Ухвала суду № 137475186, 17.06.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Номер справи 175/6884/26

Номер провадження 1-кп/175/533/26

УХВАЛА

іменем України

17 червня 2026 року селище Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

його захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12026042160000055 від 23.01.2026, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Дніпропетровськ, громадянин України, освіта вища, розлучений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України

ВСТАНОВИВ

Прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на те, що до обвинуваченого застосований такий запобіжний захід, але строк спливає, тому просив продовжити на шістдесят днів. Заявив, що ризик, який виправдовує тримання обвинуваченого під вартою, у виді переховування від суду не зник, є реальним.

Захисник заперечив проти продовження строку тримання під вартою щодо його підзахисного, оскільки прокурором не було доведено ризиків. Захисник просив застосувати більш м`який запобіжний захід до його підзахисного.

Обвинувачений просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід.

Вирішуючи питання щодо заявленого прокурором клопотання щодо продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за необхідне задовольнити заявлене клопотання, оскільки спливає строк застосування вказаного запобіжного заходу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Суд погоджується, що є достатні підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від суду, зважаючи на тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні злочинів, які йому інкримінуються. Перебуваючи під тиском можливого засудження до такого тривалого позбавлення волі, обвинувачений може обрати шлях уникнення кримінальної відповідальності та ухилитись від суду.

Відтак ризик, наявний на момент обрання запобіжного заходу не зменшився і залишається реальним, що свідчить про необхідність продовжити запобіжний захід.

При вирішенні питання щодо продовження обраного виду запобіжного заходу, суд враховує наявність ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я, майновий стан, міцність соціальних зв`язків, та ризик повторення протиправної поведінки.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_4 серед іншого обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років.

Оцінивши у сукупності всі обставини, в тому числі передбачені ст.ст.177-178 КПК України, суд вважає, що на данний момент жоден із більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам переховуватися від суду.

Таким чином, суд доходить висновку, що зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на даному етапі є найбільш доцільним запобіжним заходом. Відтак клопотання належить задовольнити.

Згідно ч.4 ст.183 КПК України суд не вважає наразі за доцільне визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

Керуючись ст.331, ст. 369-372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 15.08.2026 включно.

На ухвалу суду щодо продовження строку тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1