Рішення № 137469413, 16.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 р. № 520/17762/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області в частині не надсилання подання до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України про присвоєння спеціального звання "майор поліції" ОСОБА_1 (жетон 0081004);

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області направити до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України подання про присвоєння спеціального звання "майор поліції" ОСОБА_1 (жетон 0081004).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.04.2025 він звернувся до начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області із рапортом з проханням вжити заходів щодо поновлення його у спеціальному званні "майор поліції", проте у відповідь на рапорт листом від 29.05.2025 позивача повідомлено про неможливість надсилання подання до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України через неможливість зазначити у ньому інформацію про закінчення позивачем курсів первинної професійної підготовки. Проте, положення абзацу першого частини 1 статті 73 Закону України "Про Національну поліцію" не поширюється на колишніх поліцейських, які були звільнені зі служби на підставі пунктів 1, 4, 1, 8 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію". У зв`язку із чим, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Вказану ухвалу суду надіслано судом відповідачу з використанням системи Електронний суд та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що 29.04.2025 ОСОБА_1 звернувся із рапортом до начальника ГУНП в Донецькій області з проханням вжити заходів щодо поновлення його у спеціальному званні майор поліції, яке було присвоєно останньому наказом НПУ від 13.10.2017 № 853 о/ с, 29.05.2025 за вих. № 1497/12/02-2025 позивачу була надана відповідь на рапорт в установленому порядку. Так, згідно з наказом ГУНП в Донецькій області від 29.05.2025 № 269 о/с, рядового ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону Про Національну поліцію України (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Отже, наразі позивач є звільненим з лав Національної поліції України. З огляду на дану обставину, у Головного управління Національної поліції в Донецькій області відсутні повноваження для прийняття рішення щодо присвоєння будь-якого спеціального звання особі, яка не проходить службу в підрозділах ГУНП в області.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 зупинено провадження у справі №520/17762/25 за ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, до набрання законної сили рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/14031/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 поновлено провадження у даній справі, у зв`язку із набранням законної сили рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/14031/25.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в Національній поліції України на посаді офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.

Наказом Голови національної поліції від 13.10.2017 № 853о/с ОСОБА_1 (жетон НОМЕР_1 ) було присвоєно спеціальне звання «майор поліції».

Наказом начальника Головного Управління Національної поліції в Харківській області від 18.03.2020 № 63о/с відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію України» майор поліції ОСОБА_1 (жетон 0081004) був звільнений зі служби в Національній поліції за власним бажанням.

За результатами конкурсу відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 22.04.2021 № 241о/с ОСОБА_1 (жетон 0081004) був призначений на посаду дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Краматорського районного управління поліції Головного управління поліції в Донецькій області та присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції».

29.04.2025 позивач звернувся з рапортом до начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області генерала поліції третього рангу Р.Осипенко з проханням вжиття заходів щодо поновлення мене у спеціальному званні «майор поліції».

Листом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 29.05.2025 № 1497/12/02-2025 позивача повідомлено про неможливість надсилання подання до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України про присвоєння спеціального звання через неможливість зазначити в ньому інформацію про закінчення ОСОБА_1 курсів первинної професійної підготовки.

Позивач, не погоджуючись із вказаними діями відповідача, вважаючи їх такими, що порушують норми діючого законодавства України, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частинами 1 та 2 статті 13, а також частиною 1 статті 15 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що систему поліції складають: центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції; до складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.

Відповідно до п. 1 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Пунктом 7 Положення про Національну поліцію, передбачено, що Національна поліція здійснює свої повноваження через центральний орган управління та утворені в установленому порядку територіальні (у тому числі міжрегіональні) органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах.

Положеннями ст.81 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що військовослужбовцям та громадянам, які мають військові або спеціальні звання, класні чини, під час прийняття на службу в поліції присвоюються первинні спеціальні звання поліції, відповідні наявним у них військовим або спеціальним званням, класним чинам, у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 81 Закону України «Про Національну поліцію» первинні спеціальні звання середнього складу поліції присвоює керівник поліції в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.

Частиною 6 ст. 81 Закону України «Про Національну поліцію» громадянам, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, після прийняття на службу в поліції та призначення на посади, які заміщуються особами середнього і вищого складу поліції, присвоюється первинне спеціальне звання лейтенанта поліції.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2016 року № 177, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2016 року за № 498/28628, затверджено Порядок присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань (далі - Порядок №177, в редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Пунктом 2 розділу І Порядку №177 встановлено, що первинні спеціальні звання середнього складу поліції присвоюються особам, уперше прийнятим на службу в поліцію, які не мають військових звань офіцерського складу запасу або спеціальних звань середнього складу інших органів державної влади з призначенням на посаду, після закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації) та оголошуються наказом по особовому складу.

Відповідно до п. 5 розділу І Порядку №177 первинні спеціальні звання особам, зазначеним у пунктах 2, 3 цього розділу, присвоює Голова Національної поліції України.

Пунктом 14 розділу І Порядку №177 передбачено, що подання про присвоєння чергових спеціальних звань поліції особам, які проходять службу на посадах молодшого та середнього складу поліції, готуються відповідними кадровими підрозділами органів та підрозділів поліції для підготовки наказу по особовому складу.

Як передбачено підпунктом 1 пункту 1 та пунктом 4 розділу II Порядку №177 для присвоєння первинних спеціальних звань середнього складу поліції, у порядку зарахування на службу в поліції до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України надсилається подання про присвоєння спеціального звання поліції у якому у разі присвоєння первинного спеціального звання молодшого та середнього складу поліції зазначається інформація про зняття з військового обліку або надання відстрочки на період проходження служби в поліції, закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації) та результати висновку військово-лікарської комісії. До документів про присвоєння первинного спеціального звання середнього складу поліції додаються завірені працівником кадрового підрозділу відповідного органу чи підрозділу поліції копії диплома про закінчення вищого навчального закладу, додатка до нього, військового квитка та сертифіката про закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації).

Відповідно до пункту 5 розділу II Порядку №177 матеріали для присвоєння спеціальних звань середнього складу поліції особам, у яких установлений строк вислуги в спеціальному званні закінчується на перше число наступного місяця, надсилаються до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України до 05 числа поточного місяця.

Таким чином, приписи Порядку зобов`язують органи поліції здійснювати присвоєння саме первинного спеціального звання середнього складу поліції, одразу після закінчення відповідними особами курсів первинної професійної підготовки при наявності у них вищої освіти не нижче бакалавра та при призначенні їх на посади, які заміщуються особами середнього та вищого складу поліції.

Отже, момент призначення відповідної особи на посаду, яка заміщується особами середнього та вищого складу поліції, і є початком процедури присвоєння такій особі первинного спеціального звання.

Вказана процедура має здійснюватися з дотриманням загальних принципів, в т. ч. добросовісно, розсудливо і своєчасно, тобто, протягом розумного строку.

Поряд із тим, суд зазначає, що частина 8 статті 81 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що громадянам, які були звільненні зі служби в поліції, під час повторного прийняття на службу присвоюється спеціальне звання поліції, які вони мали на момент звільнення.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом Голови національної поліції від 13.10.2017 № 853о/с ОСОБА_1 (жетон НОМЕР_1 ) було присвоєно спеціальне звання «майор поліції».

Наказом начальника Головного Управління Національної поліції в Харківській області від 18.03.2020 № 63о/с відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію України» майор поліції ОСОБА_1 (жетон 0081004) був звільнений зі служби в Національній поліції за власним бажанням.

Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 22.04.2021 № 241о/с ОСОБА_1 (жетон 0081004) був призначений на посаду дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Краматорського районного управління поліції Головного управління поліції в Донецькій області та присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції».

Враховучи викладене, суд дійшов висновку, що вирішуючи питання щодо присвоєння позивачу спеціального звання поліції, відповідач фактично проігнорував пряму норму частини восьмої статті 81 Закону України «Про Національну поліцію», якою встановлено обов`язок присвоєння особі при повторному прийнятті на службу в поліції спеціального звання, яке вона мала на момент звільнення.

Суд звертає увагу, що позивач не просить присвоїти йому нове спеціальне звання та не претендує на отримання будь-яких додаткових переваг чи преференцій.

Спір у даній справі стосується виключно відновлення правового статусу, який вже існував у позивача та був офіційно підтверджений наказом Голови Національної поліції України 13.10.2017 № 853о/с про присвоєння спеціального звання «майор поліції».

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач був позбавлений зазначеного спеціального звання у встановленому законом порядку.

За таких обставин відсутні правові підстави вважати, що при повторному прийнятті на службу позивач повинен був розглядатися як особа, яка ніколи не проходила службу в поліції та не мала відповідного спеціального звання.

Аналіз правової позиції відповідача свідчить, що фактично останній пов`язує наявність або відсутність у позивача спеціального звання «майор поліції» з проходженням первинної професійної підготовки у 2021 році.

Разом з тим спеціальне звання «майор поліції» було присвоєно позивачу ще у 2017 році та існувало незалежно від подальших кадрових рішень щодо його повторного прийняття на службу.

Відтак обставини, пов`язані з проходженням або непроходженням первинної професійної підготовки у 2021 році, не можуть бути підставою для фактичного нівелювання правових наслідків наказу про присвоєння спеціального звання «майор поліції», який є чинним та не скасованим.

Суд зазначає, що наведені відповідачем положення Порядку №177 регулюють порядок присвоєння саме первинних спеціальних звань особам, які вперше приймаються на службу в поліцію.

Разом з тим позивач на момент повторного прийняття на службу вже мав спеціальне звання «майор поліції», присвоєне у встановленому законом порядку, а тому відповідачем не обґрунтовано, з яких підстав до спірних правовідносин було застосовано процедуру присвоєння первинного спеціального звання замість положень частини восьмої статті 81 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до положень ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вище вказану норму діючого законодавства саме на відповідачів в даному випадку покладено обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій та бездіяльності, однак , останніми під час судового розгляду справи таких доказів не надано, а отже, не доведено правомірності своїх дій та бездіяльності.

Враховуючи вище встановлені обставини, суд приходить до висновку, що Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області в даному випадку порушено права позивача в частини не здійснення належного розгляду матеріалів подання, яке надійшло стосовно ОСОБА_1 в частині не надсилання подання до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України про присвоєння спеціального звання "майор поліції" Ларіну Олександру Сергійовичу (жетон 0081004)

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_2 проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal проти Об`єднаного королівства» (заява № 22414/93) зазначив, що ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі «Афанасьєв проти України»).

Враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини допущення Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області протиправної бездіяльності щодо не надсилання подання до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України про присвоєння спеціального звання "майор поліції" Ларіну Олександру Сергійовичу (жетон 0081004), чим порушено права позивача та з метою повного та належного захисту прав позивача, відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області направити до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України подання про присвоєння спеціального звання "майор поліції" Ларіну Олександру Сергійовичу (жетон 0081004).

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ними дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (Донецька область, м. Покровськ, вул. Мандрика буд. 7, 85302, ЄДРПОУ 40109058) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області в частині не надсилання подання до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України про присвоєння спеціального звання "майор поліції" ОСОБА_1 (жетон 0081004).

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області направити до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України подання про присвоєння спеціального звання "майор поліції" ОСОБА_1 (жетон 0081004).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга ГОРШКОВА