Ухвала суду № 137468279, 16.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 540/434/20

УХВАЛА

16 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про виконання рішення суду у справі № 540/434/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Херсонського окружного адміністративного суду перебувала справа № 540/434/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року у справі № 540/434/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області № 3 від 09.01.2019 року про відмову в поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009 року шляхом поновлення її відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із компенсацією втрати частини доходів.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області судовий збір у сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

15.04.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 540/434/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року у справі № 540/434/20. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року у справі № 540/434/20 протягом 30 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

25.05.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшов звіт про виконання рішення суду по справі № 540/434/20. В поданому звіті відповідачем зазначено, що на виконання рішення по справі № 540/434/20 Головним управлінням проведено поновлення виплати пенсії з 07.10.2009. Розмір пенсії при індивідуальному коефіцієнті заробітної плати 2,94685 за період роботи з 01.10.2001 по 30.09.2003 та коефіцієнті стажу (з урахуванням кратності 1,35) 0,69863 за 51 рік 09 місяців 11 днів станом на 07.10.2009 склав 2041,67 грн, у тому числі: - 1912,19 грн основний розмір пенсії (928,81 грн х 2,94685 х 0,69863); - 129,48 грн доплата за понаднормовий стаж роботи (498,00 грн х 26%). Враховуючи зазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області уважає, що рішення суду в частині поновлення пенсії позивачу виконано в повному обсязі.

Щодо нарахування компенсації грошових доходів Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом. В свою чергу, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, зокрема пенсій, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159. Порядок виплати компенсації органами Пенсійного фонду України на виконання судових рішень визначається з урахуванням покладених зобов`язань, визначених судовим рішенням та обставин щодо строків виплати. На виконання рішення суду по справі №540/434/20 Головним управлінням проведено нарахування компенсації втрати частини доходів. В результаті проведеного розрахунку сума компенсації склала 4658,10 грн.

Щодо проведення виплати пенсійних коштів Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вказує, що Постановою правління Пенсійного фонду України від №22-1 від 25.11.2005 року було затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року №13-1) (далі - Порядок №22-1). Пунктом 1.2 Порядку №22-1 визначено, що заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1596. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596 затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках (далі - Порядок №1596) (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 1 якого визначено механізм виплати пенсій шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії в уповноважених банках. Відповідно до п.2 Порядку №1596 уповноваженими банками є банки, визначені відповідно до Порядку відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. №1231 (далі - Порядок № 1231). Згідно з п.6 Порядку №1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка. Відповідно до п.п.8-9 Порядку №1596 поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті. Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін. Відповідно до п.10 Порядку №1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, одержувача та уповноваженого працівника банку. Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку. У разі отримання від одержувача заяви про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком. Органи Пенсійного фонду України та органи соціального захисту населення формують перелік одержувачів на підставі отриманих заяв про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка та разом із необхідними для відкриття поточних рахунків таким особам документами та відомостями, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку, подають його відповідному уповноваженому банку у строки, визначені у договорі, але не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дати прийняття документів. Пунктом 11 Порядку №1596 визначено, що одержувачі, крім внутрішньо переміщених осіб, можуть у будь-який час змінити уповноважений банк, подавши заяву до відповідного уповноваженого банку чи органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення згідно з пунктом 10 цього Порядку. Згідно п. 14 того ж Порядку, на підставі складених документів Пенсійний фонд України та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів. З урахуванням зазначеного, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка подається пенсійному органу відповідно до п.10 Порядку №1596: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду України, через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису або від установи уповноваженого банку. За даними центральної бази архівних особових рахунків Пенсійного фонду України наявна інформація про отримання ОСОБА_1 пенсії в Залізничному районі АР Крим. Тобто, Позивач на обліку в Головному управлінні на момент припинення виплати пенсії у зв`язку з виїздом на постійне проживання за кордон, не перебував. На момент виконання рішення суду, заява про перерахування коштів на банківській рахунок відповідно до Порядку №1596 ані позивачем, ані будь-якою з установ уповноваженого банку до Головного управління не подавалась, тому нарахування пенсії ОСОБА_1 проводиться через національного оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта». Так, у травні 2026 року позивачу перераховано основний розмір пенсії за травень 2026 року у сумі 2041,67 грн та заборгованість за рішенням суду у розмірі 398547,98 грн, що підтверджується витягом з відомостей на виплату пенсій, грошової допомоги за травень 2026.

З огляду на викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області просить суд прийняти звіт про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 № 540/434/20; у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту звільнити від сплати штрафу керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та встановити Головному управлінню додатковий (новий) 3 (трьох) місячний строк для його повторного подання.

Ухвалою від 26.05.2026 року суд прийняв звіт до розгляду та встановив ОСОБА_1 3-х денний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданого звіту.

29.05.2026 року до суду від представника позивача надійшла заява, в якій він вказує, що рішення суду не виконано в повному обсязі. Борг та поточна пенсія позивачу не виплачується. Перерахунок розміру пенсії не здійснено. Компенсацію втрати частини доходу на визначений судом період в порядку передбаченому законом не розраховано та не виплачено.

Щодо виплати пенсії на банківський рахунок представник позивача зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 6 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999р. № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2016р. № 662) одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка. На сайті Пенсійного фонду України за посиланням: https://mof.gov.ua/uk/upovnovazheni-banki-shhodo-obslugovuvannja-zarplatnih-proekti наведено перелік уповноважених банків, через які може здійснюватись виплата пенсій, серед переліку уповноважених банків є також АТ «Південний». Отже, АТ «Південний» є уповноваженим банком, якому надано право виплати пенсії пенсіонерам, через відкритий в ньому поточний рахунок. Позивач не проживає на території України, отже пенсія не може виплачуватися через відділення поштового зв`язку. Не виплата позивачу пенсії у спосіб передбачений законом може бути вирішена шляхом встановлення способу виконання рішення суду в порядку ст. 378 КАКС України або шляхом накладення штрафу на керівника ГУПФУ в Херсонській області за не виплату пенсії відповідно резолютивної частини рішення суду.

Щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії представник позивача зауважив, що ГУПФУ в Херсонській області має здійснювати виплату позивачу пенсії з урахуванням всіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, та не може не здійснювати перерахунок пенсії позивача, якщо це передбачено чинним пенсійним законодавствам для спірної категорії пенсіонерів, посилаючись на відсутність для цього вказівки у рішенні суду про поновлення виплати пенсії. Такі дії пенсійного органу не засновані на жодній нормі чинного законодавства. Отже, навіть за відсутності в судовому рішенні зобов`язання здійснити перерахунок розміру пенсії ПФУ зобов`язаний здійснити перерахунок розміру пенсії в порядку, передбаченому Законом та нездійснення такого перерахунку є невиконанням рішення суду.

Також представник позивача вказує, що Закон № 1058-IV, який в редакції чинної на дату 01.10.2009 року статтею 43 передбачав, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Порядок перерахунку пенсії, призначеної за Законом № 1058-IV визначений ст. 42 цього Закону. Так, відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст. 42 Закону № 1058-IV пенсії, в редакції чинної на дату 01.10.2009 року, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, за винятком випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення. Так, відповідно до ст. 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону. Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (в редакції, зі змінами від 11.10.2017 року, які діють до теперішнього часу з певними змінами) для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. В порушення наведених вимог закону позивача визначено як особу, якій не здійснюється масовий перерахунок, та призначено неіснуючий вид пенсії в "твердому розмірі".

З огляду на викладене представник позивача просить суд відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області у прийнятті звіту від 22.05.2026 року про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року по справі № 540/434/20; накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області штраф за не виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року по справі № 540/434/20; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надати протягом 30 днів звіт про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року по справі № 540/434/20; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надати: - довідку про нараховану та фактично виплачену пенсію ОСОБА_1 за період з 07.10.2009 року по травень 2026 року; - виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з 07.10.2009 року по травень 2026 року з врахуванням всіх законодавчих актів та постанов КМУ щодо перерахунку пенсій; - надіслати довідку про нараховану та фактично виплачену компенсацією втрати частини доходів та її розрахунок; докази виплати боргу та поточної пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.

Дослідивши подані до суду документи та матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 року № 1402-VIII, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

В пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019, на підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку, Конституційний Суд України вказав на те, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на тому, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Тому обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безмовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

За приписами ч. 1, 2 ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст. 2 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За приписами статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу (частини друга, третя статті 382-2 КАС України).

Суд зазначає, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року у справі № 540/434/20, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009 року шляхом поновлення її відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із компенсацією втрати частини доходів.

Головним управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на виконання рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року у справі № 540/434/20, проведено поновлення пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.10.2009 року, що підтверджується рішенням № 212850006422 від 31.03.2026 року.

У відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вказує, що заборгованість за рішенням суду становить 398547,98 грн та її нарахування ОСОБА_1 проводиться через національного оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта», на підтвердження чого надало лише витяг з відомостей на виплату пенсій, грошової допомоги за травень 2026.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідачем не надано розрахунок недоотриманих сум пенсії ОСОБА_1 проведений за період з 07.10.2009 року по 30.04.2026 року.

Представник позивача, в своїх запереченнях на поданий звіт, вказує, що позивач не проживає на території України, отже пенсія не може виплачуватися через відділення поштового зв`язку. Не виплата позивачу пенсії у спосіб передбачений законом може бути вирішена шляхом встановлення способу виконання рішення суду в порядку ст. 378 КАКС України.

Так, ОСОБА_1 у квітні 2026 року звертався до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення способу виконання судового рішення у справі № 540/434/20, в якій просив суд встановити спосіб виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2020 року по справі № 540/434/20 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплачувати пенсію ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою, поданою представником, відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення способу виконання судового рішення у справі № 540/434/20 відмовлено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 Акермана Олега Матвійовича залишено без задоволення. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 року змінено з мотивів відмови представнику ОСОБА_1 ОСОБА_2 в задоволенні заяви про встановлення способу виконання судового рішення у справі № 540/434/20.

В мотивувальній частині постанови апеляційний суд зазначив:

«…Як вбачається з відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження, постановою від 07 травня 2026 року виконавче провадження № 65487501, відкрите за виконавчим листом № 540/434/20 виданим Херсонським окружним адміністративним судом 29.04.2021 року про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009 року шляхом поновлення її відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із компенсацією втрати частини доходів, закрито на підставі п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постановою державного виконавця, зокрема, встановлено, що залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0 гривень.

Тобто, станом на час розгляду апеляційної скарги представника позивача, рішення у цій справі є виконаним, а отже відсутні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Викладене є підставою для відмови представнику ОСОБА_1 ОСОБА_2 , у задоволенні заяви про встановлення способу виконання судового рішення у справі № 540/434/20…».

Разом з тим, Головним управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до суду не надано докази проведення виплати недоотриманих сум пенсії, нарахованих на виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року у справі № 540/434/20.

Щодо виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року у справі № 540/434/20 в частині нарахування компенсації втрати частини доходів, суд зазначає, що у звіті Головним управління Пенсійного фонду України в Херсонській області лише повідомлено про проведення нарахування компенсації втрати частини доходів, яка в результаті проведеного розрахунку склала 4658,10 грн.

Однак, Головним управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до суду не надано ні відповідного розрахунку, ні доказів виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів.

Приписами ч.1 ст. 382-3 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.

Відповідно до ч. 2 ст.382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підстави для прийняття звіту про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року у справі № 540/434/20 відсутні, оскільки зі звітом не надано документи та матеріалів, що підтверджують обставини, зазначені у ньому.

Відповідно до ч.3, ч.5 ст.382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Положеннями ч.3 ст. 382-1 КАС України визначено, що встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Враховуючи те, що метою встановлення судового контролю за виконання судового рішення є кінцевий результат щодо факту його виконання, а не накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, враховуючи постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 року, в даному випадку суд уважає за можливе звільнити керівника суб`єкта владних повноважень від сплати штрафу, оскільки пенсійним органом здійснюються дії, які спрямовані на виконання судового рішення.

Крім того, суд робить висновок, що відповідачу необхідно встановити новий строк для подання звіту про виконання даного рішення та зобов`язати подати новий звіт протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали, а також зі звітом надати розрахунок недоотриманих сум пенсії за період з 07.10.2009 року по 30.04.2026 року, розрахунок компенсації втрати частини доходів та докази проведення виплати недоотриманих сум пенсії за період з 07.10.2009 року по 30.04.2026 року та компенсації втрати частини доходів.

Щодо доводів представника позивача стосовно того, що на виконання рішення суду у справі №540/434/20 органом Пенсійного фонду пенсія нарахована у невстановленому законом розмірі, оскільки не проведено позивачу перерахунок пенсії з урахуванням всіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, суд зазначає, що здійснюючи розгляд справи № 540/434/20 судом не перевірявся та не встановлювався розмір пенсії, виплату якої ОСОБА_1 слід поновити з 07.10.2009 року.

При цьому, суд зауважує, що з судових рішень апеляційної та касаційної інстанції у справах 420/6567/23, 400/8389/21, 400/9336/24, на які посилається представника позивача в обґрунтування своїх доводів, убачається, що питання перерахунку розміру пенсії, поновленої на виконання рішення суду, з урахуванням всіх підвищень, надбавок, доплат та індексації, передбачених пенсійним законодавством України вирішувалося шляхом звернення позивачів з відповідним позовом, а не у порядку ст. 382 КАС України.

Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в межах задоволених позовних вимог та відповідний порядок не розповсюджує свою дію на правовідносини, які хоча і виникли під час виконання судового рішення, однак фактично стосується питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, в разі незгоди позивача із встановленим розміром пенсії, через не проведення перерахунку пенсії з урахуванням всіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, він не позбавлений права на звернення до суду з відповідним позовом, а не у порядку ст. 382 КАС України.

У зв`язку з тим, що суддя Лебедєва Г.В. з 01.06.2026 року по 10.06.2026 року перебувала у відпустці, а 11.06.2026 року та 12.06.2026 року у відрядженні, ухвалу постановлено після виходу судді.

Керуючись ст.ст.248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

В прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про виконання рішення суду у справі № 540/434/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Заяву представника ОСОБА_1 Акермана Олега Матвійовича з питань судового контролю - задовольнити частково.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року у справі № 540/434/20.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 року у справі № 540/434/20 протягом 30 днів з моменту отримання копії цієї ухвали з розрахунком недоотриманих сум пенсії за період з 07.10.2009 року по 30.04.2026 року, розрахунком компенсації втрати частини доходів та доказами проведення виплати недоотриманих сум пенсії за період з 07.10.2009 року по 30.04.2026 року та компенсації втрати частини доходів.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення повинен відповідати вимогам частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, що наслідком не додержання вимог частини 2 та 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України при подачі звіту про виконання судового рішення є постановлення судом ухвали про відмову в його прийнятті.

Роз`яснити, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

В задоволенні решти вимог заяви представника ОСОБА_1 Акермана Олега Матвійовича відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, за винятком частини про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, яка є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Лебедєва