Ухвала суду № 137468295, 16.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/21359/24

УХВАЛА

16 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Військової частини НОМЕР_1 про прийняття звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №420/21359/24,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №420/21359/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду, адміністративна справа №420/21359/24 перебувала на розгляді у судді Одеського окружного адміністративного суду Іванова Е.А.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 року №420/21359/24 було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року.

Рішення по справі №420/21359/24 набрало законної сили.

24.07.2025 року ухвалою суду було зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 23.04.2025 року по справі №420/21359/24 у 30-ти денний строк з моменту набрання ухвалою законної сили.

Водночас, ухвалами суду від 05.09.2025 року та від 16.10.2025 року було відмовлено у прийнятті звіту Військовій частині НОМЕР_1 , та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 надати до суду у 30-тиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення суду від 23.04.2025 року по справі №420/21359/24.

Ухвалою суду від 19.02.2026 року було прийнято звіт в частині нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року.

У виконанні іншої частини судового рішення відмовлено.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 надати до суду у 90-тиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення суду від 23.04.2025 року по справі №420/21359/24.

На виконання вищевказаної ухвали до суду від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт від 13.05.2026 року про виконання судового рішення по справі №420/21359/24, в якому зазначено, що не зважаючи на дуже важке фінансове становище і обмежене фінансування, на виконання судового рішення по справі №420/21359/24 платіжною інструкцією №1288 від 15.08.2025 року було перераховано грошові кошти в сумі 6 895,00 грн., платіжною інструкцією №1674 від 08.10.2025 року було перераховано грошові кошти в сумі 6 895,00 грн., платіжною інструкцією №187 від 03.02.2026 року було перераховано грошові кошти в сумі 18 153,95 грн. та платіжною інструкцією №241 від 12.02.2026 року було перераховано грошові кошти в сумі 47 500,00 грн. Зазначені кошти перераховано з врахуванням податків. Представник відповідача також зазначив, фактично, у повному обсязі виконання судового рішення можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України, після отримання їх від головного розпорядника коштів, розпорядником нижчого рівня в/ч НОМЕР_1 . Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідної бюджетної програми не залежить від волі відповідача. Таким чином, часткове невиконання Військовою частиною НОМЕР_1 рішення суду у цій справі обумовлюється об`єктивними причинами, і відсутністю намірів суб`єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення.

На підтвердження вищевказаних обставин представником відповідача до суду надано примірники платіжних інструкцій №1288 від 15.08.2025 року, №1674 від 08.10.2025 року, №187 від 03.02.2026 року та №241 від 12.02.2026 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду, звіт від 13.05.2026 року про виконання судового рішення в адміністративній справі №420/21359/24 був розподілений на розгляд до судді Одеського окружного адміністративного суду Білостоцького О.В.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судові рішення є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

За ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Порядок розгляду звіту про виконання судового рішення закріплений статтею 382-2 КАС України.

Розглянувши в порядку письмового провадження звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі №420/21359/24, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 року по справі №420/21359/24 було частково задоволено адміністративний позов позивача, та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року.

Рішення по справі №420/21359/24 набрало законної сили.

Cудом було встановлено, що на виконання вищевказаного рішення суду платіжною інструкцією №1288 від 15.08.2025 року було перераховано грошові кошти в сумі 6 895,00 грн., платіжною інструкцією №1674 від 08.10.2025 року було перераховано грошові кошти в сумі 6 895,00 грн., платіжною інструкцією №187 від 03.02.2026 року було перераховано грошові кошти в сумі 18 153,95 грн. та платіжною інструкцією №241 від 12.02.2026 року було перераховано грошові кошти в сумі 47 500,00 грн.

Водночас, з вищевказаних пояснень військової частини вбачається, що перерахована позивачу сума індексації грошового забезпечення не виплачена у повному обсязі на користь позивача через відсутність достатнього бюджетного асигнування.

Суд враховує, що відповідач не заперечує щодо свого обов`язку щодо виконання судового рішення, а вказує про наявність об`єктивних причин, які унеможливлюють його виконання у повному обсязі на теперішній час.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Більш того, поданий відповідачем звіт не містить орієнтовних строків виконання рішення суду у цій справі в повному обсязі.

У той же час суд зазначає, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, суд має зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо.

Відповідні засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказана позиція узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.05.2021р. у справі №9901/598/19 та від 01.02.2022р. у справа №420/177/20.

Також вищевказана правова позиція була висловлена колегією суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у постанові від 27.02.2026 року по справі №420/15588/24.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Водночас, згідно ч. 11 ст. 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

За таких умов суд доходить висновку, що відповідачем при наданні до суду звіту про виконання судового рішення та доказів виконання його в частині, не було надано доказів щодо виконання дій зобов`язального характеру у повному обсязі, визначених рішенням суду на користь позивача, а тому суд вважає за можливе прийняти звіт від 13.05.2026 року про виконання судового рішення по справі №420/21359/24, та одночасно вважає за необхідне встановити новий строк для подання звіту Військовій частині НОМЕР_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі в повному обсязі, що має бути підтверджено належними та достатніми доказами, поданими до суду.

Керуючись приписами ст.ст. 256, 370, 382, 382-2, 382-3 КАС України, суд, -

У Х В АЛ И В :

Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про прийняття звіту про виконання судового рішення в адміністративній справі №420/21359/24 задовольнити частково.

Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2026 року про виконання судового рішення по справі №420/21359/24.

Встановити Військовій частині НОМЕР_1 новий строк для подання звіту про виконання судового рішення від 23.04.2025 року по справі №420/21359/24 у повному обсязі.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 у двомісячний строк з моменту отримання копії ухвали суду подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання в повному обсязі судового рішення від 23.04.2025 року по справі №420/21359/24.

Ухвалу суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями ст.382-1 ч.5, 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький