Ухвала суду № 137470160, 16.06.2026, Корюківський районний суд Чернігівської області

Справа № 736/851/26

Номер провадження 4-с/736/6/26

У Х В А Л А

16 червня 2026 рокум. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Кутового Ю.С.,

за участі секретаря Батюк Я.С.,

розглянувши у судовому засіданні у м. Корюківці у приміщені суду скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання, просить визнати дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича з приводу винесення постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 468,80 грн. від 06.04.2026 у ВП № 80683294 про стягнення з неї 5500,00 грн. витрат на правову допомогу на користь стягувача - ТОВ «Дніпрофінансгруп», протиправними; скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 468,80 грн. від 06.04.2026 у ВП № 80683294 про стягнення з неї 5500,00 грн. витрат на правову допомогу; стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича витрати на правову допомогу при поданні її скарги на його протиправні дії та бездіяльність до Корюківського районного суду в розмірі 3000 грн.

Свої вимоги заявник мотивувала тим, що 06 квітня 2026 року приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович виніс постанову, котру ОСОБА_1 отримала 07.04.2026, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 468,80 грн. у ВП № 80683294 з виконання виконавчого листа № 736/1003/24, виданого 16.03.2026 Корюківським районним судом Чернігівської області про стягнення з неї 5500,00 грн. витрат на правову допомогу стягувачем ТОВ «Дніпрофінансгруп». Заявник вважає, що вищевказана постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 468,80 грн. від 06.04.2026 про стягнення з неї коштів витрат на правову допомогу є сфабрикованою та протиправною, так як наказом № 376 від 28.02.2025 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Він чинний з 20.03.2025. Отже, відповідно до Закону України № 3048-ІХ, що набрав чинності 06.05.2023, заборонено в період дії воєнного стану в Україні вжиття заходів примусового виконання рішень на території Корюківської міської територіальної громади, яка входить до вказаного переліку. З огляду на наведене, ОСОБА_1 просить задовольнити її скаргу в повному обсязі.

В судове засідання скаржник не з?явився, надав заяву про можливість розгляду справи за її відсутності.

Представник приватного виконавця в судове засідання не з?явився, надав заперечення у якому просив відмовити у задоволенні скарги та просив стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про таке.

06.04.2026 року приватним виконавцем виконавчого округу винесено постанову про стягнення з неї мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 468,80 грн. та 5500 грн. витрат на правову допомогу на користь ТОВ «Дніпрофінансгруп» у виконавчому провадженні №80683294 на виконання виконавчого листа №736/1003/24 виданого 16.03.2026 року Корюківським районним судом.

З даною постановою скаржниця незгодна просить її скасувати.

Разом з тим, доводи викладені в скарзі, суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Особливості примусового виконання рішень у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX визначені пунктами 10-2 10-5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Абзацом п`ятим підпункту 5 пункту 10-2 зазначеного розділу Закону встановлено, забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої рф території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 307 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - Перелік).

Корюківська міська територіальна громада входить до цього переліку, та ОСОБА_1 зареєстрована на території Корюківської міської територіальної громади.

Верховний суд у постанові від 27.02.2025 справі № 904/3743/22 зазначив, що аналіз наведених норм свідчить, що законодавча заборона, передбачена абзацом 15 пункту 10-2 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", стосується саме місця (території) відкриття виконавчого провадження і місця (території), на якій будуть вживатися заходи примусового виконання рішення, а не місця реєстрації (розташування) боржника.

Водночас у підпункті 3.7 розділу ІІІ Переліку передбачено, що 06 грудня 2024 року Корюківська міська територіальна громада Корюківського району Чернігівської області віднесена до територій активних бойових дій на яких функціонують електронні інформаційні ресурси, без визначення дати завершення бойових дій.

Отже винесення оскаржуваних постанов в рамках виконавчого провадження №80683294 було здійснено із використанням автоматизованої системи виконавчого провадження за місцезнаходженням приватного виконавця (проспект Перемоги, 139, офіс 420 м. Чернігів), територія якого не віднесена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Таким чином, заходи примусового виконання рішення не здійснювалися на території, щодо якої законом встановлено відповідні обмеження.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що у приватного виконавця була відсутня заборона на відкриття виконавчого провадження та вчинення інших передбачених законодавством дій в рамках цього виконавчого провадження, а тому скарга не підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат у справі, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Отже, суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Наведена позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Між Приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області ОСОБА_2 та адвокатом Прокоф`євим Богданом Івановичем було укладено договір про надання правової допомоги. За умовами цього договору клієнт проводить оплату адвокату за надані ним послуги виходячи з тарифу 1000 (одна тисяча) грн.. 00 коп за одну годину часу, витраченого на виконання адвокатом роботи на користь клієнта. Клієнт проводить оплату на підставі акту виконаних робіт, який підписується обома сторонами договору. Приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Юрієм Михайловичем та адвокатом Прокоф`євим Богданом Івановичем було підписано детальний опис робіт і визначено загальну вартість наданих послуг 4000,00 грн. також адвокатом до заперечень додана квитанція до прибуткового касового ордера на суму 4000,00 грн.

За час розгляду скарги, скаржниця також отримувала клопотання про стягнення з неї витрат на правову допомогу, про що свідчать відповідні квитанції про отримання документів в підсистемі «Електронний суд», однак заяв про зменшення суми судових витрат від неї не надходили. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнути із скаржника понесені боржником та приватним виконавцем судові витрати у розмірі, що зазначені вище, як такі що підтверджені належним чином та не спростовані.

Підсумовуючи викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні скарги ОСОБА_1 та необхідність задоволення клопотання інших учасників процесу про стягнення на їх користь судових витрат.

Керуючись статтями 44, 258, 259, 260, 268, 450-451 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Юрія Михайловича (14013, Чернігівська область, м. Чернігів, пр.. Перемоги, 139 оф. 420, рнокпп НОМЕР_1 ) 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.С.Кутовий