Рішення № 137468198, 16.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 640/5245/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О. О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2020 № 0026480708.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0026480708 від 12.11.2020 прийняте контролюючим органом із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки фактична перевірка призначена за відсутності передбачених п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України законних підстав та без надання жодних належних доказів отримання інформації про можливі правопорушення. Крім того, відповідач безпідставно застосував фінансові санкції за нібито порушення порядку обліку товарних запасів, проігнорувавши той факт, що чинне законодавство не зобов`язує суб`єкта господарювання зберігати оригінали первинних документів безпосередньо у місці реалізації товарів за наявності затвердженої централізованої системи бухгалтерського обліку за юридичною адресою. Також позивач наголошує на протиправності дій податкового органу, щодо винесення спірного рішення до моменту завершення процедури розгляду поданих заперечень на Акт перевірки, чим підприємство позбавлене законного процесуального права взяти особисту участь у розгляді матеріалів, що свідчить про упередженість, необґрунтованість та повну правову безпідставність винесення оскаржуваного індивідуального акта.

Відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що під час проведення фактичної перевірки магазину-кафетерію «Коло» у м. Бориспіль контролюючим органом належним чином зафіксовано факт порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР. Зокрема, на письмовий запит податківців про надання документів № 1 від 13.10.2020, керуюча магазином Ткач І. А. не надала у паперовій або електронній формі документи, що підтверджують облік та походження товарів, які на момент перевірки перебували у місці продажу, на загальну суму 40755,6 грн.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідно до затвердженої наказом директора облікової політики та приписів ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», всі первинні документи бухгалтерського обліку зберігаються за місцем ведення бухгалтерського обліку підприємства, а не безпосередньо у перевіреному магазині-кафетерії, тобто контролюючий орган під час проведення фактичної перевірки протиправно вимагав оригінали документів замість копій та не обґрунтував належним чином свій письмовий запит у межах норм п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі ст. 80 Податкового кодексу України, до наказу Головного управління ДПС у Київській області від 30.09.2020 № 1450 «Про проведення фактичних перевірок» та направлень на перевірку від 01.10.2020 № 0123 та № 0124, проведено фактичну перевірку магазину-кафетерію «КОЛО» за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 2-В/4, де здійснює діяльність ТОВ «АРІТЕЙЛ». Перевірку проведено з питань дотримання норм чинного законодавства, що регулює обіг готівки, порядок здійснення розрахункових та касових операцій, ведення обліку товарних запасів, наявність ліцензій, а також дотримання роботодавцем законодавства щодо оформлення трудових відносин (а. с. 13 - 14).

За результатами фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області складено Акт фактичної перевірки № 0069/1036/07/41135005 від 19.10.2020 у якому зазначено про встановлення факту порушення порядку ведення встановленого законодавством обліку товарних запасів за місцем здійснення продажу товарів, що не відображені в такому обліку, на загальну вартість 40755,6 грн (а. с. 24).

На підставі вищезазначеного Акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 12.11.2020 № 0026480708 (а. с. 41).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства, щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Положеннями п. 80.1 та 80.10 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено ст. 86 цього Кодексу.

За правилами п. 86.1, 86.5, 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст. 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені п. 86.7 цієї статті.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що акт фактичної перевірки, що складений Головним управлінням ДПС у м. Києві та заперечення ТОВ «АРІТЕЙЛ» проти акту фактичної перевірки, що викладені у листі у своїй сукупності є документами, на підставі яких контролюючий орган встановлює наявність чи відсутність підстав для винесення податкового повідомлення-рішення. Вказані документи відображають результати перевірки та позицію суб`єкта господарювання, щодо висновків, зроблених контролюючим органом за підсумками фактичної перевірки.

Разом з тим зазначена обставина не звільняє суд першої інстанції від обов`язку перевірити фактичну наявність правопорушення, зазначеного в акті фактичної перевірки, та вчинення якого стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, як правильно зазначає позивач в адміністративному позові, дії контролюючого органу, щодо проведення перевірки та акт фактичної перевірки не можуть бути предметом адміністративного позову. Правомірність таких дій та обґрунтованість висновків, викладених в акті фактичної перевірки може бути оцінена судом виключно у межах справи про оскарження податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що для правильного вирішення цього спору належить перевірити наявність чи відсутність порушень п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та підстав, передбачених ст. 20 вказаного Закону, для накладення на ТОВ «АРІТЕЙЛ» фінансових санкцій.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції, що була чинною на час проведення фактичної перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Згідно зі ст. 20 зазначеного Закону до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

В акті фактичної перевірки зазначено про виявлення фактів не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації (а. с. 24).

Зазначений висновок ґрунтується на тому, що до перевірки не надані первинні документи.

Проте, судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» відповіддю № 1510-2 від 15.10.2020 надало пакет документів на 529 аркушах на письмовий запит № 1 від 13.10.2020. Документи вручені 16.10.2020 перевіряючим особам - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується підписом вищезазначених осіб (а. с. 18).

Також на підтвердження своїх доводів позивач надав копію наказу від 26.02.2019 № 2602-Д «Про зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку», згідно з яким зберігання відповідних документів здійснюється за місцезнаходженням бухгалтерії ТОВ «АРІТЕЙЛ», а саме - м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, оф. 313 (а. с. 132).

Також позивач надав копії видаткових накладних, актів приймання-передачі, накладних на внутрішнє переміщення товарно-матеріальних цінностей між структурними підрозділами ТОВ «АРІТЕЙЛ», товарно-транспортних накладних (а. с. 57 - 127).

Суд враховує, що Верховний Суд неодноразово викладав свою позицію, щодо застосування положень ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Так, згідно з постановою Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 810/3247/16 фінансова санкція, встановлена ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку. Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Аналогічна позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 804/8017/16, де зазначено, що факт відсутності первинних документів у місці реалізації товарів не доводить склад порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки не свідчить про те, що позивачем не ведеться облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Верховним Судом враховано, що належне ведення бухгалтерського обліку товарних запасів на складі магазину підтверджено накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв, відомостями про вантаж, які наявні в матеріалах справи, досліджені судами попередніх інстанцій.

Під час розгляду і вирішення спору суд виходить з того, що в ході фактичної перевірки посадові особи Головного управління ДПС у м. Києві склали відомість, у якій міститься перелік товарів, щодо яких представник товариства з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» не надав первинні документи, що підтверджується прикінцевими положеннями акту фактичної перевірки (а. с. 24).

Проте, до акту перевірки, що був отриманий позивачем, вказана відомість не долучена контролюючим органом, що підтверджується листом Головного управління ДПС України у Київській області «Про надсилання акту», що отриманий 20.10.2020 (а. с. 23).

У свою чергу позивач надав до суду засвідчені копії первинних документів, які підтверджують придбання (облік) товарів відповіддю № 1510-2 від 15.10.2020 надало пакет документів на 529 аркушах на письмовий запит № 1 від 13.10.2020.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позивач належними доказами підтвердив проведення у встановленому законом порядку облік товарних запасів на складі та за місцем їх реалізації.

Натомість доводи контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не знайшли свого підтвердження.

За таких обставини позовні вимоги ТОВ «АРІТЕЙЛ» про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2020 № 0026480708 є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої та другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений ним судовий збір.

Керуючись ст. 72 - 77, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, оф. 313; ЄДРПОУ: 41135005) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ЄДРПОУ: 43141267) про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12.11.2020 № 0026480708.

Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АРІТЕЙЛ» судові витрати у розмірі 4540 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16.06.2026.

Суддя Олександр ХУРСА