати - судовий збір в сумі 2662,40 грн (а.с.12), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу в сумі 5000 грн, суд зауважує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 5 від 02.12.2024, укладеного між адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», копію Додаткової угоди № 2949 від 12.03.2026 до Договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 12.03.2026 на суму 5000 грн (а.с. 65зв-71).

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

За таких обставин суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 5000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд доходить висновку про необхідність зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ «Таліон плюс» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про електронну комерцію», ст. 6, 15, 16, 205, 207, 526, 527, 530, 536, 598-601, 604-609, 610-612, 615, 626, 627, 628, 629, 631, 638, 1046, 1048, 1049, 1050, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 128, 134, 137, 141, 259, 263-265, 272-273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (вул. Жабинського, 13 м. Чернігів Чернігівської області, код ЄРДПОУ 39700642) заборгованість за кредитним договором № 441616867 від 30.05.2025 в розмірі 83106,54 грн, з яких: 26961,22 грн - сума заборгованості по кредиту; 54429,34 грн - прострочена заборгованість за процентами, 1716,00 грн - заборгованість по комісії за надання кредиту, а також понесені судові витрати: 2662,40 грн в рахунок сплаченого судового збору та 3000 грн в рахунок понесених витрат на правничу допомогу, а всього 88768 (вісімдесят вісім тисяч сімсот шістдесят вісім) грн 94 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС", код ЄРДПОУ 39700642, місцезнаходження юридичної особи: вул. Жабинського, 13 м. Чернігів Чернігівської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О.Ю. Максименко